Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
План
1. Сутність та різновиди моніторингу в системі регіональних цільових програм
2. Здійснення внутрішнього аудиту програм.
3. Звітність про стан виконання Програм.
Список рекомендованої літератури
1. Закон України „Про державні цільові програми” // Урядовий кур’єр. 2004, 21 квітня.
2. Постанова Кабінету Міністрів України №621 від 26 квітня 2003 року „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціальної і розвитку та складання проекту держбюджету”.
3. Постанова Кабінету Міністрів України №1007 від 21 липня 2006 року „Про затвердження стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №106 „Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм”.
5. Програма інтеграції України до Європейського союзу в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки / Під ред.. Шевчука В.Я. - К., 1999. -16с.
6. Указ Президента України „Про Стратегію економічного і соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції на 2004-2015 роки” //Урядовий кур’єр. 2004, 7 травня.
7. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. М. Гейця. - К.: Ін-т екон. прогнозування: Фенікс, 2003. - 1008 с.
8. Європейська хартія територіального устрою // Бюлетень ЄЕК ООН -Женева.
9. Кравців В., Гринів Л., Копач М., Кузик С. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Монографія, Л., ІРД, 1999. - 78 с.
10. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання.
11. Михасюк І., Бочан І. Державний менеджмент. Л-Жешув, НВФ „Українські технології”, 2003. - 139 с.
12. Прогнозирование и планирование зкономики // Под. ред. В.И. Борисевича, Т.А. Кондуровой. - Минск: Зкоперспектива, 2000. – С. 376.
13. Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна економіка: Навч. посібник. – Львів: „Магнолія 2006”, 2008.-464с.
14. Гринів Л.С. Проблеми екологічного менеджменту в системі сталого розвитку рекреаційних територій Українських Карпат / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Випуск 6(62), Львів, ІРД, 2006. – С.183-192.
15. Голов С. Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. – К:Екаунтінг, 2000 – 384с.
16. МБФ. Стандарти аудиту та етики. – К.: ТОВ „Паритет-інформ”, 2003. – 712с.
17. Учас Б. Ф. Аудит: Навчальний посібник. – К.: Знання – прес, 2002.
18. Крапко І. Р. Роль внутрішнього аудиту у діяльності суб’єктів господарювання. // Відтворення господарського Т.2, Чернівці, 2007с. 315-323
19. www.nalogovnet.com
20. www.iem.prudko.info
21. www.ufin.com.ua
Моніторинг в системі регіональних цільових програм можна виокремити в такі групи:
1. Моніторинг за процесом формування Програм;
2. Моніторинг за процесом виконання Програм.
Цей моніторинг здійснюється розробниками Програм (відповідальним керівником) та її замовниками.
В процесі формування проекту Програми здійснюється всебічне узгодження всіх її розділів з керівниками відповідних департаментів обласних держадміністрацій. Водночас проект Програми розглядається на засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбувається після попередньої експертизи цього проекту у відповідних міністерствах та відомствах.
Окрім цього особливої важливості набуває здійснення внутрішнього моніторингу та аудиту розробками - організаціями даної Програми.
За визначенням міжнародного Інституту внутрішніх аудиторів (внутрішній аудит є діяльністю з надання незалежних та об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення.
На основі міжнародних нормативів аудиту Інститут внутрішніх аудиторів як міжнародна асоціація розробив для своїх членів стандарти професійної практики внутрішнього аудиту. У цих стандартах загальноприйняті вимоги до аудиторської діяльності скориговані з урахуванням специфіки внутрішнього аудиту. Стандарти професійної практики мають рекомендаційний характер, оскільки внутрішній аудит - це внутрішня справа, а в умовах ринкової економіки втручання у діяльність економічних суб’єктів обмежене. Увесь комплекс стандартів поділений на п’ять розділів, в яких визначені основні концепції внутрішнього аудиту. Необхідно зауважити, що вимоги стандартів періодично оновлюються у Положеннях про стандарти внутрішнього аудиту. Кожний із п’яти розділів містить один загальний стандарт, який конкретизований у спеціальних стандартах.
Аналізуючи, перший розділ „Незалежність" містить загальний стандарт: внутрішні аудитори повинні бути незалежними від структурного підрозділу, який вони перевіряють. Вимоги до незалежності внутрішніх аудиторів розкриті у директивах з двох спеціальних стандартів - „Організаційний статус” (для ефективного виконання аудиторських завдань необхідний відповідний організаційний статус відділу внутрішнього аудиту) і „Об’єктивність” (у процесі здійснення аудитору внутрішніми аудиторами слід дотримувати принципу об’єктивності).
В цілому, сферу внутрішнього аудиту Програм окреслюють таких 5 ознак:
1. Достовірність і повнота інформації.
2. Узгодженість з планами, законами, нормативно-законодавчими актами, постановами КМ України, процедурами.
3. Збереження всіх актів.
4. Ефективність використання всіх ресурсів Програми.
5. Досягнення цілей стратегічної та операційної реалізації положень Програми.
Згідно з міжнародним нормативом „Використання результатів роботи внутрішнього аудитора” внутрішній аудит здійснюється за такими напрямками:
- аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;
- вивчення бухгалтерської (фінансової) й інформаційної операції (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських рахунках та ін.);
- вивчення економічності й ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;
- аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
- оцінка якості інформації;
- розроблення проектів управлінських рішень;
- проведення стратегічного аналізу;
- розроблення фінансових прогнозів.
Розглядаючи міжнародні нормативи внутрішнього аудиту можна сформулювати головні завдання служби внутрішнього аудиту:
- в неупередженій та об’єктивній оцінці фінансової, операційної та інших відповідних систем і процедур комерційної організації та наданні допомоги її персоналу і керівникам у ефективному виконанні покладених на них обов’язків шляхом надання результатів аналізу, оцінки, рекомендацій та ділових коментарів у зв’язку з діяльністю, яку вони перевіряють;
- в експертній оцінці реалізації економічної політики комерційної організації, забезпеченні задовільного рівня системи внутрішнього контролю.
В цілому внутрішній аудит Програм можна охарактеризувати з допомогою таблиці 9.1
Таблиця 9.1.
Дата публикования: 2015-01-04; Прочитано: 345 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!