Фактори електричного характеру

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом, бо зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Гранично допустима напруга на людині в нормальному режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2 – 3 В для змінного і 8 В для постійного струму (таблицях 3.2; 3.3).

Електричний опір тіла людини.

Електричний опір тіла людини (розмірність – Ом/см2) визначається перш за все опором шкіри і прямо залежить від її стану. Опір сухої шкіри із достатньо вираженим роговим шаром складає в середньому 20 000 – 30 000 Ом/см2, тоді як опір вологої і тонкої шкіри знижується до 500 Ом/см2. Опір пошкодженої шкіри (поріз, подряпина, укол) всього 200 – 300 Ом/см2. Якщо шкіра загрубіла і мозолиста її опір досягає значень 2 – 3 млн. Ом/ см2.

Вид і частота струму. При напрузі до 250…300 В більш небезпечним є змінний струм частотою 50 Гц, а при більшій напрузі більш небезпечним є постійний струм.

Небезпека змінного струму підвищується при збільшенні його частоти від 0 до 50..60 Гц, а потім повільно зменшується. Небезпека загальних електротравм повністю зникає при частоті 450…500 кГц (залишається лише небезпека опіків).

До факторів неелектричного характеру, які впливають на наслідки ураження електричним струмом належать: шлях струму через тіло людини, індивідуальні особливості і стан організму людини; тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії ст руму.