Основи аналізу інвестицій в основні засоби

У найбільш загальному розумінні, з точки зору економічної теорії, інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення, тобто інвестиції можуть розглядатися як рушійна сила самозростання вартості капіталу суб’єкта господарювання і, відповідно, подальшого економічного зростання в масштабі держави. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в наступному періоді.

Інвестиції – це всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (Закон України «Про інвестиційну діяльність»).

Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цінні папери, банківські депозити, паї, рухоме та нерухоме майно, майнові права, патенти, ліцензії та ін.

Інвестиції класифікуються за різними ознаками (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Класифікація інвестицій

Ознака класифікації	Види інвестицій
За об’єктами вкладання коштів	Реальні Фінансові
За характером участі в інвестуванні	Прямі Портфельні
За періодом інвестування	Короткострокові Довгострокові
За формами власності інвестора	Приватні Державні Іноземні Спільні
За регіональною ознакою	Внутрішні Іноземні
За рівнем ризику	Безризикові Ризикові Венчурні

Підприємства, що здійснюють виробничу діяльність, обов’язково періодично роблять капітальні вкладення (інвестиції) в розвиток виробництва, для відновлення асортименту продукції і технологій, освоєння нових видів діяльності та ін.(реальні інвестиції, інвестиції в основні фонди).

Модель управлінського рішення про реальні інвестиції можна подати наступною схемою (рис. 8.1).

Групи методів інвестиційного аналізу:

1. Методи оцінки інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами (традиційні).

2. Методи оцінки інвестицій за фінансовою звітністю.

3. Методи оцінки ефективності інвестицій, які засновані на теорії часової вартості грошей (дисконтованих оцінках).

Рис. 8.1. Модель ухвалення рішення про реальні інвестиції (капітальні вкладення)

Традиційні методи базуються на обчисленні показників:

– норма (коефіцієнт) ефективності – відношення сумарних грошових надходжень в дійсній вартості до суми інвестованих коштів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту;

– період окупності – зворотній показнику норми доходності.

Методи оцінки інвестицій за фінансовою звітністю базуються на обчисленні рентабельності інвестицій.

Методи оцінки ефективності інвестицій, які засновані на теорії часової вартості грошей (дисконтованих оцінках): чистий приведений ефект, індекс рентабельності, внутрішня норма рентабельності та ін.