Четвертий хрестовий похід

На початку XIII ст. папа Інокентій III закликав Європу до нового хрестового походу. Четвертий хрестовий похід (1202—1204) був своєрідним. На по­передні походи він був схожий лише назвою, зате досить красно­мовно розкрив загарбницьку суть всього руху хрестоносців. До Палестини учасники четвертого походу навіть не дійшли. Цього разу вони пішли не проти турків або інших мусульман, а проти християнської Візантії. Особливо велику роль в історії четвертого походу відіграли венеціанці, які змінили і самий маршрут походу. Феодальні керівники хрестоносців спочатку мали намір йти на Єгипет — у володіння турецько-єгипетського султана. Венеція, яка вела вигідну торгівлю з Єгиптом, але була заінтересована в ос­лабленні Візантії, відвернула хрестоносців від їх початкового на­міру і штовхнула їх на завоювання свого суперника і конкурента по торгівлі — Константинополя. Скориставшись із чвар всередині нової візантійської династії Ангелів_(що правили з 1185 р. після Комнінів), хрестоносці захопили в 1204 р. Константинополь і створили на південній частині Балканського півострова нову дер­жаву під назвою Латинської імперії. Як і Єрусалимське королів­ство, це була також типова феодальна держава. На чолі імперії було поставлено північнофранцузького феодала Балдуїна, графа Фландрського. У складі імперії було кілька великих васальних володінь: Фессалонікійське королівство, герцогство Афінське, кня­зівство Ахейське та ін.

Велику кількість земельних володінь у Візантії здобула Вене­ція: частину Константинополя, м. Галліполі, Іонійські острови, деякі острови на Егейському морі, о. Кріт, південно-західну частину Пелопоннесу. Венеціанський дож Енріко Дандоло. що відіграв найбільшу роль у завоюванні Візантії, офіційно іменувався «Воло­дарем трьох восьмих Ромейської (тобто Візантійської) імперії».

Залишалася незалежною лише частина імперії на півночі Малої Азії — Трапезундська. На Балканському півострові залишався поза кон­тролем Латинської імперії Епірський деспотат (князівство).

Спираючись на співчуття греків, які жили під ярмом латинян, імператор Нікейської імперії, найзначнішої із трьох згаданих те­риторій Візантії, Михайло VIII Палеолог у 1261 р. захопив К онстантинополь і вигнав звідти європейських феодалів. Так було відновлено Візантійську імперію. Та відновлена Візантія була вже ослабленою державою. Четвертий хрестовий похід покінчив з Ві­зантією як з великою державою. Володіння її після відновлення обмежувались лише незначною частиною Балканського півострова й вузькою смугою Малої Азії. Залежні від Візантії болгари звіль­нилася від візантійського ярма ще до четвертого хрестового по­ходу— в 1186—1187 рр. Майже одночасно від Візантії відпали і сербські володіння.