Основні поняття і терміни охорони праці, їх характеристики

Відповідно до ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни і визначення" і інших стандартів можна дати наступне визначення поняттю «охорони праці».

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Можна виділити наступні основні напрями вирішення питань охорони праці:

- законодавча охорона праці – це сукупність правових норм, що встановлюють систему заходів, безпосередньо спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці, які обов'язкові для всіх підприємств і організацій незалежно від форм власності;

- інженерна охорона праці – це комплексна дисципліна, що розробляє способи, методи і засоби забезпечення сприятливих для працюючих умов праці, безпеки, нешкідливості і комфортності при максимальній продуктивності праці;

- медичні основи охорони праці – вивчають вплив виробничих чинників на організм працівників і встановлюють допустимі санітарні норми (ГДК, ПДУ, ПДД і ін.) із залученням медичних наук (гігієни праці, професійної патології, промислової токсикології і ін.);

- соціально-психологічні аспекти охорони праці – вивчають трудову діяльність людини і продуктивність праці залежно від соціального і психологічного клімату в колективі.

Вам, як майбутнім інженерно-технічним працівникам, необхідно надати увагу інженерній охороні праці.

Інженерна охорона праці спрямована на створення таких умов праці, які б виключали або знижували дію на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників, тобто забезпечували безпеку виробничого устаткування і виробничих процесів, оптимізацію трудового процесу і виробничого середовища.

Відповідно до ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни і визначення" і інших стандартів можна дати наступне визначення деяких розглянутих понять з охорони праці.

Шкідливий виробничий чинник — чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечний виробничий чинник — чинник, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Безпека виробничого процесу – це властивість процесу зберігати безпечний стан при протіканні в заданих параметрах протягом встановленого часу.

Безпека виробничого устаткування – це властивість устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в певних умовах протягом встановленого часу.

У зв'язку з розподілом виробничих чинників на шкідливі і небезпечні інженерна охорона праці умовно ділиться на два основні розділи:

Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на запобігання дії на працюючих шкідливих виробничих чинників.

Техніка безпеки – це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на запобігання дії на працюючих небезпечних виробничих чинників.

Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого устаткування, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих чинників, створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:

- правові і організаційні питання охорони праці;

- основи фізіології, гігієни праці і виробничої санітарії;

- основи техніки безпеки;

- пожежна безпека.

Трудова діяльність людини характеризується умовами праці. Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. До цих чинників відносять:

- виробничий мікроклімат (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря і інтенсивність теплових випромінювань);

- повітряне середовище, хімічний склад повітря, атмосферний тиск (зміст кисню, азоту, вуглекислого газу, інертних газів і шкідливих речовин - пилу, аерозолів, газоподібних речовин і ін.);

- різні виробничі випромінювання, енергетичні поля і коливання (шум, вібрація, електричні і магнітні поля, електростатичне поле, рентгенівське, радіоактивне і ін. випромінювання);

- умови зорової роботи (освітленість робочих місць, яскравість і ін.);

- інтенсивність праці (це кількість життєвої енергії, що затрачує людина в процесі праці в одиницю часу);

- небезпечні чинники виробничого середовища.

- соціально-психологічний клімат в колективі.

Розробка і упровадження заходів щодо охорони праці залежить від організації робіт, виробничого середовища, технологічних процесів, влаштування приміщень згідно нормативних документів. Поліпшення умов праці звичайно вимагає комплексного здійснення всіх вказаних заходів.