Методичні вказівки до роботи на семінарському занятті. При відповіді на перше питання треба звернути увагу на причини, розвиток процесу та наслідки феодальної роздробленості

При відповіді на перше питання треба звернути увагу на причини, розвиток процесу та наслідки феодальної роздробленості. Розглядаючи процес розвитку фео­дальної роздробленості, слід наголосити на тому, що перші її ознаки з’явилися після смерті Ярослава Мудрого. Спроба Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича відновити єдність руських земель вдалася лише на деякий час, бо після смерті Мстислава Київська держава остаточно розпалася на окремі князівства.

При визначенні наслідків феодальної роздробленості студенти повинні чітко уявляти, що вони були як негативні, так і позитивні. До негативних треба віднести послаблення обороноздатності держави, занепад зовнішньої торгівлі, міжнародного авторитету Київської держави. Позитивними наслідками є удосконалення системи місцевого управління, податкової системи, розвиток місцевої економіки, вдосконалення ремесел, пожвавлення торгівлі, зростання рівня культури.

При підготовці другого питання необхідно дати загальну ха­рактеристику Монгольської держави та визначити етапи їх наступу на руські землі. Студенти повинні обов’язково знати дату битви на Калці, хто брав участь у битві та її результат. У цьому ж питанні студенти повинні вказати наслідки золотоординського панування на руських землях. У студентів мають бути уявлення про точки зору щодо монголо-татарської навали, які існують в історіографії.

Розглядаючи третє питання, слід знати основні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства. Студенти повинні почати з князювання Романа Мстиславовича, який у 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівство у єдине державне утворення. Необхідно охарактеризувати його правління, дати оцінку його діяльності. Також треба зауважити, що після смерті Романа почалася боярська смута, з якою вдалося впоратися сину Данилу лише у 1238 році. Говорячи про правління Данила Галицького, слід звернути увагу на внутрішню та зовнішню політику, боротьбу Данила проти монголо-татар. Далі треба сказати, що після смерті Данила князівство потрохи занепадає і врешті-решт опиняється під владою іноземних держав. Наприкінці розгляду питання студенти повинні узагальнити роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.