Психофізіологічні фактори небезпеки

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори за характером дії поділяються на фізичні перевантаження та нервово-психічні перевантаження.

При виконанні трудових функцій працюючий може перебувати у вимушеній позі (похилі положення тіла, змушені нахили, виконання роботи тільки стоячи і т.п.). Трудова діяльність, пов'язана з вираженою руховою активністю, при величинах навантажень, що перевищують фізіологічно обгрунтовані оптимальні і допустимі значення, справляє негативний вплив на стан здоров'я працюючого.

При проектуванні робочих місць необхідно прагнути до того, щоб робоча поза була якомога ближче до природній позі людини. Тому доцільно передбачати можливість роботи як стоячи, так і сидячи. Конструкція крісла повинна бути такою, щоб якомога рівномірніше розподілити тиск тіла на площу опори. Це можливо тоді, коли крісло найбільшою мірою відповідає анатомічній будові людини.

Негативно на стан здоров'я працюючих відбивається гіподинамія – порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення та ін.) При обмеженій рухової активності, зниженні сил опору м'язів.

Профілактика гіподинамії передбачає виключення статичної роботи, зміна робочої пози в процесі роботи, проведення виробничої гімнастики з раціональним комплексом фізичних вправ і т.п. Організація кімнат психологічного розвантаження сприяє зниженню втоми і підвищенню продуктивності праці працюючих, покращує їх настрій, що в кінцевому рахунку сприяє збереженню їх працездатності та забезпечення охорони праці.

Напруженість уваги характеризується тривалістю зосередження спостереження, числом об'єктів одночасного спостереження, щільністю сигналів (світлових, здорових) та повідомлень. Ступінь напруженості функцій зорового аналізатора залежить від розміру об'єкта розрізнення і відстані об'єкта від очей, відмінності у контрастності об'єкта розрізнення та фону, для слухового аналізатора – від співвідношення між рівнями мови та шуму.

Емоційні напруги викликають зміни функціонального стану центральної нервової системи. Монотонна робота негативно позначається на ефективності виробництва. Погіршуються економічні показники, підвищується аварійність, травматизм, зростає плинність кадрів.

Основні заходи щодо зменшення впливу монотонності на людину:

· Застосовувати оптимальні режими праці та відпочинку протягом робочого дня (робочої зміни);

· призначати короткі додаткові перерви для відпочинку всієї зміни (бригади) або окремого працюючого в зручний для нього час.

Доцільні часті, але короткі перерви.

Слід мати на увазі, що в процесі виконання роботи виділяються три етапи:

· отримання інформації;

· обробка інформації і прийняття рішення;

· виконання рішення.

У зв'язку з цим можливі помилки: помилки орієнтації; помилки прийнятого рішення; помилки виконання дій.

Дані обставини повинні також враховуватися при організації виробничої діяльності.

Для забезпечення охорони праці необхідно так організувати виробничий процес, щоб він виключав стреси («стрес» у дослівному перекладі означає «напруга»). Разом з тим необхідно, щоб в аварійних умовах стрес не з'явився причиною неправильних дій і не погіршив виробничу обстановку. Тому дуже важливо е процесі професійного навчання підготувати працюючого до роботи в екстремальних і аварійних ситуаціях так, щоб стреси не завадили йому в цих складних умовах виконати свої професійні обов'язки.

Важливе значення для продуктивної і безпечної праці мають чистота і порядок на робочому місці, у підрозділі, в організації, належне забарвлення устаткування і приміщень, освітленість робочих місць, ритмічність роботи, регламентовані перерви в роботі, виробнича гімнастика, професійна придатність та ін., які підвищують настрій і працездатність, увагу, швидкість реакції, поліпшують загальний стан працюючих.

Психофізіологічні умови праці визначаються також робочою обстановкою, взаємовідносинами в трудовому колективі (і особливо між працюючими і керівником), рівнем обслуговування, відповідністю виконуваної роботи здібностям і схильностям працюючого, громадської престижністю роботи і т.п. Організація праці та її безпека повинна будуватися на основі врахування закономірностей не тільки фізіологічних, але й психологічних реакцій працює на ті чи інші умови навколишнього його середовища. У цих умовах створення сприятливого соціального та морального клімату в колективі, психологічна сумісність всіх його членів – запорука успішного вирішення не тільки виробничих завдань, але і завдань охорони праці.