Показники статистики громадської думки

Показники статистики громадської думки відображають кількісну

сторону оцінки населенням подій та фактів суспільного життя. Система показників статистики громадської думки динамічна. Вона змінюється відповідно до направлення процесів суспільного розвитку.

Система статистичних показників відображає громадську думку на

різних ієрархічних рівнях: загальнодержавному, регіональному, соціальної групи, трудового колективу, інтересів та професій.

У кожній ієрархічній системі показників можна виділити такі

підсистеми, які характеризують думку та ставлення населення, до різних соціально-політичних подій:

- політична та соціальна активність;

- ставлення до праці та трудова активність;

- побут та побутове обслуговування;

- організація охорони здоров'я і фізичної культури;

- освіта і обслуговування населення науковими установами;

- культурний рівень і робота установ культури;

- ставлення до науки, мистецтва, кіно, телебачення, спорту;

- сімейні та особисті відносини, відносини в трудових колективах.

Вивчення громадської думки організовують шляхом спеціальних

спостережень, а також у межах статистичних спостережень, що проводяться за спеціальними програмами для інших цілей, зокрема статистики сімейних бюджетів.

Вивчення громадської думки найчастіше здійснюється шляхом

проведення вибіркових опитувань з окремих питань або з комплексу питань, результати котрих після обробки поширюються на генеральну сукупність.

У результаті організації і проведення опитувань здійснюється збір

первинної інформації.

Первинна інформація являє собою невпорядкований ряд розподілу

результуючих ознак (оцінок, думок, позицій і т. п.) залежно від факторів

(стать, вік, соціальний статус, рівень освіти, місце проживання, рівень

доходів і ін.). Характерною особливістю цієї інформації є те, що вона не дає, як правило, кількісних оцінок досліджуваного соціального явища. Ці оцінки й висновки можуть бути знайдені лише в результаті її обробки й аналізу із застосуванням відомих статистичних методів: побудова угруповань, структурний аналіз, оцінка взаємозв'язків тощо.

Труднощі в застосуванні статистичних методів при вивченні суспільної

думки зумовлені складністю і різноманіттям соціальних явищ і процесів, що відбуваються в суспільстві. Крім того, дослідник під час вивчення громадської думки стикається не лише з об'єктивними факторами, які можна кількісно виміряти, а й з думками, ставленнями та оцінками конкретних людей, статистичний аналіз яких потребує застосування специфічних методів.

Головна мета аналізу отриманих результатів полягає у виявленні

закономірностей, притаманних громадській думці. Під закономірністю громадської думки розуміється об'єктивний, не випадковий, стійкий та істотний зв'язок явищ і процесів. Виявлення закономірностей, притаманних громадській думці, дозволяє досліднику зрозуміти і пояснити явища і процеси, що відбуваються в суспільстві. Оцінювання будь-яких явищ і процесів соціального життя суспільства, яка отримана в результаті вивчення громадської думки, являє собою, по суті, складний вектор, що утворюється з різних співвідношень чотирьох оцінок: схвалення, негативного ставлення, байдужості та нездатності оцінювати. Структура всієї сукупності оцінок респондентів з якогось досліджуваного питання описується наступною формулою:

М+ + М_ + Мр + Мн = 100%,

де М+, М_, Мр, Мн— відсоток респондентів, котрі, відповідно,

схвалюють дану позицію, не схвалюють її, байдужі до неї або не змогли визначити свого ставлення до даної позиції.

У цій формулі містяться практично всі варіанти закономірностей

громадської думки. Значення, що виражають громадську думку з

досліджуваного питання, можуть змінюватися за абсолютною

величиною, і їх співвідношення визначає ставлення суспільства в цілому до даної проблеми.

Можливі різні варіанти співвідношення складових:

а) Мр = Мн = 0; М+ + М_ = 100 %. Таке суспільство можна визначити

як конфронтаційне, оскільки громадська думка визначається лише двома крайніми точками зору: позитивною і негативною.

При М + = М_ =50%

конфронтаційне суспільство перебуває в рівновазі. Якщо М+ > М_ або М+ < М_, то в суспільстві є опозиція, тобто це суспільство або боротьби з опозицією, або боротьби опозиції;

б) Мр = Мн = 0; М+ -> max, M_ -> 0. Це становище означає, що

суспільство максимально підтримує дану точку зору. Для проведення її в життя створюються найбільш сприятливі умови в суспільній свідомості. Якщо така ситуація підтримується силою, то дане суспільство є диктаторським або авторитарним;

в) при Мр = Мн = 0; М_ -> max, M+ —> 0 суспільство характе-ризується крайнім негативізмом, що свідчить про кризу суспільних цінностей і є ознакою наближення революції;

г) М+, М_, Мн — прямують до 0, а Мр -- > mах. Це свідчить про

суспільство «байдужих». Для такого типу суспільства характерна

несприйнятливість до будь-яких змін, що відбуваються у суспільстві;

д) М+, М_, Мр — прямують до 0, а Мн—>mах. У даному суспільстві

населення не може виробити свого ставлення до найважливіших явищ, які в ньому відбуваються.

З погляду прийняття і реалізації управлінських рішень стан

громадської думки, що виражається співвідношенням Мр = Мн = М_ = 0,

називається законом сприяння, а Мр = Мн = М+ = 0 — законом не сприяння розвитку.

У вивченні громадської думки сформувалась методологія, яка включає

методи наукової організації проведення, побудови вибіркової сукупності, розробки анкет, способів одержання, обробки й аналізу інформації. Опитування населення в органах державної статистики проводяться регулярно. Об'єктами дослідження є трудові колективи, родини робітників, пенсіонери, жінки, молодь, мешканці міста, села тощо.