Завдання. Категорія важкості праці

При розробці заходів з охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Найбільш поширеними аналітичними показниками умов праці є категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці та небезпечність устаткування [44].

Категорія важкості праці

Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступеня небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (додаток А):

1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

2) роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК іГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

4) роботи в несприятливих умовах праці;

5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.

Згідно з таблицею (див. додаток А), кожний виробничий елемент умов праці X _i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за діаграмами (додаток Б) з урахуванням часу їх впливу.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці И _т на конкретному робочому місціможна визначити за такою формулою

, (1),

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

- середній бал всіх активних елементів умов праці крім визначаючого Х _оп, що дорівнює ,

де - сума всіх елементів крім визначаючого Х _оп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

, (2)

де .

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (додаток В).

Приклад. Оцінити категорію важкості праці економіста. На робочому місці економіста є три елемента умов праці (n = 3), що формують ії важкість: Х ₁ – рівень звуку 80 дБА, Х ₂ – освітленість 150 лк (газорозрядні лампи), Х ₃ - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення. Згідно з таблицею додатка А вказані елементи оцінюються відповідно до Х ₁ = 5, Х ₂ = 2, Х ₃ = 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є рівень звуку: Х _оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці дорівнює

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (1)

.

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з додатком В).

Коефіцієнт умов праці

Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. Не всі матеріально-виробничі елементи умов праці визначаються кількісною оцінкою. Тому при розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті з них, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення. У числі таких елементів можуть бути освітленість, температура, вологість і запиленість повітря, шум, вібрація та ін. Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою

(2)

де а ₁, а ₂,..., а _n — індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

n — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці віднормативнихрозраховується за формулою

(3)

де У _ф і У _н — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників у порівнянні з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою

(4)

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до додатків Г - Ж.

Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях в розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.

Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрямки раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.

Приклад. У відділі працює 100 працівників на 40 робочих місцях. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення, якщо на 10 робочих місцях фактична освітленість 150 лк при нормі 200 лк, 15 робочих місцях – 170 лк при нормі 250 лк і на останніх 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 250 лк.

Рішення. Для розрахунку використовуємо формулу (3) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає

Визначений індекс відповідності до освітлення вказує на те, що він має значне відхилення від нормативного. Для підвищення його треба розробити і впровадити в першу чергу заходи, що спрямовані на поліпшення освітленості для 15 робочих місць, де фактична освітленість складає 170 лк.