Початок людського суспільства та його еволюція на території України

Слов’яне – автохтонне індоєвропейське населення Центральної Європи.

У І тис. на історичну арену стрімко виходять слов’яни – одна з основних

гілок давньоєвропейського населення. Про їх походження і місце початкового

проживання є кілька версій. Перша з них – дунайська – була висловлена ще

Нестором літописцем у середньовічні часи. Друга пов’язує перший етап існування

цього населення з вісло-одерським межиріччям. За третьою, стародавні слов’яни

мешкали на території між Дніпром і Віслою. А за четвертою – між Дніпром і Одером.

Становлення слов’янського етносу – досить тривалий процес, який пройшов у

своєму розвитку кілька етапів. На початковому етапі до рубежу ІІІ-ІІ ст. до н.е. цей

процес, розгортався головним чином у межиріччі між Віслою та Одрою, частково

поширюючись на Волинь. З появою зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е.)

починається якісно новий етап формування слов’янського етносу, під час якого центр

активної слов’янської життєдіяльності переміщується на територію між Віслою і Дніпром.

Перші згадки у писемних джерелах про ранньослов’янські племена зустрічаються у

творах римських вчених І-ІІ ст. н.е. Плінія Старшого, Тацита, Птолемея, де слов’яни

фігурують під назвою венеди (венети). Етнонім “слов’яни” вперше вжили візантійські

автори Псевдо-Кесарій, Іоанн Ефеський, Менандр. Найповніше ранньослов’янська

історія викладена у творах візантійських хроністів Йордана “Про походження та діяння готів”,

або “Гетика” (551р.) і Прокопія Кесарійського “Історія війн” (550-554рр.). Саме “Гетика”

і містить надзвичайно важливу інформацію про розпад єдиної венедської ранньослов’янської

спільноти, якій відповідала зарубинецька культура. Йордан сповіщає, що у VIII ст. вже

існувало три гілки слов’ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров’я) і слов’яни (склавини)

(Подунав’я). Більшість сучасних вчених, які вивчають проблеми етногенезу слов’ян, вважає,

що початок формування окремих слов’янських народів, і зокрема, проукраїнського

етносу було покладено процесом розселення антів та склавинів.