Обязанности Фонда соц страх. Права и обязанности застрах особы. Права и обязанности работодателя как страховщика

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний: 1) здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків; 2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства; 3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві; 4) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах; 5) співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим; 6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.

Застрахований має право: 1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків; 2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих; 3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; 4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги; 5) на послуги медичної реабілітації; 6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію; 7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; 8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; 9) отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.
Згідно зі статтею 44 Застрахований зобов'язаний:
1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці; 2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок.
Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
Роботодавець як страхувальник має право: 1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків; 2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих; 3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах; 4) брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу; 5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Роботодавець як страхувальник зобов'язаний: 2) своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків;4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції, кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; 5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом. Порядок і строки подання відомостей, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої цієї статті, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників повинна подати заяву про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

2. Стандарт SA8000 «Соц ответственность»

Главным в понятии социальной ответственности должна быть добровольность вклада в социальную сферу, вне рамок определенного законом минимума. Концепция корпоративной социальной ответственности включает в себя:• корпоративную этику; • корпоративную социальную политику в отношении общества; • политику в сфере охраны окружающей среды; • принципы и подходы к корпоративному управлению; • вопросы соблюдения прав человека в отношениях с поставщиками, потребителями, персоналом; • политику в отношении персонала.
Первая версия стандарта SA 8000 была разработана Агентством по аккредитации Совета по экономическим приоритетам (Council on Economic Priorities Accreditation Agency - CEPAA) и введена в действие с октября 1997 г. Второе издание SA 8000 введено в 2001 году. Данный стандарт оговаривает требования по социальной ответственности, чтобы позволить компании сертифицироваться по SA 8000. Стандарт считается международным, хотя официально не принят ни одной из международных организаций. Высокий статус документа обеспечен тем, что его идеологическую основу составляют:• Общая декларация прав человека (the Universal Declaration of Human Rights), • Конвенция ООН по правам детей (UN Convention on the Rights of the Child), • Конвенция ООН по ликвидации всех форм дискриминации женщин, • конвенции и рекомендации Международной организации по труду (International Labour Office (ILO) Convention) и других служб по защите прав человека.
В стандарте 4 раздела, первые три, из которых, общие. Четвертый раздел (Требования социальной ответственности) содержит 9 подразделов; восемь рассматривают требования к деятельности, основанные на международных нормах прав человека; девятый — требования к системам менеджмента — предназначен для использования применяемой ранее практики в организационных процедурах и действиях: 1. Детский труд 2. Принудительный труд 3. Здоровье и безопасность 4. Свобода ассоциаций и право на коллективный договор 5. Дискриминация 6. Дисциплинарные порядки 7. Рабочее время 8. Заработная плата 9. Системы менеджмента
Стандарт обеспечивает определение этических критериев при производстве товаров и услуг и удачно дополняет стандарты ИСО серий 9000, 14000 и OHSAS 18001, являясь универсальным средством для практической реализации этической и нравственной деятельности администрации. Таким образом, социальная ответственность компаний выходит на одно из первых мест среди объектов стандартизации в области менеджмента. ССиЭМ (система социального и этического менеджмента), соответствующая требованиям стандарта SA 8000, является дополнением системы менеджмента качества, отвечающей требованиям МС ИСО серии 9000, системы экологического менеджмента (МС ИСО 14001), системы управления профессиональными рисками (OHSAS 18001) и др. Их создание — это основа формирования интегрированной системы управления, позволяющей сокращать риски и повышать прибыльность предприятия.
Классическая схема построения программы корпоративной социальной ответственности предусматривает пять основных этапов.Этап 1. Руководство определяет и документирует приоритеты социальной политики («Миссия, «Кодекс поведения» и т.п.)Этап 2. Реализация на практике приоритетов и принципов (комитеты по социальной ответственности при Совете директоров)Этап 3. Разработка программы подготовки персонала и партнеров по бизнесу.Этап 4 (ключевой). Разработка и внедрение программ социальной ответственности, основанных на добровольно осуществляемой деятельности компании в социальной, экономической и экологической сферах.Этап 5. Оценка социальных программ компании и доведение достигнутых результатов до широкого круга заинтересованных лиц.