ПИТАННЯ 49. Загальні ознаки почерку та їх криміналістичне значення

Факт індивідуальності та відносної усталеності почерків дає змогу тільки ставити питання про ідентифікацію особи. Знання лише якостей порівнювальних об'єктів недостатньо для ідентифікації особи. Необхідно виявити та вивчити у досліджуваних почерках усі ті частини, сторони, елементи, які у своїй сукупності дозволяють встановити тотожність або різницю. Такими прикметами, за допомогою яких встановлюється особа за почерком,

• ~^~ _г^________ ._ _ -

є загальні та окремі ознаки почерку, тобто особливості письмово-рухових навичок, які відобразились у рукопису.

Загальними є ознаки, що характеризують почерк загалом як систему рухів. Вони мають групове значення і поділяються

на ознаки, що:

- характеризують просторову орієнтацію (розміщення) рухів;

- відображають ступінь і характер сформованості письмово- рухових навичок;

- відображають структуру рухів за їх траєкторією.

Загальні ознаки почерку, що характеризують просторову орієнтацію рухів (розміщення), ще інакше називають топографічними. Вони дають уявлення про навички особи, яка пише, визначеним чином розміщувати текст щодо полів аркуша паперу та окремих частин тексту й різних орієнтирів.

Загальні ознаки, що відображають просторову орієнтацію, стійкі, тому мають конкретно визначене значення для встановлення виконавця тексту. Не піддаються вони значним змінам і при навмисному викривленні почерку.

Такими ознаками є:

- розміщення окремих фрагментів документів - звернень, дат, підписів відносно основного тексту;

- наявність або відсутність полів, їх розмір, форма, конфігу рація;

- розмір інтервалів між рядками (ця ознака може вивчатися під час дослідження рукописів, які виконані на нелінійованому

папері);

- розмір інтервалів між словами;

- розміщення рядка письма щодо бланкового рядка;

- положення рядка щодо горизонтального зрізу паперу;

- форма лінії письма у рядку;

- напрямок рухів у написанні розділових знаків.

Загальні ознаки, що відображають ступінь та характер сформованості письмово-рухових навичок - це виробленість почерку та ступінь складності рухів, які відображаються на його будові у цілому.

Виробленість почерку означає здатність особи, яка пише, застосовувати загальноприйняту систему скоропису. Ступінь виробленості - один із загальних показників рівня володіння лю-

диною письмово-руховими навичками. Ця ознака дає змогу робити висновок про ступінь сформованості почерку загалом. Про ступінь виробленості інформує темп рухів і координація рухів під час написання.

Залежно від рівня володіння письмово-руховими навичками - темпу і координації рухів - розрізняються маловироблені, середньовиробленіта високовироблені почерки.

Загальні ознаки, що відображають структуру рухів за їх траєкторією. Рухи особи, яка пише у площині аркуша паперу, характеризуються за формою, напрямом, нахилом, розміром, прогином. Рухи, які виконує особа у вертикальній площині (в результаті відривається знаряддя письма від паперу), аналізуються щодо безперервності (зв'язності) та розподілу зусиль (натиску).