Суть та завдання прогнозування

Кожен керівник приймає певне рішення стосовно об’єкту, що прогнозується на підставі отримання певних спрогнозованих показників. Тому, використання моделей та методів прогнозування стає першочерговим завданням у прийнятті рішень відносно введення в дію будь-якого проекту.

Прогнозування – це наукове виявлення імовірних шляхів та результатів розвитку соціально-економічних явищ та процесів на підставі аналізу тенденцій розвитку.

Прогнозування поширюється на такі явища та процеси, управління якими (а отже і планування) або зовсім неможливе, або можливе у досить вузькому діапазоні.

Прогноз означає можливе майбутнє значення певного показника, що характеризує соціально-економічне явище або процес, який пов’язується з умовами, що мають найбільшу імовірність.

Мета прогнозування повинна полягати в тому, щоб зробити зрозумілим процес вироблення рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній області; визначити основні критичні зони; врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети керування.

Прогноз в управлінні являє собою технологію розробки моделей розвитку керованого об’єкта. Показники прогнозу (числові характеристики об’єкта, обсяги і терміни робіт і т.п.) мають імовірнісну природу. На основі прогнозів здійснюють передбачення і приймають управлінські рішення.

Завданням прогнозування є:

– виявлення імовірних шляхів та результатів найближчого або більш віддаленого розвитку соціально-економічних явищ на базі реальних процесів дійсності;

– розробка оптимальних тенденцій розвитку із врахуванням складеного прогнозу та оцінка прийнятого рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Процес прогнозування, що базується на математично-статистичних методах, містить два етапи:

– на першому етапі здійснюється узагальнення даних, що спостерігаються протягом тривалого періоду та побудується математично-статистична модель;

– на другому етапі на базі статистичних закономірностей та за допомогою побудованої математично-статистичної моделі визначається значення ознаки, яка прогнозується, обирається оптимальна тенденція розвитку та оцінюється рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Для цілей планування фінансисти розробляють попередній прогноз, базуючись на продовженні минулих трендів та видів політики у майбутньому. Потім вони модифікують модель, щоб визначити, які ефекти матимуть різні операційні плани, впливаючи на фінансовий стан фірми та її прибутки, що знаходить відображення у переглянутому прогнозі.