Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом

1. Під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити не тільки рішення, дії чи бездіяльність, визначені в ст. 303 КПК, до слідчого судді, але й звернутись зі скаргою до вищестоящого прокурора на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Про поняття розумних строків в кримінальному провадженні див. коментар до ст. 28 КПК.

2. Скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором подаються прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час досудового розслідування та має право вимагати від слідчих органів усунення порушень законодавства, що були припущені під час дізнання та досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Скарга може бути подана прокуророві на особистому прийомі або шляхом передачі її в канцелярію прокуратури, слідчого органу або через посадову особу, дії якого оскаржуються.

3. Керівник органу досудового розслідування при отриманні скарги зобов’язаний без зволікань направити її прокуророві. Слідчий скаргу, що надійшла до нього на його дії, терміново направляє прокуророві. У разі потреби вони докладають до скарги свої пояснення з приводу причин і підстав подачі скарги. При цьому керівник органу досудового розслідування має право зі свого боку з’ясувати обставини, що викликають подання скарги, прийняти заходи по усуненню виявлених порушень або недоліків і запобіганню їх в майбутньому.

4. Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів з моменту її подання. Закон не передбачає підстав, за яких даний строк може бути подовжений.

5. Прийняттю рішення по скарзі може передувати відповідна перевірка – ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з матеріалами по розгляду заяв і повідомлень про злочини, опитування скаржника, витребування пояснень від осіб, поведінка яких оскаржується, витребування відповідних документів тощо.

6. Розглядаючи скаргу, прокурор зобов’язаний всебічно перевірити викладені в ній обставини і аргументи. В ході перевірки прокурор має право використати всі засоби, надані йому як органу нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання і досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Прокурор має також повноваження з розгляду і вирішенню скарг, що передбачені ст.ст. 12 і 30 Закону України «Про прокуратуру».

7. У разі потреби прокурор має право викликати до себе скаржника для уточнення відомостей, що наводяться в скарзі, або здобуття додаткових даних. Інформація, що надається скаржником, здобуває письмової форми і включається в матеріали провадження за скаргою. Скаржникові також може бути запропоновано представити документи, що підтверджують викладені в скарзі факти.

8. Прокурор вищого рівня у разі наявності підстав для задоволення поданої скарги, зобов’язаний надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Якщо прокурор визнає скаргу обґрунтованою, він повинен задовольнити вимоги скаржника: скасувати незаконну постанову слідчого; дати вказівку слідчому щодо проведення певних процесуальних дій, спрямованих на усунення порушень прав і законних інтересів скаржника, що були припущені внаслідок недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

9. При виявленні фактів порушення кримінального процесуального законодавства в ході досудового слідства прокурор має право вимагати усунення допущених порушень, направивши копію постанови про задоволення скарги у відповідний слідчий орган. Керівник органу досудового розслідування має у зв’язку із скаргою прийняти необхідні заходи для ліквідації несприятливих наслідків дій (бездіяльності) слідчого, включаючи відміну його незаконних і необґрунтованих рішень, надання вказівок по кримінальному провадженню, усунення слідчого від подальшого здійснення розслідування.

10. Прокурор, виявивши в результаті перевірки дані, що вказують на ознаки кримінальних правопорушень в діях посадових осіб, мотивованою постановою направляє матеріали до відповідного слідчого органу, керуючись положеннями ст. 216 КПК, для вирішення питання про здійснення кримінального провадження. Також відповідно до ст. 36 КПК, прокурор уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

11. За результатами розгляду кожної скарги прокурор повинен виносити постанову про її повне або часткове задоволення або про відмову в її задоволенні, в необхідних випадках вживаючи захід прокурорського реагування.

12. Прокурор відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє її частково, не знайшовши підстав для її задоволення в повному обсягу. Відмова в задоволенні скарги передбачає переконливу аргументацію її підстав з врахуванням можливого звернення скаржника з повторною скаргою.

13. Рішення прокурора, керівника слідчого органу за результатами розгляду скарги повинно мати форму постанови, що містить короткий виклад аргументів заявника, їх аналіз, підсумки перевірки і мотиви ухвалення рішення.

14. Повідомлення про результати розгляду скарги може бути зроблено в письмовій або усній формі залежно від наявних можливостей реально сповістити скаржника про прийняте прокурором рішення. Одночасно роз’яснюється порядок оскарження даного рішення. Скаржнику має бути видана чи надіслана копія постанови прокурора.

15. Повна або часткова відмова прокурора в задоволенні скарги на недотримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування може бути оскаржена прокуророві вищого рівня в порядку передбаченому ч. 2 ст. 303 КПК.