Класифікація в залежності від кількості переломів

• одиночні
• множинні

Клінічні ознаки перелому поділяються на абсолютні і відносні.

До абсолютних відносяться наступні симптоми:

· наявність кісткових уламків у рані;

· патологічна (не природна) рухомість кінцівки;

· скорочення чи деформація кінцівки;

· порушення цілісності кісти, що визначається на основі рентгенологічних досліджень.

Відносними ознаками є:

-припухлість і крововилив у зоні травми; -відчуття болю в зоні перелому при навантаженні по осі кінцівки, порушення її функції; -для вогнепальних поранення характерною ознакою є локалізація вхідного і вихідного отворів при наскрізних пораненнях.

Перша медична допомога при переломах полягає в забезпеченні нерухомості і спокою пошкодженої кінцівки, що вкрай необхідно для транспортування потерпілого.
Запідозривши наявність перелому, бажано (якщо є можливість), на ушкоджену частину тіла накласти дротяну шину Крамера, обгорнуту ватою і марлевими бинтами, а при відсутності її - шину з підручних матеріалів і засобів: парасольки, палки, дошки і т. п.
Принцип створення нерухомості шинами полягає у фіксації двох суглобів, які знаходяться вище і нижче місця перелому. Але при переломі плеча (а) і стегна (б) треба зафіксувати три суглоби: а)плечовий, ліктьовий, променево-зап’ясний або б) тазо-стегновий, колінний і гомілково-ступневий відповідно. За відсутності шин забезпечити нерухомість ноги можна фіксацією її до здорової ноги чи валика зі скатаної ковдри і т.п. Руку можна фіксувати до тулуба.
Нерухомість ключиці, плеча і передпліччя забезпечується за допомогою хусточки або шини.

31. Холецистит — запалення жовчного міхура.

Причинами виникнення холециститу та холангіту (запалення загальної жовчної протоки — холедоха) є ураження різними інфекційними хворобами, аутолітичне враження слизової оболонки жовчного міхура при проникненні в нього соку підшлункової залози, глистяна інвазія. Останнім часом виникнення холециститу пов'язують також з вірусною природою (внаслідок вірусного гепатиту).

Сприяють виникненню холециститу застій жовчі в жовчному міхурі, наявність жовчних каменів, дискінезія жовчних шляхів, яка виникає під впливом стресових станів і негативних емоцій, розладнання функцій ендокринної, центральної і вегетативної нервових систем. Велику роль у вирішенні цієї хвороби відіграють переїдання, особливо жирної їжі, надмірна маса тіла, гіподинамія, шкідливі звички: споживання алкоголю, куріння та надмірне захоплення прянощами; розладнання моторної функції кишечника, зокрема так звані звичні запори.

Виділяють гострий і хронічний холецистит, які надто важко піддаються лікуванню. На хронічний холецистит хворіють роками, іноді десятиліттями. Холецистит часто ускладнюється запаленням жовчних шляхів (холенгітом), іноді запаленням підшлункової залози (панкреатитом).