Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Меркантилізм (італ. - "купець, торговець") - напрям економічної думки, послідовники якого вбачали джерело багатства у зовнішній торгівлі, за рахунок досягнення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).
Політика меркантилізму полягала: в заохоченні - з метою збільшення виробництва товарів для експорту - розвитку промисловості, особливо мануфактурної, активного протекціонізму, в підтримці експансії торгового капіталу, зокрема в заохоченні створення монопольних торгових компаній; у розвитку мореплавства і флоту, в захопленні колоній; у різкому підвищенні оподаткування для фінансування цих заходів.
Економічними передумовами виникнення меркантилізму були:
o зростання рівня розвитку продуктивних сил,
o поглиблення суспільного поділу праці,
o перехід від натуральних відносин до товарно-грошових.
Великі географічні відкриття характерні для XV-XVII ст. сприяли розвитку світового ринку та міжнародної торгівлі, тобто:
- збільшились обсяги зовнішньої торгівлі, яка набрала міжконтинентального характеру;
- розширились ринки збуту продукції, яку виробляли європейські країни;
- європейські ринки забезпечувалися дешевою продукцією та сировиною завдяки створенню промислових та сільськогосподарських мануфактур у колоніях;
- великі поклади дорогоцінних металів на американському континенті стали надбанням європейських держав.
У Європейських державах зросла роль торгівлі, грошей, лихварства, капіталу і тощо.
Концепція меркантилізму відображала інтереси великих торгових монополій.
Для раннього меркантилізму (монетаризму) характерні такі ознаки:
o всебічне обмеження імпорту товарів;
o вивезення золота і срібла з країни караються смертною карою;
o встановлення високих цін на товари, що експортуються;
o біметалізм (фіксоване співвідношення між золотими і срібними монетами).
ранній меркантилізм, якому відповідає теорія грошового балансу та утвердження монетарної системи;
Провідною в ранньому меркантилізмі була теорія грошового балансу, що обґрунтовувала політику, спрямовану на збільшення грошового багатства, часто законодавчим шляхом. З метою утримання грошей у країні заборонялося їх вивезення за кордон, всі грошові суми, виручені від продажу, іноземці були зобов'язані витрачати на купівлю місцевих виробів.
Характерні риси пізнього меркантилізму такі:
o зняття жорстких обмежень щодо імпорту товарів і вивезення грошей;
o домінування ідеї "активного торгового балансу";
o протекціонізм економічної політики держави;
o визнання визначальною функцією грошей функції засобу обігу;
o застосування системи монометалізму.
пізній меркантилізм, якому відповідає теорія торговельного балансу та утвердження мануфактурної системи
Для пізнього меркантилізму характерна система активного торгового балансу, який забезпечується шляхом вивезення готових виробів своєї країни і за допомогою посередницької торгівлі, в зв'язку з чим дозволяється вивезення грошей за кордон. При цьому висувався принцип: купувати дешевше в одній країні й продавати дорожче в іншій.
Прогресивність меркантилізму полягає, головним чином, в орієнтації на розвиток капіталістичної мануфактури.
Дата публикования: 2015-02-03; Прочитано: 619 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!