Модуль 2 Основи виробничої санітарії та гігієни

1.Фактори, що зумовлюють умови праці поділяються на:

а) санітарно – гігієнічні, психофізіологічні, екологічні, соціально – психологічні;

б) санітарно – гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, соціально – психологічні;

в) санітарно – профілактичні, психофізіологічні, екологічні, соціально – психологічні;

г) санітарно – профілактичні, психофізіологічні, естетичні, соціально – політичні;

д) санаторно – профілактичні, психофізіологічні, естетичні, соціально – політичні;

е) санаторно – профілактичні, психофізіологічні, естетичні, соціально – економічні;

2. Норми витрати води на господарсько-питні потреби у гарячих цехах становить:

а) 45 л. на працівника;

б) 40 л. на працівника;

в) 55 л. на працівника;

г) 25 л. на працівника;

д) 30 л. на працівника;

е) 35 л. на працівника;

3. Норми витрати води на господарсько-питні потреби у звичайних цехах становить:

а) 45 л. на працівника;

б) 40 л. на працівника;

в) 55 л. на працівника;

г) 25 л. на працівника;

д) 30 л. на працівника;

е) 35 л. на працівника;

4. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше:

а) 2,3 м.:

б) 2,5 м.:

в) 3,2 м.:

г) 3,15 м.:

д) 3,05 м.:

е) 3,10 м.:

5. Висота допоміжних приміщень, що розміщені у виробничих приміщеннях, має бути не меншою:

а) 1,8 м.;

б) 2,0 м.;

в) 2,3 м.;

г) 2,4 м.;

д) 2,2 м.;

е) 2,1;

6. Площа виробничих приміщень на кожного працівника повинна бути не менше:

а) 3,5 м² :

б) 4,0 м² :

в) 3,5 м² :

г) 4,5 м² :

д) 4,2 м² :

е) 4,3 м²:

7. Об’єм виробничих приміщень на кожного працівника повинен бути не менше:

а) 10,8 м³:

б) 12,5 м³:

в) 15 м³:

г) 14,5 м³:

д) 10 м³

е) 5 м³

8. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

а) Робоче, чергове, аварійне, евакуаційне, тимчасове;

б) Робоче, чергове, аварійне, евакуаційне, охоронне;

в) Загальне, чергове, аварійне, евакуаційне, охоронне;

г) Загальне, чергове, аварійне, евакуаційне, тимчасове;

д) Робоче, чергове, електричне, евакуаційне, охоронне;

е) Робоче, чергове, аварійне, ліквідаційне, охоронне;

9. Знижений рівень освітлення, що передбачається у неробочий час і при цьому використовують частину світильників інших видів освітлення називається:

а) робоче освітлення;

б) аварійне освітлення;

в) чергове освітлення;

г) евакуаційне освітлення;

д) охоронне освітлення;

е) загальне освітлення;

10. Світильники аварійного освітлення повинні:

а) живитися від резервного джерела та забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення;

б) живитися від резервного джерела та забезпечувати освітленість не менше 3% величини робочого освітлення;

в) живитися від аварійного джерела та забезпечувати освітленість не менше 3% величини робочого освітлення;

г); живитися від аварійного джерела та забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення

д) живитися від автономного джерела та забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення;

е) живитися від автономного джерела та забезпечувати освітленість не менше 3% величини робочого освітлення;

11. Основними характеристиками джерел світла є:

а) номінальна напруга, споживана потужність, світловий потік, питома вага та строк служби;

б) номінальний опір, споживана потужність, світловий потік, питома вага та строк служби;

в) номінальна напруга, споживча якість, світловий потік, питома світлова віддача та строк служби;

г) номінальна напруга, споживана потужність, світловий потік, питома світлова віддача та строк служби;

д) частота струму, споживана потужність, потік електромагнітного випромінювання, питома світлова віддача та строк служби;

е) номінальна напруга, споживана потужність, потік електромагнітного випромінювання, питома світлова віддача та строк служби;

12. Об’єм виробничих приміщень обладнаних візуальними дисплейними терміналами електоронно-обчислюваних машин на кожного працівника повинен бути не менше:

а) 5 м³;

б) 20 м³;

в) 19 м³;

г) 15 м³;

д) 10 м³;

е) 18 м³;

13. Площа виробничих приміщень обладнаних візуальними дисплейними терміналами електоронно-обчислюваних машин на кожного працівника повинен бути не менше:

а) 5,5 м³ ;

б) 6 м³ ;

в) 4,5 м² ;

г) 6 м² ;

д) 4 м² ;

е) 5,5 м²

14. Площа допоміжних приміщень на одне робоче місце у кімнаті управлінь має бути не меншою:

а) 2,5 м²;

б) 3 м²;

в) 3,5 м²;

г) 4 м²;

д) 0,5 м²;

е) 1,5 м²;

15. Площа у вестибюлях, та гардеробних має бути не меншою:

а) 0,15 м² на одного співробітника;

б) 0,27 м²на одного співробітника;

в) 0,15 м² на двох співробітників;

г) 0,27 м²на двох співробітників;

д) 0,25 м² на одного співробітника;

е) 0,25 м² на двох співробітників;

16. У санітарно – побутових приміщеннях підлоги мають бути:

а) вологостійкими, з слизькою поверхнею, світлих тонів;

б) вологостійкими, з неслизькою поверхнею, струмонепровідними;

в) вологостійкими, з неслизькою поверхнею, струмопровідними;

г) дерев’яними, з неслизькою поверхнею, світлих тонів;

д) вологостійкими, з ламінату, темних тонів;

е) вологостійкими, з неслизькою поверхнею, світлих тонів;

17. Стіни та перегородки санітарно – побутових приміщень мають бути:

а) облицьовані дерев’яними, світлих тонів матеріалами на висоту 1,8 м;

б) облицьовані керамічною плиткою, темних тонів матеріалами на висоту 1,5 м;

в) облицьовані пластиковою вагонкою, світлих тонів на висоту 1,5 м;

г) облицьовані фанерою світлих тонів, товщиною не менше 2 мм. на висоту 1,8 м;

д) облицьовані вологостійкими, світлих тонів матеріалами на висоту 1,8 м;

е) облицьовані вологостійкими, світлих тонів матеріалами на висоту 1,5 м;

18. Площа ділянок озеленення території підприємства має складати:

а) не менше 5% площі підприємства;

б) не менше 0,5% площі підприємства;

в) не менше 10 арів;

г) не менше 0,05 гектара;

д) не менше 10% площі підприємства;

е) не менше 10% виробничих площ;

19. Вібрація це:

а) звукові коливання або коливання напруги в електричних системах;

б) механічні коливання або коливання напруги в електричних системах;

в) механічні коливання або рух з прискоренням;

г) звукові коливання або коливальні рухи механічних систем;

д) механічні коливання або коливальні рухи механічних систем;

е) коливання напруги в електричних системах або коливальні рухи механічних систем;

20. Загальну вібрацію за джерелом виникнення поділяють на кількість категорій:

а) 1 категорію;

б) 2 категорії;

в) 3 категорії;

г) 4 категорії;

д) 5 категорій;

е) 6 категорії;

21. Транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі і при будівництві) відноситься до категорії:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4;

д) 5;

е) 6;

22. Транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих приміщень, промислових майданчиках та гірничих виробок відноситься до категорії:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4;

д) 5;

е) 6;

23. Технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації відноситься до категорії:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4;

д) 5;

е) 6;

24. Загальну вібрацію за джерелом виникнення поділяють на:

а) транспортну, транспортно-технологічну, технічну;

б) транспортну, транспортно-технічну, технічну;

в) технічну, транспортно-технічну, технологічну;

г) транспортну, технічно-технологічну, технологічну;

д) транспортну, транспортно-технологічну, технологічну;

е) місцеву, транспортно-технологічну, технологічну;

25. Резонанс внутрішніх органів і системи кровообігу, травми, розриви артерій, тощо викликають інфразвукові коливання частотою:

а) 5-6 Гц;

б) 4-5 Гц;

в) 4-6 Гц;

г) 6-7 Гц;

д) 8-9 Гц;

е) 9-10 Гц;

26. Утворюють хитавицю і порушують у людини нормальну діяльність вестибюлярного апарата зовнішні коливання частотою;

а) більше 0,7 Гц;

б) більше 7 Гц;

в) менше 0,7 Гц;

г) 6-7 Гц;

д) 8-9 Гц;

27. Заходи, щодо захисту від дії вібрації поділяються на:

а) технічні, організаційні, санітарно - профілактичні;

б) економічні, організаційні, лікувально - профілактичні;

в) технічні, організаційні, лікувально - профілактичні;

г) теоретичні, організаційні, лікувально - профілактичні;

д) теоретичні, організаційні, санаторно - профілактичні;

е) технічні, організаційні, санітарно - гігієнічні;

28. До технічних заходів зменшення дії вібрації на організм людини відносяться:

а) зниження вібрації в джерелі її виникнення;

б) своєчасний ремонт та обслуговування за технологічним регламентом обладнання;

в) контроль вібрації;

г) фізіологічні процедури;

д) режим праці та відпочинку;

е) дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням;

29. До організаційних заходів зменшення дії вібрації на організм людини відносяться:

а) зниження вібрації в джерелі її виникнення;

б) вібропоглинання;

в) своєчасний ремонт та обслуговування за технологічним регламентом обладнання;

г) фізіологічні процедури;

д) віброізоляція;

е) віброгасіння;

30. До лікувально – профілактичних заходів зменшення дії вібрації на організм людини відносяться:

а) зниження вібрації в джерелі її виникнення;

б) вібропоглинання;

в) своєчасний ремонт та обслуговування за технологічним регламентом обладнання;

г) фізіологічні процедури;

д) віброізоляція;

е) віброгасіння;

31. За часовими характеристиками шуми поділяються на;

а) постійні, тимчасові;

б) регулярні, непостійні;

в) непостійні, тимчасові;

г) регулярні, тимчасові;

д) постійні, непостійні;

е) постійні, змінні;

32. Постійними називають шуми, у яких рівень звуку протягом робочого дня змінюється не більше ніж на;

а) 15 дБ;

б) 5 дБ;

в) 50 дБ;

г) 6 дБ;

д) 60 дБ;

е) 6 дБ;

33. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на:

а) 15- 20 дБ;

б) 5 - 10 дБ;

в) 50- 60 дБ;

г) 7 - 45дБ;

д) 60- 70 дБ;

е) 60 - 80 дБ;

34. До організаційних заходів боротьби з шумом відноситься:

а) використання звукоізоляційного укриття;

б) використання засобів індивідуального захисту;

в) використання засобів колективного захисту;

г) звукопоглинання;

д) раціональне розміщення виробничих ділянок;

е) звукоізоляція;

35. До технічних заходів боротьби з шумом відноситься:

а) обмеження застосування обладнання, що не відповідає санітарно – гігієнічним нормам;

б) постійний контроль за режимом роботи обладнання;

в) постійний контроль режиму праці та відпочинку;

г) раціональне розміщення устаткування та робочих місць;

д) раціональне розміщення виробничих ділянок;

е) використання засобів колективного та індивідуального захисту;

36. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 330 кВ становить;

а) 10 м.;

б) 15 м.;

в) 20 м.;

г) 25 м.;

д) 30 м.;

е) 35 м.;

37. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 500 кВ становить;

а) 10 м.;

б) 15 м.;

в) 20 м.;

г) 25 м.;

д) 30 м.;

е) 35 м.;

38. Захисна зона поблизу лінії електропередач напругою 1150 кВ становить;

а) 40 м.;

б) 45 м.;

в) 50 м.;

г) 55 м.;

д) 60 м.;

е) 65 м.;

39. Основні заходи захисту від електромагнітних полів – це:

а) захист часом, захист відстанню, ізоляція джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

б) захист екраном, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

в) захист часом, захист швидкістю, екранування джерел випромінювання, зменшення потужності в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

г) захист швидкістю, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, загородження робочих місць, застосування ЗІЗ;

д) захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

е) захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, збільшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць, застосування ЗІЗ;

40. Згідно з нормативами лазерне устаткування за ступенем небезпеки поділяється на:

а) 2 класи;

б) 3 класи;

в) 4класи;

г) 5 класів;

д) 6 класів;

е) 7 класів;

41. Лазери, які діють у видимій межі спектру і являють небезпеку як для очей (прямим і дзеркальним випромінюванням на відстані 10 см. від відбиваючої поверхності), так і для шкіри (тільки прямий пучок) за ступенем небезпеки відносяться до:

а) 1 класу;

б) 2 класу;

в) 3 класу;

г) 4 класу;

д) 5 класу;

е) 6 класу;

42. Захист від ультрафіолетових випромінювань досягається:

а) захистом часом, виділенням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

б) захистом часом, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

в) захистом швидкістю, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і розташуванням робочих місць;

г) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

д) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, фарбуванням приміщень масляними фарбами і раціональним розташуванням робочих місць;

е) захистом відстанню, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць;

43. Основними характеристиками іонізуючого випромінювання є:

а) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, електризуюча здібність;

б) радіопровідність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

в) радіоактивність, час розпаду, потужність, іонізуюча здібність;

г) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, швидкість поширення, іонізуюча здібність;

д) радіоактивність, час напіврозпаду, світлове випромінювання, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

е) радіоактивність, час напіврозпаду, енергія випромінювань, глибина проникнення, іонізуюча здібність;

44. Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою приладів, принцип дії яких базується на наступних методах:

а) іонізаційний, телеметричний, фотографічний, калориметричний;

б) іонізаційний, сцинтиляціїний, хімічний, калориметричний;

в) іонізаційний, сцинтиляціїний, фотографічний, калориметричний;

г) іонізаційний, телеграфічний, фотографічний, калориметричний;

д) електромагнітний, сцинтиляціїний, фотографічний, калориметричний;

е) електромагнітний, телеметричний, фотографічний, калориметричний;

45. Метод вимірювання ступеня іонізації середовища за допомогою детекторів, які вимірюють струм іонізації називається:

а) іонізаційний;

б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

е) телеграфічний;

46. Метод вимірювання інтенсивності світлових спалахів, котрі виникають в речовинах, при проходженні через них іонізуючих випромінювань називається:

а) іонізаційний;

б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

е) телеграфічний;

47. Метод вимірювання кількості тепла,що виділяється в поглинальній речовині називається:

а) іонізаційний;

б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

е) телеграфічний;

48. Метод вимірювання оптичної густини почорніння фотопластинок під дією випромінювання називається:

а) іонізаційний;

б) сцинтиляціїний;

в) фотографічний;

г) калориметричний;

д) телеметричний;

е) телеграфічний;

49. Прилади радіаційного контролю за призначенням поділяються на:

а) електромагнітні прилади, телеметричні прилади, радіовипромінюючі прилади;

б) електромагнітні прилади, телеметричні прилади, спектрометричні прилади;

в) дозиметричні прилади, телеметричні прилади, спектрометричні прилади;

г) дозиметричні прилади, радіометричні прилади, телеграфічні прилади;

д) дозиметричні прилади, радіометричні прилади, спектрометричні прилади;

е) телеметричні прилади, радіометричні прилади, спектрометричні прилади;

50. Прилади які дозволяють вимірювати поверхневі забруднення та питому активність відносяться до:

а) дозиметричних;

б) спектрометричних;

в) електрометричних;

г) радіометричних;

д) радіотелеграфічних;

е) електромагнітних;

51. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

а) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху транспорту, інтенсивністю теплового(інфрачервоного)опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

б) шумовим забрудненням, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

в) потужністю електромагнітних полів, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

г) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю радіоактивного випромінювання та активних зон технологічних процесів;

д) кількістю опадів, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

е) температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів;

52. При санітарно-гігієнічному нормуванні умов теплий період це коли:

а) середньодобова температура в приміщені вище + 8⁰С;

б) дена температура в приміщені вище +10⁰С;

в) середньодобова температура зовнішнього середовища вище +8⁰С;

г) нічна температура зовнішнього середовища вище +10⁰С;

д) середньодобова температура зовнішнього середовища вища +10⁰С;

е) середньодобова температура зовнішнього середовища нижча 10⁰С;

53. При санітарно-гігієнічному нормуванні умов холодний період це коли:

а) середньодобова температура в приміщені не перевищує 8⁰С;

б) дена температура в приміщені нижче 10⁰С;

в) середньодобова температура зовнішнього середовища вище +8⁰С;

г) нічна температура зовнішнього середовища нижче 10⁰С;

д) середньодобова температура зовнішнього середовища не перевищує 10⁰С;

е) середньодобова температура зовнішнього середовища нижче 10⁰С;

54. Організований і регулярний повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на його місце свіжого називається:

а) кондиціювання;

б) кварцування;

в) вентиляція;

г) іонізація;

д) регенерація;

е) теплообмін;

55. Система вентиляції, переміщення повітря при якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків усередині і зовні приміщення називається:

а) місцевою;

б) механічною;

в) загальнообмінною;

г) приливною;

д) природною;

е) примусовою;

56. Максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати:

а) 5 км/год.;

б) 2 км/год.;

в) 2 м/с;

г) 4 м/с;

д) 4 км/год.;

е) 5 м/с;

57. Організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень в результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються називається:

а) аеродинаміка;

б) аерація;

в) дегазація;

г) дератизація;

д) аерозольна;

е) аерошумна;

58. Неорганізована природна вентиляція, яка здійснюється заміною повітря через нещільності в елементах будівельних конструкцій завдяки різниці тиску зовні й усередині приміщення називається:

а) аеродинаміка;

б) аерація;

в) дегазація;

г) інфільтрація;

д) інфляція;

е) дефільтрація;

59. При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань:

а) 0,5-0,9 м.;

б) не менше 0,5 м.;

в) не менше 1 м.;

г) не менше 0,7 м.;

д) не менше 0,9 м.;

е) не менше 0,6 м.;

60. По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяють на:

а) надзвичайно безпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

б) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, безпечні;

в) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано токсичні, мало небезпечні;

г) надзвичайно смертельні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

д) надзвичайно небезпечні, смертельно небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

е) надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірковано небезпечні, мало небезпечні;

61. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні менше 0,1 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

62. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні 0,1- 1,0 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

63. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні 0,1- 10,0 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

64. Шкідливі речовини, що мають ГДК у робочій зоні > 10,0 мг/м³ відносяться до:

а) надзвичайно смертельних;

б) надзвичайно небезпечних;

в) високотоксичних;

г) високо небезпечні;

д) помірковано небезпечні;

е) мало небезпечні;

65. Для автоматичного підтримування в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи таких що змінюються), по визначеній програмі температури, вологості, чистоті і швидкості руху повітря застосовується:

а) фільтрація повітря;

б) кварцування повітря;

в) кондиціонування повітря;

г) дефільтрація повітря;

д) іонізація повітря;

е) ароматизація повітря;

66. Основні способи захисту від інфрачервоних випромінювань це:

а) захист швидкістю, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

б) захист прискоренням, захист часом, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

в) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, звукоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

г) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та нагріванням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

д) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та охолодженням гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

е) захист часом, захист відстанню, усунення джерел тепловиділень, теплоізоляцією, екрануванням та нагріванням холодних поверхонь, індивідуальні засоби захисту;

67. В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:

а) тепловипромінюючі, теплопоглинаючі, теплопровідні, комплексні;

б) тепловипромінюючі, теплопоглинаючі, тепловідвідні, комбіновані;

в) тепловипромінюючі, тепловбираючі, тепловідвідні, комбіновані;

г) тепловідбивні, теплоізолюючі, тепловідвідні, комбіновані;

д) теплоізолюючі, тепловбираючі, тепловідвідні, комплексні;

е) тепловідбивні, тепловбираючі, тепловідвідні, комбіновані;

68. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень неповинна перевищувати:

а) 30⁰С;

б) 35⁰С;

в) 40⁰С;

г) 45⁰С;

д) 50⁰С;

е) 55⁰С;

69. Згідно з діючими санітарними нормами допустима щільність потоку ІЧ випромінювань неповинна перевищувати:

а) 350 Вт/м²;

б) 375 Вт/м²;

в) 400 Вт/м²;

г) 425 Вт/м²;

д) 450 Вт/м²;

е) 475 Вт/м²;

70. Внаслідок дії електромагнітного поля в організмі людини виникають зміни:

а) мікрокліматичні та соціальні;

б) морфологічні та соціальні;

в) соціальні та функціональні;

г) морфологічні та функціональні;

д) міфічні та функціональні;

е) мікрокліматичні та функціональні;

71.Зміни будови та зовнішнього вигляду тканин і органів людини під дією електромагнітних полів називаються:

а) фізіологічні;

б) функціональні;

в) морфологічні;

г) метеорологічні;

д) паталогічні;

е) анатомічні;

Зміни, що проявляться під дією електромагнітних полів у вигляді головного болю, порушення сну, підвищеного стомлення, дратівливості, пітливості, випадання волосся, болей у ділянці серця, зниження потенції та ін. називаються

а) фізіологічні;

б) функціональні;

в) морфологічні;

г) метеорологічні;

д) паталогічні;

е) анатомічні;

73. Гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля на робочому місці становить:

а) 0,5 В/м;

б) 0,5 кВ/м;

в) 5 кВт/м;

г) 5 кВ/м;

д) 5 В/м;

е) 5 Вт/м²;

74. Припустимий час дії електромагнітного поля при напруженості 5 кВ/м становить:

а) 9 годин;

б) 4 години;

в) 6 годин;

г) 12 годин;

д) 8 годин;

е) 10 годин;