Особливості розвитку малого підприємництва в Україні

Мале підприємництво є одним з провідних секторів ринкової економіки і значною мірою впливає на зайнятість, темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, структурну перебудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат.

Ця форма бізнесу надає економіці гнучкості, мобілізує масштабні фінансові та виробничі ресурси, створює сприятливе середовище для конкуренції, що в результаті підвищує якість товарів та послуг, а також є важливим фактором перебудови та раціонального використання ресурсів й вирішення різних соціальних проблем.

одним з пріоритетних завдань розвитку й розширення малого підприємництва на сучасному етапі є вдосконалення законодавчої та нормативної бази. Сьогодні Україна має велику кількість нормативних актів, що регулюють саме підприємницьку діяльність. Це ГКУ, ЗУ "Про власність", "Про банкрутство", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також безліч НПА, що регулюють фінансові аспекти діяльності малих підприємств. Проте відсутність єдності та системності породжує те, що багато правових норм дублюються й переплітаються, що просто можна пояснити недосконалістю правового поля в Україні. Стан економіки потребує ще більшого здешевлення і спрощення операцій, пов'язаних з реєстрацією, реорганізацією та ліцензуванням малих підприємств, запровадженням процедури отримання дозволів в "єдиному офісі". Подальший ефективний розвиток суб'єктів малого підприємництва можливий лише при створенні необхідних умов для його здійснення, що мають бути спрямовані на вдосконалення та зміцнення законодавчого та фінансово-кредитного забезпечення, розбудови ефективної інфраструктури підтримки малого підприємництва, розширення регуляторної реформи, пов'язаної з спрощенням операцій створення, реєстрації, ліцензування та патентування, а також створення системи консультаційно-інформаційних та науково-навчальних послуг для учасників підприємницької діяльності та поширення всієї необхідної інформації серед населення щодо створення нових підприємств.

За теперішної ситуації розвиток малого бізнесу в Україні повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів: цей напрямок потребує ефективної державної підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та правового клімату. І це особливо потрібне тому, що малий бізнес пов’язаний із значним ризиком.

На відміну від багатьох країн світу, в Україні мале підприємництво сьогодні ще не відіграє суттєвої ролі в економіці, оскільки воно тільки-но починає формуватися як реальна економічна сила в державі і шукає кращих перспекти

16. Суть і форми організації виробництва. Під організацією виробництва розуміється координація і оптимізація в часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими затратами.На перший план в організації виробництва висувається нова мета виробництва, яка дає змогу в любий момент перебудувати виробництва на випуск інших видів продукції при зміні попиту на неї з найменшими затратами, а також це повинно бути виробництво високої культури, яке створює умови для випуску високоякісної продукції точно у визначені терміни, яка може бути конкурентоспроможною на ринку.Кожне підприємство має свої специфічні завдання організації виробництва - комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції. На практиці багато завдань по організації виробництва вирішують технологи, тому важливо розрізняти функції технології і функції організації виробництва.Функція організації виробництва - це визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності. З метою і умовами виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.Завдання організації виробництва:- поглиблення спеціалізації;- вдосконалення форм організації виробництва;- швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції;- забезпечення безперервності і ритмічності виробничого процесу;- вдосконалення організації праці і виробництва в просторі і часі;- створення логістичної системи.Розвиток суспільного виробництва характеризує існування двох форм організації суспільного господарства — натурального і товарного виробництва. Історично першою формою вир-ва було натуральне вир-во. Натуральне ви-во — це така форма суспільного господарства, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб і споживання всередині господарства, де вони вироблені, і надходять в обмін унаслідок прямого розподілу.На зміну натуральному виробництву приходить товарне. Виникає випадковий обмін; згодом якусь кількість продуктів стали виробляти не для власного споживання, а саме для обміну, з часом виробництво таких продуктів розширюється, обмін збільшується, виникає товарне виробництво, тобто виробництво товарів для обміну або продажу.Основні умови виникнення товарного виробництва:• суспільний поділ праці;• економічна відокремленість товаровиробників.

Планування діяльності підприємств

1. Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування здійснюється за допомогою різних методів, які класифікуються за певними ознаками. Розглянемо їх: Ознака: вихідна позиція для розробки плану. Методи:

- ресурсний - враховує ринкові умови господарювання та наявні ресурси, застосовується при монопольному становищі

- цільовий - використовується при конкурентній боротьбі, враховує потреби ринку, попит на продукцію.

Ознака: принципи визначення планових показників. Методи:

- екстраполяційний - визначає проміжні та кінцеві значення планових показників, на основі цих показників в минулому, припускають збереження їх в майбутньому,

- інтерполятивний. за цим методом підприємство встановлює цілі для досягнення в майбутньому і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники).

Ознака: спосіб розрахунку планових показників тим як впроваджувати нове виробництво, варто розробити виробничу програму підприємства. Вибір і реалізація стратегії підприємства спирається на відповідну організацію і систему планування.

Перед тим як розробляти виробничу програму підприємства, варто провести:1) комплексне вивчення і прогнозування ринку;2) реальна оцінка фірмою або підприємством своїх виробниче-збутових, експортних і інших можливостей;3) розробка довгострокової стратегії діяльності підприємства з постановкою її цілей, визначенням ресурсів і механізму виробництва і практичної реалізації;4) планування товарної політики, управління асортиментом товарів в послуг з урахуванням вимог ринку і потенціалу підприємства;5) формування попиту до стимулювання збуту;6) управління маркетинговою діяльністю і контроль за нею. В залежності від хронологічних підходів виділяють:- короткострокові виробничі програми;- середньострокові виробничі програми- довгострокові.

18.бізнес планування сутність і призначення.

Бізнес-план – це ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони будь-якого започатковуваного комерційного проекту. Він дозволяє передбачати заходи щодо реалізації нової ідеї, визначати необхідне фінансове забезпечення і отримання певного зиску. Бізнес-планування включає в себе три етапи:

підготовчий період – підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір вихідної інформації;

розробка бізнес-плану;

презентація бізнес-плану – доведення основних положень бізнес плану до потенційних інвесторів. Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі.Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану – бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності. Бізнес-план дає змогу розв’язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:1) обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства; 2) розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства, насамперед обсягів продажу та прибутку; 3) визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів; 4) підбір працівників, спроможних реалізувати даний план. Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів, виробничої діяльності підприємства. По-друге, бізнес-план є інструментом, за допомогою якого суб’єкт господарювання може оцінити фактичні результати своєї діяльності за певний період. По-третє, бізнес-план є засобом залучення коштів.Підприємства, що вже сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з підприємствами-початківцями.Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі є невдалими в перші роки.