Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату

На залізничному транспорті виробничі процеси відбуваються як у закритих приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Можли­вості регулювання метеорологічних факторів на відкритому повітрі надто обмежені. Тому працівники, що працюють на відкритому повітрі підлягають перегріву влітку та переохолодженню в холод­ну пору року. Під час праці на відкритому повітрі, збереження нормального теплового самопочуття забезпечується, як правило, за рахунок природної терморегуляції організму людини. Цьому сприяє також відповідний спецодяг. Останнім часом створенні нові види зручного спецодягу з підвищеними теплозахисними і вітроза­хисними властивостями. Крім того, для попередження застудних захворювань працівників узимку та перегрівання влітку передбача­ються перерви для зігрівання чи охолодження та відпочинку у спе­ціально обладнаних стаціонарних або пересувних приміщеннях.

Для нормалізації метеорологічних параметрів виробничих при- міщень застосовуються такі організаційні й інженерно-технічні заходи:

- удосконалення технологічних процесів та обладнання з ме­тою зменшення виділення тепла у виробничі приміщення;

- раціональне розміщення технологічного обладнання; автоматизація, механізація і дистанційне управління техно­логічних процесів;

для захисту від променевого тепла — теплоізоляція гарячих поверхонь, екранування теплових джерел і робочих місць, повіт- Iнімий і водяний душ, засоби індивідуального захисту;

влаштування ефективних систем вентиляції, кондиціюван- іія і опалення виробничих приміщень;

- влаштування повітряно-теплових завіс на входах у приміщен­ня в холодний період року;

- застосування засобів індивідуального захисту працівників; та інші.

2.4. Шкідливі речовини

Підприємства залізничного транспорту характеризуються значною кількістю виробничих процесів і технологічних опе­рацій. Найбільшу небезпеку за виділенням шкідливостей станов­лять виробничі приміщення в яких виконуються малярні, зва­рювальні, гальванічні роботи, зарядка акумуляторів, переробка полімерів, механічна обробка металів, пластмас, а також основні цехи щебеневих і шпалопросочувальних заводів.

Забруднення повітря парами мастильного аерозолю, бензолу, толуолу, ксилолу спостерігається у машинному відділенні тепло­возів, у цехах локомотивного депо, відділенні з ремонту паливної апаратури та в інших приміщеннях. У процесі зварювальних робіт виділяються оксиди вуглецю, азоту, залізу, фтористі сполуки. Дуже велика запиленість повітря відмічається у цехах щебеневих заводів, на екіпірувальних пунктах локомотивних депо, в місцях продування тягових двигунів тепловозів, а також пасажирських вагонів і вентиляційних каналів.

Шкідливі речовини — це речовини, що при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до ви­робничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, які визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

Більшість шкідливих речовин має гостроспрямований ме­ханізм дії. За концентрацією таких речовин повинен бути забез­печений безперервний контроль із сигналізацією на перевищення ГДК. До їх числа серед інших належать оксиди азоту, бром, хлор, ртуть та інші. В рядку «Особливості дії на організм» списків ГДК поряд з величиною нормативу стоїть літера «Г».

Речовини-алергени — це речовини, які здатні викликати алер­гічні захворювання в виробничих умовах. їх сенсибілізуюча дія визначається спроможністю викликати підвищену чутливість (алергію) організму до даної речовини. Під час наступного, навіть незначного контакту, з такою речовиною у людини виникають такі захворювання, як бронхіальна астма, дерматити, екзема, ток­сичний гепатит та інші. У списках ГДК поряд з величиною їх нор­мативу стоїть літера «А». До таких речовин належать нікель, хло­рофос, різні розчинники, лаки, фарби та інші.

Канцерогенні речовини можуть призвести до злоякісного пере­родження тканини. У списках ГДК поряд з величиною їх норма­тиву стоїть літера «К». До цієї групи речовин належать бензол, миш'як, мазут, гудрон, бітум, азбест, возгони кам'яновугільної смо­ли і пеків та інші.

Речовини фіброгенної дії викликають розростання сполучної тканини в органах (фібрози). У списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера «Ф». Серед них залізо, вапняк, кремній, азбест і інші.

Речовини мутагенної дії викликають зниження опору організ­му, раннє старіння, а в деяких випадках й тяжкі захворювання. Вплив мутагенних речовин може вплинути на потомство. До таких речовин відносяться формальдегід, свинець, марганець, радіоак­тивні речовини та інші.

Залежно від ступеня небезпеки шкідливі речовини поділяють­ся на 4 класи:

I — надзвичайно небезпечні (ртуть, свинець, озон, фосген тощо);

II — високо небезпечні (оксид азоту, бензол, йод, хлор тощо);

III — помірно небезпечні (ацетон, метиловий спирт, ксилол тощо);

IV — мало небезпечні (аміак, бензин, етиловий спирт, окис вуг­лецю тощо).

Слід мати на увазі, що мало небезпечні речовини через тривалу /цю і великі концентрації можуть призвести до тяжких отруєнь.

Клас небезпечності шкідливих речовин встановлюють в залеж­ності від певних показників, деякі з них наведені в табл. 2.2.

Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через дихальні шляхи, органи травлення або через шкіру. Через дихальні шляхи потраплять пари, газо- і пилоподібні речовини, через шкі­ру — переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх до рота забрудненими руками.

Ряд умов виробничого середовища можуть підсилювати чи по­слаблювати дію шкідливих речовин. Так, коли температура повітря висока, то небезпека отруєння підвищується пропорційно підви­щенню температури, що призводить до порушення терморегуляції організму. Висока температура впливає і на леткість хімічних речовин. Встановлено також вагомість високої вологості повітря у підвищенні токсичності деяких речовин. Фізична робота також може підсилити дію шкідливих речовин, особливо тих з них, які впливають на процеси обміну речовин. Велике значення з точки зору токсичного впливу хімічних речовин на організм має функціональний стан останнього, особливо його нервової систе­ми. Шкідливі речовини можуть посилити хід хвороби або зміни­ти стійкість організму до загальних захворювань.