Напрямки економічного аналізу

Класифікація напрямків економічного аналізу господарської діяльності підприємств проводиться в залежності від:

1) місця проведення;

2) обсягу дослідження;

3) періоду дослідження;

4) характеру дослідження й охопленню питань;

5) рівня досліджуваної ланки.

По місцю проведення економічний аналіз розрізняють:

1) внутрішньогосподарський;

2) міжгосподарський;

3) галузевий;

4) міжгалузевий.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів. В проведенні аналізу беруть участь усі служби підприємства. Він може бути функціонально-вартісним, попереднім, оперативним і завершальним. Крим загальної методики, він використовується також і прийомами порівняльного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує економіку підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, строків та інших причин. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати правильну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності об’єкта, що аналізується.

Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об’єктивну оцінку господарської діяльності.

По обсягу дослідження розрізняють:

1) повний (комплексний) аналіз;

2) тематичний (частковий, експресс-аналіз), аналіз (по темах).

По періоду дослідження розрізняють аналіз:

1) попередній (проводиться до початку господарської діяльності);

2) оперативний (проводиться по ходу виробництва);

3) поточний (проводиться також по ходу виробництва с більш трималими терминами, чем у оперативному аналізі);

4) наступни (базується на усіх видах обліку і звітності і проводиться після завершення господарської операції чи звітного періоду);

5) стратегічний.

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов’язаний з прогнозуванням, перспективнім і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів і управлінських рішень, його проводять до початку будь-яких господарських операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Основна функція попереднього аналізу - сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентноспроможності підприємства.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття ії підсумків з метою оперативного впливу на технико-економічни показники підприємства і його структурних підрозділів. Цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінувати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції.

В процесі проведення оперативного аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі факторі, що впливають на виробництво продукції і ії собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного впливу всіх факторів і часто великою залежностю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даний сітуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первінні дани, яки економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується:

1) терміновістю (наближенням строків проведення до часу здіснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує та усунення недоліків, виявлення винних);

2) дійовістю (оскільки щоденне чи щогодинне проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів);

3) достовірністю (оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи);

4) масовістю (широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу);

5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботі підприємства.

Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використується звітна, облікова й позаоблікова інформація. Оперативна інформація не використається, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інформації не виявляється.

Наступний (завершальний) аналіз проводиться після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. Його завдання – всебічне вивчення економіки підприємства, об’єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, відкриття внутрішньогосподарських резервів та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.

Цій аналіз базується на всіх формах обліку, планування та звітності. Він продовжує аналітичні процеси, розпочати попереднім та оперативним аналізами. Перевага цієї форми аналізу перед іншими полягає в тому, що він уможливлює системний підхід до оцінки роботи всіх галузей народного господарства з урахуванням комплексного впливу техніки, технології, організації та управління.

На відміну від оперативного (поточного) аналізу, які здійснюються в основному на підприємствах, завершальний аналіз проводиться на всіх рівнях економіки.

Резерви, виявлені оперативним аналізом, можуть бути негайно використані підприємством, а ті, які виявлено завершальним аналізом, можуть бути враховані лише наступного року.

Стратегічний аналіз застосовується для з'яснування основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямків дальшого розвитку економічних районів, галузей та народного господарства в цілому. Він забезпечує вибір найоптимальнійших перспективних рішень.

Види і напрямки аналізу доповнюють один одного.

По охопленню питань розрізняють фінансовий та управлінській аналіз. Такий поділ обумовлюється існуванням фінансового й управлінського обліку.

По характеру дослідження розрізняють:

1) фінансово-економічний аналіз;

2) статистико-економічний аналіз (з використанням статистичних даних і методів статистики);

3) техніко-економічний аналіз (внутрішній аналіз діяльності структурних підрозділів підприємства);

4) порівняльний аналіз (порівняння різних показників між однотипними об'єктами).

Фінансово-економічний аналіз і статистико-економічний - це напрямки загальноекономічного аналізу. Його виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій ії розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи.

Керівні органи використовують результаті загальноекономічного аналізу для загального контролю діяльності підприємств, оцінки ефективності і оптимальності використання ресурсів, оцінки всієї господарської діяльності підприємства і планування його розвитку.

Загальноекономічний аналіз здійснюється також на підприємстві і в його підрозділах для загальної оцінки їхньої діяльності. Для аналізу використовується планово-нормативна, звітна, облікова і позаоблікова інформація.

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної та річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансовий план і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.

Кредитні органи, надаючи короткострокові і довгострокові позички, сприяють розширеному відтворенню господарств. Вони контролюють кредитоспроможність останніх, запобігають їхньому банкрутству. Для цього вони аналізують виробничу й фінансову діяльність господарств, що їх вони обслуговують, звертаючи увагу на ефективність і правильність використання позичок, їх забезпеченість, цільове використання, ефективність використання всіх засобів підприємства.

Податкова інспекція аналізує діяльність господарств на підставі звітної інформації. Головна увага звертається на виконання зобов’язань перед бюджетом, на фінансовий стан і резерви збільшення платежів до бюджету.

Статистико-економичний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних и адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.

Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв’язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.

Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарській аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів зі впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують виробничі структури самостійно. Звідси й випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошевих ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявління додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здіснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й поза облікова інформація.

ФВА – це метод одночасного і взаємозв’язаного дослідження, функції об’єкта і вартість цих функцій.

За рівнем досліджуваної ланки розрізняють:

1) загальнозаводський аналіз;

2) внутріцеховий аналіз.