Сутність та елементна характеристика глобального індексу конкурентоспроможності за методикою Всесвітнього економічного форуму

.Україна -86 місце.

Індексу глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index - GCI), був розроблений для Всесвітнього економічного форуму професором К.Сала-і-Мартіном, і вперше представлений на Форумі у січні 2005 р.

Для аналізу використовуються загальнодоступні статистичні дані та результати опитування керівників компаній у країнах, охоплених дослідженням, за 12 групами чинників.

Субіндекси базового розвитку

1 Державні інститути:

2.Інфраструктура:

3.Макроекономічне середовище

4.Стан охорони здоровя та освіти:

Субіндекси керованої ефективності

5. Вища освіта та професійна підготовка:

6.Ефективність товарних ринків:

7.Ефективність ринку праці:

8.Розвиток фінансових ринків:

9.Технологічна готовність:

10.Обсяг ринку:

Субіндекси інноваційного розвитку

11. Рівень розвитку бізнесу

12.Іінновації

Крім того, дослідження враховує стадію економічного розвитку країни – базового розвитку (1), керованої ефективності (2), інноваційного розвитку (3) або перехідний етап (від 1 до 2 та від 2 до 3). На конкурентоспроможність певної групи країн визначальний вплив має відповідна група факторів, для якої розраховується свій субіндекс

Крім загального рейтингу конкурентоспроможності країни, визначаються також рейтинги по кожній групі факторів впливу на конкурентоспроможність.

Різні фактори впливають на країни не однаково. За результатами ІГК, на першій стадії економічне зростання залежить від базових факторів.

Збереження конкурентоспроможності на цій стадії розвитку економіки залежить в основному від стабільного функціонування державних і приватних інституцій, добре розвинутої інфраструктури, макроекономічної стабільності, а також від здоров’я та освіченості робочої сили.

У міру зростання заробітних плат та подальшого економічного розвитку, країни переходять до наступної стадії, де економічне зростання залежить від ефективності. На цій стадії необхідно впроваджувати більш ефективні виробничі процеси, покращувати якість продукції. На цьому етапі підвищення рівня конкурентоспроможності більшою мірою залежить від якості вищої освіти та професійної підготовки, ефективного ринку товарів та послуг, надійного функціонування ринку праці, розвиненості фінансового ринку, розмірів внутрішнього та зовнішнього ринків, а також здатності впроваджувати новітні технології.

Нарешті, коли країни переходять до стадії розвитку економіки, що залежить від інновацій, вони здатні підтримувати високий рівень заробітних плат і відповідний рівень життя тільки за умови, якщо компанії конкурують за рахунок нової й унікальної продукції. На цій стадії компанії повинні конкурувати завдяки інноваціям, виробляючи нові й різноманітні товари завдяки високорозвиненим виробничим процесам.