Р о з д і л VIII 3 страница

21. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці -одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.
Планування робіт по охороні праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квартал, місяць, декаду).
До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.
Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.
Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.
Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.
Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, таза рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.
Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

22. Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблена та узгоджена з міністерствами статистики, праці і охорони здоров'я, і затверджена наказом від 31 березня 1994 р. №27 Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Система показників налічує 6 розділів:
1. Стан умов праці.
2. Стан безпеки праці.
3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці.
4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці.
5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту.
6. Санітарно-побутове забезпечення.
Згідно з цим наказом, міністерства, Державні комітети України, концерни, корпорації, інші об'єднання підприємств, створені за галузевим принципом, а також обласні адміністрації, Рада Міністрів Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держадміністрації повинні до 1 березня наступного за звітним року подати в Держнаглядохоронпраці звіт по узагальненій Єдиній системі показників обліку умов і безпеки праці (6 розділів).
Всі підприємства і організації, незалежно від форми власності і підлеглості, звітують по стану і умовам праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:
1) форма №1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за рік". Ця форма надсилається до обласного (районного, міського) органу державної статистики за їх вказівкою; до вищої за ієрархією організації (при її відсутності - до обласної, міської, районної держадміністрації); до територіального управління Держнаглядохоронпраці (за їх вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи: "Стан умов праці" та "Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах";
2) форма №1-УБ (відомча) "Звіт про стан умов та безпеки праці
за рік". Вона надсилається на ті ж самі адреси, що і форма
№1-ПВ, за винятком обласного чи районного органу державної влади. Замість цієї адреси надсилається на адресу районної або міської санітарно-епідеміологічної служби (за їх вказівкою). Форма містить чотири розділи: "Стан умов і безпеки праці"; "Забезпечення засобами індивідуального захисту"; "Санітарно-побутове забезпечення"; "Суми відрахувань за шкідливі умови праці".
Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов праці і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці.
Єдина державна система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, профзахворювань та медичних оглядів, бо вони викладені в окремому документі.

23. наліз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою: =за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів; =цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці; =наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці; =створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві; =контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці; =за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП. З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розробити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємствах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.

24. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Н А К А З 31.12.1997 N 382 Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу Відповідно до законів України "Про охорону праці"(2694-12), "Про забезпечення санітарного та епідемічногоблагополуччя населення" (4004-12) та "Про використання ядерноїенергії та радіаційну безпеку" (39/95-вр), доручень КабінетуМіністрів України від 19.04.96 N інд. 33, 28.10.97 N 21643/97Н А К А З У Ю: 1. Затвердити Гігієнічну класифікацію праці за показникамишкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища,важкості та напруженості трудового процесу (додається). 2. Для проведення атестації робочих місць (до затвердженняокремим наказом МОЗ і Міністерства праці і соціальної політики)застосовувати Гігієнічну класифікацію праці (за показникамишкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища,важкості та напруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСРвід 12 серпня 1986 N 4137-86. 3. Головним державним санітарним лікарям АвтономноїРеспубліки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного,повітряного, залізничного транспорту, міністерств оборони,внутрішніх справ, Національної гвардії, Служби безпеки і об'єктів,що мають особливий режим роботи, головному лікарю Українськогоцентру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України,директорам науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю,ректорам вищих учбових медичних закладів та інститутівудосконалення лікарів, керівникам міністерств, державних комітетівта інших центральних органів виконавчої влади довести Гігієнічнукласифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечностіфакторів виробничого середовища, важкості та напруженостітрудового процесу до підприємств, установ, організацій. 4. Вважати такою, що не застосовується на території України,Гігієнічну класифікацію праці (за показниками шкідливості інебезпечності факторів виробничого середовища, важкості танапруженості трудового процесу), затверджену МОЗ СРСР від 12серпня 1986 N 4137-86, крім мети застосування її, визначеної уп.2 цього наказу. 5. Доручити Головному санепідуправлінню разом з Комітетом зпитань гігієнічного регламентування, Інститутом медицини праці АМНрозробку необхідних змін та доповнень до Гігієнічної класифікаціїв міру затвердження нових нормативів та регламентів. 6. Контроль за виконанням наказу прокласти на заступниканачальника Головного санепідуправління МОЗ України Медведєва В.І. Перший заступник Міністра, Головний державний санітарний лікар України Л.С.Некрасова ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України 31.12.1997 N 382 ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу 1. Галузь застосування та загальні положення 1.1. Документ розроблений у відповідності до законів України"Про охорону праці" (2694-12), "Про забезпечення санітарного таепідемічного благополуччя населення" (4004-12) та "Провикористання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-вр). 1.2. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливостіта небезпечності факторів виробничого середовища, важкості танапруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація)призначена для: - гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці наробочих місцях; - атестації робочих місць; - санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів; - санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничихпідприємств; - встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчихзаходів; - розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності; - створення банку даних про умови праці на рівніпідприємства, району, міста, регіону, країни. 1.3. Застосування Гігієнічної класифікації з іншою метоюможливо виключно за погодженням з Міністерством охорони здоров'яУкраїни. 1.4. Гігієнічна класифікація заснована на принципідиференціації умов праці в залежності від фактично визнаних рівнівфакторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні зсанітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі -гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на станздоров'я працюючих. 1.5. Робота зі збудниками інфекційних захворювань, зречовинами, для яких повинно бути виключеним вдихання тапотрапляння на шкіру (протипухлинні лікарські засоби,гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесенняумов праці до певного класу шкідливості за потенційнунебезпечність. 1.6. Гігієнічна класифікація умов праці за радіаційнимфактором (іонізуючі випромінювання) поширюється виключно на роботиз індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань. На роботи,що виконуються на територіях, забруднених радіоактивними викидамиЧАЕС, поширюються положення Закону України "Про статус тасоціальний захист громадян, які постраждали внаслідокЧорнобильської катастрофи" (796-12) (1991 р.) з подальшимизмінами та доповненнями. 1.7. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативівможлива при застосуванні засобів колективного та індивідуальногозахисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів(захист часом). 2. Основні поняття, що застосовуються в Гігієнічній класифікації 2.1. УМОВИ ПРАЦІ - сукупність факторів виробничого середовищата трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатністьлюдини в процесі її професійної діяльності. 2.2. ШКІДЛИВИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - чинник трудового процесута виробничого середовища, вплив якого на організм людини за умовинедотримання гігієнічних нормативів може стати причиною зниженняпрацездатності та погіршення здоров'я аж до появи професійногозахворювання. 2.3. НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - чинник трудового процесута виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певнихумовах може призвести до травми або іншого раптового погіршенняздоров'я. 2.4. ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характеристика трудовоїдіяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язіві відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичногонавантаження. 2.5. НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу,що відображає переважне навантаження на центральну нервовусистему. 2.6. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ - умови праці, за яких вплившкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючихвиключений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи. 3. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови працірозподіляються на 4 класи: 1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при якихзберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумовидля підтримування високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторіввстановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудовогопроцесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такіумови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовищане перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення. 2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такимирівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, якіне перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочихмісць, а можливі зміни функціонального стану організмувідновлюються за час регламентованого відпочинку або до початкунаступної зміни та не чинять несприятливого впливу на станздоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленомуперіоді. 3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються наявністюшкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативиі здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/абойого потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічнихнормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяютьсяна 4 ступені: 1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такимивідхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило,викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічнихколивань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності зтимчасовою втратою працездатності; 2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такимирівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, якіздатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять убільшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовоювтратою працездатності, підвищення частоти загальноїзахворюваності, появи окремих ознак професійної патології(передпатології); 3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такимирівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудовогопроцесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності зтимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило,початкових стадій професійних захворювань; 4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такимирівнями факторів виробничого середовища, які здатні призводити дорозвитку виражених форм професійних захворювань, значногозростання хронічної патології та рівнів захворюваності зтимчасовою втратою працездатності. 4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці, щохарактеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища,вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створюєвисокий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень,отруєнь, каліцтв, загрозу для життя. Таблиця 1 4. Пояснення до таблиць 4.1. Класи умов праці в залежності від вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони (пояснення до таблиці 1) 4.1.1. Ступінь шкідливості умов праці встановлюється замаксимальними концентраціями шкідливих речовин, а також засередньозмінними (при наявності відповідного нормативу). 4.1.2. Протягом зміни тривалість дії на працюючогоконцентрації, що дорівнює максимальній разовій ГДК (клас 2-й,допустимий), не повинна перевищувати 15 хвилин для хімічнихречовин та 30 хвилин для аерозолів, переважно фіброгенної дії,вона може повторюватися не частіше 4 разів у зміну. 4.1.3. При одночасній наявності у повітрі робочої зонидекількох шкідливих речовин односпрямованої дії, виходять зрозрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них доїх ГДК, яку приймають за одиницю. 4.1.4. Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітріробочої зони двох та більше шкідливих речовин різноспрямованої діївиконують наступним чином: - за найвищим класом та ступенем шкідливості; - наявність будь-якої кількості речовин класу 3.1 не збільшуєступінь шкідливості умов праці; - три та більше речовин класу 3.2 переводять умови праці донаступного ступеня шкідливості - 3.3; - дві та більше шкідливих речовин класу 3.3 переводять умовипраці до класу 3.4. Переведення з класу 3.4 до 4 класу умов праці не здійснюєтьсяпри наявності будь-якого числа шкідливих речовин. 4.1.5. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів(канцероген, алерген, речовина з гостроспрямованим механізмомдії), оцінка умов праці проводиться за більш жорсткою градацією. 4.1.6. При оцінці умов праці в залежності від вмістушкідливих речовин у повітрі робочої зони аерозолі переважнофіброгенної дії враховуються як окремий шкідливий фактор. 4.1.7. У тих випадках, коли аерозоль переважно фіброгенноїдії одночасно є алергеном, встановлення ступеня його шкідливостіздійснюється аналогічно алергенам. 4.2. Класи умов праці при роботі з біологічним фактором (пояснення до таблиці 2) 4.2.1. Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітріробочої зони двох або більше шкідливих чинників біологічногопоходження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живіклітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або принаявності ризику професійного контакту з патогеннимимікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенемшкідливості. 4.2.2. Біологічний фактор в загальній оцінці умов праці заступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількостішкідливих чинників біологічного походження враховується як одинсамостійний фактор. 4.3. Класи умов праці в залежності від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях (пояснення до таблиці 3) 4.3.1. При одночасній дії на працюючих загальної, локальноїта імпульсної вібрації оцінку умов праці здійснюють за найвищимкласом та ступенем шкідливості, приймаючи всі різновиди вібраціїяк один самостійний фактор - вібрація. 4.3.2. Шум, інфразвук та ультразвук в загальній оцінці умовпраці враховуються як окремі фактори. 4.4. Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (пояснення до таблиці 4) 4.4.1. При одночасній дії на працюючих двох або більшоїкількості шкідливих факторів, перелік яких міститься в таблиці 4,оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенемшкідливості. 4.4.2. В загальній оцінці умов праці електромагнітнівипромінювання всіх діапазонів враховуються як один фактор. 4.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату (пояснення до таблиць 5.1-5.3) 4.5.1. Для оцінки оптимального та нагріваючого мікроклімату вприміщенні та на відкритій території використовується інтегральнийпоказник WBGT-індекс (міжнародний стандарт ISO 7243 (табл. 5.1.1). 4.5.2. Нагріваючий мікроклімат - сполучення параметрівмікроклімату, при якому має місце порушення теплообміну людини знавколишнім середовищем, що проявляється в накопиченні тепла ворганізмі та/або у збільшенні частки втрати тепла шляхомвипарювання поту (> 30 %) в загальній структурі теплового балансу. 4.5.3. WBGT-індекс - емпіричний інтегральний показник, щовідображає сполучений вплив температури повітря, швидкості йогоруху, вологості та теплового випромінювання з навколишнімсередовищем (індекс теплового навантаження середовища). 4.5.4. У таблиці 5.1.1 наведені величини WBGT стосовнолюдини, одягненої в комплект легкого літнього одягу зтеплоізоляцією 0,5-0,6 кло, що підлягає дії тепловоговипромінювання <= 1200 Вт/кв. м та швидкості руху повітря<= 0,6 м/с (1 кло = 0,155 град. C, кв. м/Вт). 4.5.5. Для оцінки оптимального та верхньої границідопустимого мікроклімату можуть бути використані як окремі йогоскладові відповідно до санітарних норм мікроклімату виробничихприміщень, так і індекс WBGT в діапазоні параметрів, вказаних вп. 4.2.4. 4.5.6. Теплове випромінювання, що перевищує 1200 Вт/кв. м,характеризує умови праці як шкідливі та небезпечні незалежно відвеличини WBGT-індексу (табл. 5.1). 4.5.7. Клас шкідливості та небезпечності умов працівизначається за найбільш вираженим показником (WBGT-індекс аботеплове випромінювання), табл. 5.1 та 5.1.1. При впливі напрацюючих двох факторів одного ступеня умови праці переводять донаступного ступеня шкідливості. 4.5.8. Для забезпечення середньозмінного термічногонапруження працюючих на допустимому рівні сумарна тривалість їхдіяльності протягом робочої зміни повинна складати 7, 5, 3, та 1годину відповідно до 1-4 ступеням шкідливості умов праці.Вищезгадане не виключає застосування спецодягу відповідно до ДСТССБП 12.4.176-89 (СП СЕВ 6350-88), ДСТ ССБП 12.4.016-87 тавикористання засобів колективного захисту від інфрачервонихвипромінювань - ДСТ ССБП 12.4.123- 83. 4.5.9. При роботі на відкритій території в теплу пору рокудля оцінки умов праці слід орієнтуватися на параметримікроклімату, наведені в таблицях 5.1, 5.1.1 або 5.4. 4.5.10. Охолоджуючий мікроклімат - сполучення параметрівмікроклімату, при якому має місце зміна тепловіддачі організму донавколишнього середовища, що призводить до створення загального чилокального дефіциту тепла в організмі за рахунок зниженнятемператури "ядра" та/або "оболонки" тіла (температура "ядра" та"оболонки" тіла - відповідно температура глибоких та поверхневихшарів тканин організму). 4.5.11. При роботі у приміщенні з охолоджуючим мікрокліматом(табл. 5.2-5.3) працюючі повинні мати комплект одягу,виготовленого відповідно до вимог ДСТ ССБП 12.4.084-80 та12.4.088-80. З цією метою можуть також використовуватися локальніджерела тепла, спрямовані на збереження потрібного рівнязагального та локального теплообміну організму. Використання одягуне виключає дотримання потрібної регламентації часу роботи внесприятливому середовищі, а також загального режиму праці. 4.5.12. Параметри температури повітря, що характеризуютьумови праці на відкритій території в різних кліматичних зонах(поясах) в зимовий період (табл. 5.3) наводяться у застосуванні довідносно спокійного повітря, одягнених у спецодяг, виготовленийвідповідно до ДСТ ССБП 12.4.084-80 та 12.4.088-80, з урахуваннямвиконання роботи середньої важкості та відповідної регламентаціїчасу безперервного перебування в охолоджуючому середовищі. При діївітру регламентована температура повітря повинна бути збільшена на2,2 град. C на кожний 1 м/с збільшення його швидкості. 4.6. Визначення WBGT-індексу (пояснення до таблиці 5.1.1) 4.6.1. Температурний індекс WBGT - емпіричний показник, щовизначається на основі показань вологого та сухого термометрів, щорозташовані відповідно в природних умовах та в середині зачорненоїкулі (кульовий термометр)*. Метод заснований на оцінці зовнішньоготеплового навантаження на організм людини з урахуванням сполученоїдії складових мікроклімату - температури, вологості повітря,інтенсивності теплового випромінювання, а також рівня метаболізму. -------------- * В стандарті ISO 7243 наведені технічні умови до датчиків тадо зачорненої кулі. 4.6.2. WBGT-індекс розраховується за рівнянням: - поза приміщенням при сонячному навантаженні (або вприміщенні при тепловому випромінюванні): WBGT + 0,7 tвл. + 0,1 tс. + 0,2 tш. - в середині приміщення (при відсутності тепловоговипромінювання) або зовні без сонячного навантаження: WBGT = 0,7 tвл. + 0,3 tш., де tвл., tс. та tш. - відповідно температура вологого, сухогота кульового термометра. 4.6.3. Якщо параметри навколишнього середовища розрізняютьсяу просторі, то індекс WBGT рекомендується визначати на рівніголови (г.), живота (ж.) та щиколотки (щ.): WBGTг. + 2WBGTж. + WBGTщ. WBGT = -------------------------- 4 4.6.4. Для швидкого визначення індексу WBGT є достатнім одневимірювання в точці максимального теплового впливу. Якщо значеннятого чи іншого параметра, що входить до розрахунку WBGT, не єпостійними в часі, визначається його середньозмінна величина. 4.6.5. Наведені нормативні величини WBGT забезпечують різнірівні теплового стану (оптимальний, допустимий, граничнодопустимий з урахуванням тривалості впливу) згідно з методичнимирекомендаціями МОЗ N 5168-90 ("Оцінка теплового стану людини зметою обгрунтування гігієнічних вимог до мікроклімату робочихмісць та заходів профілактики охолодження та перегрівання"). 4.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату (пояснення до таблиці 5.4) 4.7.1. У разі відсутності кульового термометра орієнтовнаоцінка зовнішнього теплового навантаження на організм людини зурахуванням сполученої дії складових мікроклімату може бутизроблена відповідно до класифікації параметрів мікроклімату,викладеній у таблиці 5.4. 4.7.2. Виміри показників мікроклімату з метою контролю їхвідповідності гігієнічним вимогам повинні проводитися в теплу поруроку - у дні з температурою зовнішнього повітря, що відрізняєтьсявід середньої максимальної температури найспекотнішого місяця небільше, ніж на 5 град. C. Частота змін в обидва періоди рокувизначається стабільністю виробничого процесу, функціонуваннямтехнологічного та санітарно-технічного обладнання. 4.7.3. При доборі ділянок та часу вимірювання необхідновраховувати всі фактори, що впливають на мікроклімат робочих місць(фази технологічного процесу, функціонування систем вентиляції таопалення тощо). Зміни показників мікроклімату слід проводити неменше 3 разів за зміну (на початку, в середині та наприкінцізміни). При коливаннях показників мікроклімату, пов'язаних зтехнологічними та іншими причинами, необхідно проводити додатковівимірювання при найбільших та найменших величинах термічнихнавантажень на працюючих. 4.7.4. Вимірювання слід проводити на робочих місцях. Якщоробочим місцем є декілька ділянок виробничого приміщення, товимірювання здійснюються на кожній з них. 4.7.5. При наявності джерел локального тепловиділення,охолодження чи вологовиділення (нагрітих агрегатів, вікон, двірнихпрорізів, воріт, відкритих ванн та ін.) вимірювання слід проводитина кожному робочому місці в точках, що мінімально та максимальновіддалені від джерел термічної дії. 4.7.6. У приміщеннях з великою щільністю робочих місць, привідсутності джерел локального тепловиділення, охолодження абовологовиділення, ділянки вимірювання температури, відносноївологості та швидкості руху повітря повинні розподілятисярівномірно по площі приміщення відповідно до таблиці 4.4.1. Таблиця 4.7.1 Мінімальна кількість ділянок вимірювання температури, відносної вологості та швидкості руху повітря ------------------------------------------------------------------| Площа приміщення, кв. м | Кількість ділянок вимірювання ||------------------------------+---------------------------------|| До 100 | 4 ||------------------------------+---------------------------------|| Від 100 до 400 | 8 ||------------------------------+---------------------------------|| Більше 400 | Кількість ділянок визначається || | відстанню між ними, яка || | не повинна перевищувати 10 м |------------------------------------------------------------------ 4.7.7. При роботах, що виконуються сидячи, температуру ташвидкість руху повітря слід вимірювати на висоті 0,1 та 1,0 м, авідносну вологість повітря - на висоті 1,0 м від підлоги чиробочого майданчика. При роботах, що виконуються стоячи,температуру та швидкість руху повітря слід вимірювати на висоті0,1 і 1,5 м, а відносну вологість повітря - на висоті 1,5 м. 4.7.8. При наявності джерел променевого тепла тепловеопромінювання на робочому місці необхідно вимірювати від кожногоджерела, розташовуючи приймач приладу перпендикулярно потоку, щоспадає. Вимірювання слід проводити на висоті 0,5; 1,0 і 1,5 м відпідлоги чи робочого майданчика. 4.7.9. Температуру і відносну вологість повітря при наявностіджерел теплового випромінювання та повітряних потоків на робочомумісці слід вимірювати аспіраційними психрометрами. При відсутностів місцях вимірювання променевого тепла та повітряних потоківтемпературу та відносну вологість повітря можна вимірюватипсихрометрами, які не захищені від дії теплового випромінювання ташвидкості руху повітря. Можна також застосовувати прилади, щодозволяють окремо вимірювати температуру та вологість повітря. 4.7.10. Швидкість руху повітря слід вимірювати анемометрамиобертової дії (крильчасті, чашкові тощо). Малі величини швидкостіруху повітря (менше 0,5 м/с), особливо при наявностірізноспрямованих потоків, можна вимірюватитермоелектроанемометрами, а також циліндричними та кульовимикататермометрами при захищеності їх від теплового випромінювання. 4.7.11. Інтенсивність теплового опромінювання слід вимірюватиприладами, що забезпечують кут бачення датчика, близький донапівсфери (не менше 160) та чуттєвими в інфрачервоній та видимійділянці спектра (актинометри, радіометри та ін.). 4.7.12. При віднесенні умов праці до того чи іншого ступеняшкідливих (3.1 - 3.4) параметри температури повітря, швидкості тавідносної вологості оцінюються як один шкідливий фактор. 4.7.13. При впливі на працюючих параметрів мікроклімату(п.4.4.12) та теплового випромінювання одного й того ж ступеняумови праці переводять до наступного ступеня шкідливості. 4.8. Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу (пояснення до таблиці 7) 4.8.1. Оцінка важкості фізичної праці проводиться на підставіобліку всіх наведених у таблиці 7 показників. При цьому спочаткуслід визначити клас за кожним із виміряних показників, а кінцеваоцінка важкості праці встановлюється за найбільш чутливимпоказником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більшепоказників, що відносяться до 2-го (допустимого) класу, важкістьпраці оцінюється на один ступінь вище (клас 3.1). При наявності2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня 3-го класушкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище(відповідно 3.2 та 3.3 класи). 4.9. Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу (пояснення до таблиці 8) 4.9.1. Оцінка напруженості праці заснована на аналізітрудової діяльності та її структурі, що вивчаються шляхомхронометражних спостережень протягом всього робочого дня, тижня таін. Аналіз заснований на обліку всього комплексу виробничихфакторів (стимулів, подразників), що створюють передумови длявиникнення несприятливих нервово-емоційних станів(перенапруження). 4.9.2. Кінцева оцінка класу напруженості праці здійснюється зурахуванням всіх вказаних в табл. 8 показників (16 показників) тавідповідно до табл. 9. 4.10. Загальна оцінка умов праці 4.10.1. Загальна оцінка умов праці проводиться таким чином: на підставі результатів вимірювань оцінюються умови праці дляокремих факторів відповідно до табл. 1-10 та вимог розділів4.1-4.9. Результати заносять до табл. 11. Загальна оцінка умовпраці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється занайвищим класом та ступенем шкідливості. 4.10.2. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами(захист часом) умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі,але не нижче класу 3.1. Таблиця 11 Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності ------------------------------------------------------------------------------------------------------| Фактор виробничого | Клас умов праці | || середовища та |--------------------------------------------------------------| || трудового процесу |Оптимальний|Допустимий| Шкідливий - 3 | Небезпечний || | 1 | 2 |---------------------------------------| || | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 4 || | | | ступінь | ступінь | ступінь | ступінь | || | | | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Хімічний | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Аерозолі переважно | | | | | | | || фіброгенної дії | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Біологічний | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - шум | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - вібрація | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - інфразвук | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - ультразвук | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - електромагнітні | | | | | | | || випромінювання | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - іонізуюче | | | | | | | || випромінювання | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - мікроклімат | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| - освітленість | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Важкість праці | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Напруженість праці | | | | | | | ||-----------------------+-----------+----------+---------+---------+---------+---------+-------------|| Загальна оцінка умов | | | | | | | || праці | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------------------------------ 5. Нормативні посилання В Гігієнічній класифікації використані посилання на такідокументи: 5.1. "Предельно допустимые концентрации вредных веществ ввоздухе рабочей зоны" N 4617-88. 5.2. "Дополнения к перечню ПДК" N 1-Х. 5.3. Списки "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливихречовин в повітрі робочої зони", затверджені МОЗ України. 5.4. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів,побутових та природних ресурсів, канцерогенних для людини,затверджений наказом МОЗ України від 07.02.97 N 25 (z0071-97). 5.5. "Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочихместах" N 3223-85. 5.6. "Санитарные нормы и правила при работе с машинами иоборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на рукиработающих" N 3041-84. 5.7. "Санитарные нормы вибрации рабочих мест" N 3044-84. 5.8. "Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах"N 2274-80. 5.9. "Предельно допустимые уровни воздействия постоянныхмагнитных полей при работе с магнитными устройствами иматериалами" N 1742-77. 5.10. "Санитарные нормы и правила выполнения работ в условияхвоздействия электрических полей промышленной частоты (50 Гц)"N 5802-91. 5.11. "Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой50 Гц" N 3206-85. 5.12 "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатациилазеров" N 5804-91. 5.13. "Санитарные нормы микроклимата производственныхпомещений" N 4088-86. 5.14. "Санитарные нормы ультрафиолетового излучения впроизводственных помещениях" N 4557- 88. 5.15. "ПДУ воздействия электромагнитных полей диапазоначастот 10-60 кГц" N 5803-91. 5.16. ГОСТ ССБТ 12.1.005-88. "Общие санитарно-гигиеническиетребования к воздуху рабочей зоны". 5.17. ГОСТ ССБТ 12.1.001-89. "Ультразвук. Общие требованиябезопасности". 5.18. ГОСТ ССБТ 12.1.045-84. "Электростатические поля.Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведениюконтроля". 5.19. ГОСТ ССБТ 12.1.006-84. "Электромагнитные полярадиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования кпроведению контроля". 5.20. ГОСТ ССБТ 12.4.176-89. "Одежда специальная для защитыот теплового излучения. Требования к защитным свойствам и методопределения теплового состояния человека". 5.21. ГОСТ ССБТ 12.4.016-87. "Костюмы мужские для защиты отповышенных температур и теплового излучения. Технические условия". 5.22. ГОСТ ССБТ 12.4.123-83. "Средства коллективной защиты отинфракрасных излучений. Общие технические требования". 5.23. ГОСТ ССБТ 12.4.084-80. "Одежда специальная для защитыот пониженных температур. Костюмы мужские. Технические условия". 5.24. ГОСТ ССБТ 12.4.088-80. "Костюмы женские для защиты отпониженных температур. Технические условия". 5.25. ISO 7243. "Высокотемпературные условия - оценкатепловой нагрузки по индексу WBGT (температура влажного и шаровоготермометра)". 5.26. СНиП 11-4-79. "Строительные нормы и правила. Часть 11.Нормы проектирования. Глава 4. Естественное и искусственноеосвещение". 5.27. "Методические рекомендации "Оценка теплового состояниячеловека с целью обоснования гигиенических требований кмикроклимату рабочих мест и мерам профилактики охлаждения иперегревания" N 5168-90. 5.28. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)(v006282-97). 5.29. ГОСТ 12.1.04 ССБТ "Электростатические поля. Допустимыеуровни на рабочих местах и требования к проведению контроля". 5.30. "Санитарно-гигиенические нормы напряженностиэлектростатического поля" N 1757-77. 5.31. "Методические указания по измерению концентрацииаэрозолей преимущественно фиброгенного действия" N 4436-87.