Модульний контроль № 1

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

1.Державний лад скіфів.

2.Суспільний лад скіфів.

3.Основні риси права скіфської держави.

4.Причини грецької полонізації Північного Причорномор’я.

5.Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.

6.Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.

7.Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.

8.Державний лад Боспорського царства.

9.Суспільний лад Боспорського царства.

10. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.

11. Особливості розвитку східнослов’янського суспільства в VІ-VІІ ст.

12.Утворення союзів племен у східних слов’ян.

13.Теорії походження слов’ян.

14.Теорії виникнення Київської Русі.

15.Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.

16.Суспільний лад Київської Русі в другій половині ІХ – на поч. ХІІ ст.

17.Характеристика класу феодалів в Київській Русі.

18.Характеристика селянства в Київській Русі.

19.Форми економічної залежності феодально-залежного населення в Київській Русі (податки, повинності).

20.Державний лад Київської Русі.

21.Суд і судочинство в Київській Русі.

22.Характеристика джерел права Київської Русі.

23.“Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі. Її характеристика.

24.Право власності в Київській Русі.

25.Спадкове право в Київській Русі.

26.Забов”язальне право в Київській Русі.

27.Поняття та види злочинів в Київській Русі.

28.Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.

29.Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки ХІІ-ХІV ст.).

30.Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.

31.Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець ХІV – перша половина ХVІІ ст.): загальна характеристика періоду.

32.Кревська унія та її наслідки для України.

33.Люблінська унія та її наслідки для України.

34. Берестейська унія та її наслідки для України.

35.Державний лад Речі Посполитої.

36.Суспільний лад Суспільний лад.

37.Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.

38.Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.

39.Виникнення та історичне значення козацтва.

40.Джерела права періоду литовсько-польської доби.

41.Право власності періоду литовсько-польської доби.

42.Характеристика спадкового права періоду литовсько-польської доби.

43.Поняття та види злочинів в Україні періоду литовсько-польської доби.

44.Поняття та види покарання періоду литовсько-польської доби.

45.Суд та судочинство періоду литовсько-польської доби.

46.Причини національно - визвольної війни 1648-1654 р.р.

47.Періодизація та основні події національно - визвольної війни 1648-1654 р.р.

48.Перший період національно - визвольної війни 1648-1654 р.р.та його наслідки для України.

49.Встановлення зв’язків з Російською державою в ході національно - визвольної війни 1648-1654 р.р.

50.Формування української національної держави у 1648-1654 р.р.

51.Основні риси права української національної держави.

52.Переяславський договір 1654 р. та його значення для України.

53.Перехід України під протекторат російського царя.

54.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.

55.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.

56.Українська держава в 1657-1659 р.р.

57.Суспільний устрій України в другій половині ХVІІ ст.

58.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині ХVІІ ст.

59.Українська політика Петра І.

60.Українська політика Катерини ІІ.

61.Органи Росії для управління Україною в ХVІІІ ст.

62.Право України в другій половині ХVІІІ ст.

Тести

Відомості про основні племена, які входили в скіфський союз дає:

а) Геродот;	б) Сократ;
в) Платон;	г) Аристотель.

Організація управління у скіфів була у формі:

а) воєнної аристократії;	б) воєнної демократії;
в) воєнної охлократії;	г) воєнної тиранії.

За формою правління скіфська держава була:

а) рабовласницька республіка;	б) рабовласницька монархія;
в) феодальна республіка;	г) феодальна монархія.

Головним джерелом рабства у скіфів було:

а) попадання за борги;	б) купівля – продаж;
в) військовий полон;	г) само продавання.

Цар у скіфів владу отримував:

а) обирався на зборах;	б) отримував владу у спадок.
в) потрапляв за жеребом;

Влада скіфського царя у проведенні внутрішньої політики:

а) обмежувалася;
б) нічим не обмежувалася.

Основне джерело права у скіфів:

а) звичай;	б) церковні статути.
в) закон царя;

Норми скіфського права захищали:

а) приватну власність;	б) колективну власність.
в) державну власність;

Шлюбно – сімейне право у скіфів базувалося на принципах:

а) матріархату;
б) патріархату.

Постійно діючий орган влади в античних мітах – державах був:

а) виборні колегії;	б) рада міста;
в) народні збори;	г) суди.

Не були джерелами права в античних містах – державах:

а) закони народних зборів;	б) декрети міських рад;
в) укази царя;	г) розпорядження колегій.

В державній власності земля в античних містах – державах:

а) могла перебувати;
б) була лише у приватній власності.

Форма правління у Боспорському царстві з І ст. була:

а) рабовласницька республіка;	б) феодальна республіка;
в) рабовласницька монархія;	г) феодальна монархія.

Скіфські племена на території сучасної України займали територію:

а) від Карпат до Уральських гор;	б) від низин Дунаю до гирла Дону, Приазов’я.
в) від озера Ільмень до Чорного моря;

Земля у скіфів була:

а) приватною власністю;	б) володінням родової общини, яка виділяла кожній патріархальній сім’ї ділянку за жеребом.
в) власністю племені;

Скіфські царі:

а) обиралися народними зборами;	б) владу „царя” силою захоплював вождь одного з найсильніших племен.
в) одержували цей титул у спадщину;

У скіфському царстві державний апарат:

а) його не було;	б) існував.
в) відомості відсутні;

Договори у скіфів скріплювалися:

а) заставою;	б) клятвою.
в) письмовою угодою;

Вільними повноправними громадянами в античних містах – державах були:

а) усі жителі міста;	б) тільки чоловіки – уродженці міста.
в) тільки чоловіки;

За формою правління грецькі міста Причорномор’я:

а) монархія;

б) демократичні або аристократичні республіки.

У містах Пн. Причорномор’я земля могла знаходитися:

а) тільки у приватній власності;	б) як у приватній так і в державній власності.
в) тільки у державній власності;

Столицею Боспорського царства було місто:

а) Феодосія;	б) Ольвія;
в) Херсонес;	г) Пантікапей.

Венеди проживали між річками:

а) Одером і Дніпром;	б) Одером і Віслою;
в) Дніпром і Дністром;	г) Одером і Дністром.

В ІІ – V ст. слов’яни називалися

а) венедами;	б) словенами;
в) антами;	г) дреговичами.

Анти проживали між річками:

а) Дніпром і Дністром;	б) Одером і Дністром;
в) Одером і Віслою;	г) Одером і Дніпром;

Союзи слов’янських племен утворилися:

а) IV ст;	б) VI ст;
в) V ст;	г) VII ст.

Київська Русь утворилася:

а) 872 р.;	б) 982 р.;
в) 882 р.;	г) 988 р.

Феодальні відносини в Київській Русі розвивалися:

а) рівномірно;
б) нерівномірно.

До класу феодалів у Київській Русі не входили:

а) князі;	б) смерди;
в) бояри;	г) духовенство.

За посягання на феодальне землеволодіння в Київській Русі передбачалось:

а) ув’язнення;	б) конфіскація майна;
в) штраф;	г) вигнання за межі поселення.

Якщо закуп скоїв крадіжку, то:

а) сплачував штраф;	б) за нього відповідав феодал;
в) перетворювався на раба;	г) його виганяли з поселення.

Раби місцевого походження в Київській Русі:

а) ізгої;	б) челядь;
в) закупи;	г) холопи.

Спочатку з утворенням Київської Русі київські князі відали безпосередньо:

а) всіма землями Київської Русі;
б) лише Київською землею.

Збори для міського населення в Київській Русі називалися:

а) вервь;	б) феодальні з’їзди;
в) віче;	г) народні збори.

Орган місцевого селянського самоврядування:

а) вервь;	б) дружина;
в) віче;

Яку частину свого прибутку феодали сплачували церкві:

а) 1/3;	б) 1/10;
в) 1/5;	г) 1/20.

Давньою редакцією Руської правди є:

а) Коротка;	б) Поширена.
в) Скорочена;

В Київській Русі успадковували:

а) дочки;	б) дружина;
в) сини;	г) батьки.

В Київській Русі існувало........ видів банкрутств:

а) 1;	б) 3;
в) 2;	г) 4.

До якої суми договір позики не укладався:

а) 2 грн;	б) 5 грн;
в) 3 грн;	г) 10 грн.

Злочин в Київській Русі це –

а) провина;	б) образа;
в) розбой;	г) кривда.

Суб’єктами злочину в Київській русі не могли бути:

а) феодали;	б) вільні общинники;
в) смерди;	г) холопи.

За вбивство в Київській русі передбачалась така міра покарання:

а) смертна кара;	б) ув’язнення;
в) штраф;	г) тілесні покарання.

У праві Київської русі:

а) не було загального терміну для позначення права власності;

б) був спеціальний термін для позначення права власності.

Злочини проти сім’ї та моральності в Київській Русі регулювалися:

а) „Руською Правдою”;	б) Русько – візантійськими договорами;
в) Литовськими статутами;	г) Церковними статутами.

„Руська правда” встановлювала, що якщо наймодавець одержав проценти за 3 роки (що становило 150 % боргу), то

а) одержував право стягувати понад 50% суми	б) втрачав право на збільшення щорічних процентів.
в) втрачав право на повернення боргу;

За „Руською Правдою” одним із особливо небезпечних злочинів, що посягали на особу було:

а) завдання людині каліцтва, ран, побоїв;	б) образа.
в) убивство;

Рабовласницький лад у Київській Русі встановився:

а) в ІХ ст.;	б) в ХІ ст.;
в) в Х ст.;	г) зовсім не було.

„Головщина” – це:

а) штраф за голову вбитого родичам;	б) ціна раба на ринку;
в) компенсація князю за раба, що втік;	г) винагорода за народженого раба.

Християнство, як державна релігія була запроваджена:

а) Олегом;	б) Володимиром;
в) Аскольдом;	г) Ярославом Мудрим.

У літописах ХІІ ст. для позначення боярських маєтків використовувався термін:

а) вотчина;	б) маєток;
в) село;	г) подвір’я.

Одним із головних засобів закабалення вільних селян у період феодальної роздробленості Русі було:

а) закладництво;

б) пряме насилля над ними з боку феодалів.

У період феодальної роздробленості Русь за формою устрою становила:

а) унітарну державу;	б) феодальну федерацію.
в) конфедерацію;

У період феодальної роздробленості Давньоруською державою правив:

а) весь князівський рід;

б) Великий князь київський.

Перші зіткнення монголо – татарських орд із князями Київської Русі відбулися в:

а) 1215 р.;	б) 1236 р.;
в) 1223 р.;	г) 1254 р.

У період золотоординського іга феодально залежні селяни зазнавали гніту:

а) лише від місцевих феодалів;	б) лише від феодалів Золотої Орди.
в) як від місцевих феодалів, так і від феодалів Золотої Орди;

Збирання данини з населення Русі ординські хани нерідко віддавали на відкуп особам, які звалися:

а) хани;	б) баксаки;
в) бесермени;	г) тумани.

Галицько – Волинське князівство утворилося в:

а) 1103 р.;	б) 1199 р.;
в) 1223 р.;	г) 1236 р.

Монголо – татари захопили Київ:

а) 31 травня 1223 року;	б) 31 травня 1240 року;
в) 6 грудня 1223 року;	г) 6 грудня 1240 року.

Князь, який хотів зайняти престол під час монголо – татарського іга повинен був отримати спеціальний дозвіл, який називався:

а) шаблон;	б) талека;
в) сябрик;	г) ярлик;

Куликовська битва відбулася:

а) 8 серпня 1380 р.;	б) 6 грудня 1380 р.;
в) 8 вересня 1380 р.;	г) 31 травня 1380.

Центральною фігурою в галицько-волинському князівстві був

а) Тисяцький;	б) Двірський;
в) Соцький;	г) Канцлер.

Містами в Галицько-Волинському князівстві управляли: