Профілактика

Єдиним ефективним шляхом профілактики ГРВІ є фізичне попередження розповсюдження вірусів: головним чином, миття рук і користування масками для обличчя; в лікувальних закладах також носять халати й одноразові рукавички. Ізолювати інфікованих осіб неможливо, тому що хвороба дуже розповсюджена, а симптоми не специфічні. Доведено, що вакцинацію проводити важко, оскільки хворобу викликають надто багато вірусів, і ці віруси швидко змінюються.^] Створення вакцини, ефективної для широкого кола інфекцій дихальних шляхів, є дуже малоймовірним.

При наданны допомоги важливе значення має дотримання постільного режиму. Рекомендується приймати достатню кількість теплого питва (чай, молоко тощо), оскільки це сприяє виведенню з організму токсинів. При істотному підвищенні температури тіла доцільно застосовувати протигарячкові засоби (амідопірин, анальгін та ін.). При гіпертермії вдаються також до охолодження організму, посилюючи тепловіддачу (холод на голову і ділянки великих судин, холодна клізма). Якщо потрібна детоксикація, застосовують внутрішньовенні краплинні вливання ізотонічних глюкозо-сольових розчинів та синтетичних плазмозамінників (гемодез, желагиноль, реополіглюкін тощо). При симптомах нейротоксикозу призначають дегідратуючі — реогліоман, магнію сульфат, манітол, лазикс — та інтигістамінні засоби. При судорогах застосовують натрію оксибутират — 20 % розчин з розрахунку 60—100 мг/кг маси тіла. Препарат повільно, протягом 5—10 хв, уводять внутрішньовенно в 5—10 % розчині глюкози. Виразної протисудорожної дії можна досягти також парентеральним уведенням діазепаму (седуксену): внутрішньом'язовим, внутрішньовенним краплинним у 5% або струминно — у 20 % розчині глюкози (0,25— 0,5 мг/кг маси тіла на добу).

34. Підшлункова залоза — це залоза внутрішньої секреції, яка виділяє прямо в кров специфічна речовина — інсулін. У свою чергу інсулін регулює обмін цукру в організмі. У разі недостатнього виділення інсуліну може розвинутися важке захворювання — діабет або цукрова хвороба. Більш того, підшлункова залоза є досить важливим залозистим органом, що знаходиться в черевній порожнині.

Основні причини:
• порушений обмін речовин (гіперліпідемія - підвищений вміст жирів у крові, порушення жирового обміну, внаслідок чого виникає ожиріння або інший розлад);
• спадкові фактори
• пристрасть до алкоголю, або до куріння;
• прийом жирної, смаженої їжі у вечірній або нічний час;
• тривалий прийом ліків, що містять такі гормони, як естроген, кортикостероїд, а також сильних антибіотиків;
• різні аутоімунні захворювання;
• жовчокамяне захворювання;
• зміна органів травлення у зв'язку з віком;
• постійне нервове напруження.

симптоми:
• підйом температури тіла;
• тривалий час мучить діарея;
• безсоння;
• біль в лівому підребер'ї;
• ранкова спрага, або спрага після їжі;
• часте сечовипускання після прийому їжі.

Перша допомога. До прибуття лікаря укладіть хворого в ліжко, покладіть йому міхур з льодом на живіт. Якщо хворий відчуває нестачу повітря, дайте йому кисневу подушку або добре провітріть кімнату. Виключити прийом їжі та рідини до приходу лікаря. Полегшують болі спазмолітики (скажімо, таблетка папаверину або таблетка но-шпи). Рекомендується дати під язик і таблетку нітрогліцерину. Якщо артеріальний тиск помітно знижений, слід зробити ін'єкцію ефедрину, кофеїну або анальгіну (ампулу). Звичайно, якщо лікар обіцяє прибути досить швидко (через 20-30 хв.), То від ін'єкцій можна утриматися. До медичної установи хворого слід транспортувати на носилках в лежачому положенні. Як правило, таких хворих госпіталізують у хірургічний стаціонар.

35. СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — тяжке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.