Визначення показників чисельності, руху та складу населення. Аналіз динаміки складу населення

Методичні рекомендації до практичних занять

Змістовий модуль 1. Об’єкти соціальної статистики та їх характеристики

Практичне заняття 1

Тема 2. Вивчення складу населення

Тема 3. Структура сімей і домогосподарств

Мета роботи:

за темою 2 - закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення показників чисельності, руху, складу населення та його динаміки;

за темою 3 - закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення структури сімей і домогосподарств різної типології.

План заняття

1. Визначення показників чисельності, руху та складу населення. Аналіз динаміки складу населення

2. Статистичне вивчення структури сімей і домогосподарств

Методичні рекомендації до практичного заняття

Визначення показників чисельності, руху та складу населення. Аналіз динаміки складу населення

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне (НН) та постійне (ПН) населення. Зв’язок між цими категоріями населення визначає баланс категорій населення.

НН = ПН – ТВ + ТП, або ПН=НН - ТП+ТВ. ( 4.1)

Ці показники є моментними. Інтервальним показником є середня чисельність населення. Вона може визначатися як арифметична проста, хронологічна, арифметична зважена або скоригована на середню геометричну. Слід пригадати і при необхідності використовувати у розрахунках відповідну методику визначення середньої чисельності населення.

Склад населення визначається за напрямками:

- статево - віковий склад за демографічними, економічними і соціальними напрямками;

- шлюбний стан;

- соціальні ознаки (національність, рідна мова, громадянство, освіта, суспільна група та ін.). Статевий склад населення визначають, використовуючи відносні величини структури та координації, що характеризують частку та співвідношення чоловіків та жінок.

Розраховують коефіцієнт збалансованості однієї статі іншою в різних вікових групах населення:

= ‰, або навпаки = ‰, (4.2)

де - чисельність чоловічого та жіночого населення. Як і більшість демографічних показників цей коефіцієнт розраховується в проміле (‰), тобто на 1000 осіб населення.

Крім того визначають коефіцієнт демографічного здоров 'я населення:

Kв = х_в / х_N, (4.3)

де Х_в - вік балансування в конкретній країні;

х_N - нормальний вік балансування (х_N = 50 років).

Визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання. Наприклад, коефіцієнт старіння населення розраховують за формулою:

(4.4)

де - чисельність осіб, які досягли і перетнули перший поріг старості (60 років);

- чисельність населення в х - віковій групі.

У міжнародних порівняннях за рекомендацією ООН використовується також ще один коефіцієнт старіння, що визначається як частка осіб у віці 65 років і старше (d₆₅₊, %), для якого встановлено такі градації:

- молоде населення до 4 %;

- на порозі старості 4 – 7 %;

- старе населення 7 % і більше.

Зазвичай рівень старіння населення визначається за оціночною шкалою Ж. Боже-Гарньє та Розета (табл. 4.1):

Таблиця 4.1