Форми організації підприємництва в Україні

В Україні здебільшого поширені три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1) одноосібна власність;

2) товариства (партнерства);

3) корпорації (акціонерні товариства).

Одноосібне господарство — така форма організації підприємства і підприємництва, коли вся власність належить одній особі, яка одноосібне управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов’язання підприємства.

Перевагами одноосібного господарства є:

відносна простота заснування, незначні витрати на організацію виробництва;

повна самостійність, свобода і оперативність підприємницьких дій;

привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);

Водночас одноосібному господарству властиві певні недоліки:

мають місце труднощі із залученням великих капіталів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку свого діла;

значно більші можливості збанкрутувати;

Партнерство — форма організації підприємства, за якої дві або більше осіб об’єднують своє майно, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють виробництвом і власністю, розподіляють прибуток і несуть спільну відповідальність за свої зобов’язання.

До позитивних сторін належать:

більші можливості розширення виробництва (внаслідок злиття капіталів декількох осіб);

кращий доступ до кредитних ресурсів (банки більше довіряють партнерствам, ніж одноосібним господарствам);

вдосконалення процесу управління виробництвом і власністю (внаслідок спеціалізації учасників на виконанні окремих управлінських функцій);

можливість збереження простого та пільгового механізму оподаткування.

Негативними сторонами діяльності партнерських підприємств є:

ускладнення процесу вироблення і прийняття управлінських рішень (внаслідок необхідності узгодження його між учасниками);

необхідність відповідальності окремих осіб за неправильні рішення, від яких партнерство не застраховане;

внаслідок заборони учасникам товариств з обмеженою відповідальністю продажу їх вкладів (паїв) на відкритому ринку в разі виходу одного з них з партнерства інші учасники або треті особи зобов’язані викупити його частку.

Корпорація – найдосконаліша форма організації підприємств, що існує переважно у вигляді відкритого акціонерного товариства, засновники якого формують акціонерний капітал шляхом об’єднання власних ресурсів через механізм випуску і продажу цінних паперів (передусім акцій), а співвласники несуть обмежену відповідальність.

Основними позитивними сторонами корпорацій є:

можливість збільшити джерела фінансування для розширення виробництва (за рахунок продажу цінних паперів), а отже отримати більший прибуток, частина якого (нерозподілений прибуток) йде на розширення обсягів виробництва;

кращий (порівняно з партнерствами) доступ до кредитів банків;

Недоліки- Сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів

Наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності