Світові господарські зв'язки та їх форми

Як зазначалось раніше, світове господарство функціонує у формі міжнародних економічних відносин, які відображають ті чи інші світові господарські зв'язки.

Світові господарські зв'язки є матеріальною основою мир­ного співіснування, спілкування та взаємопереплетіння інте­ресів різних держав, регіональних угруповань та міжнародних (світових) організацій.

Світові господарські зв'язки пов'язані з усіма фазами суспіль­ного відтворення в масштабі планети: виробництвом, розподі­лом, обміном та споживанням благ і послуг. Ці зв'язки можна розглядати на трьох рівнях: макро-, мета- та мікрорівнях.

Макрорівень виявляється у міжнародних економічних відносинах, що визначають і забезпечують у сьогоднішньо­му світі загальні умови розвитку міжнародних економічних відносин.

Метарівень — це економічні зв'язки між регіонами, міста­ми, окремими країнами на міжгалузевому рівні.

Мікрорівень — це зовнішньоекономічна діяльність окремих підприємств, фірм тощо. У певному розумінні на мікрорівні діють і транснаціональні корпорації (ТНК).

Функціонування світового господарства у формі світових господарських зв'язків відтінює дві основні тенденції:

• Цілісності світових економічних відносин, що ґрунтуються на цілісності самого світового господарства, спорідне­ності економічних інтересів різних країн, дії економічних законів у світовому господарстві, необхідності переходу до нових типо­вих форм і методів господарювання, які ґрунтуються на досяг­неннях сучасної НТР в умовах інформаційного суспільства.

• Відокремленості національних економік, окремих інтеграційних угруповань, територій та частин світу, які ґрунтуються на відмінностях в економічних інтересах окремих країн, регіонів чи угруповань.

Ці дві тенденції співіснують у формі певних суперечностей. Такі суперечності існують між окремими країнами (Росія й Україна, Росія і США), між окремими економічними центра­ми (США і Західна Європа, США і Японія, Західна Європа і Японія), та між окремими економічними угрупованнями (ЄЕС, NAFTA, АСЕАН та ін.).

Суперечності можуть виявлятись, зокрема, в "торговель­них війнах", у встановленні ембарго (заборони) на поставки певних видів продукції до окремих країн тощо. Більшість із суперечностей вирішуються шляхом домовленостей, взаєм­них компромісів, уточнення та перегляду договірних умов тощо. Останні можуть здійснюватись як на дво-, так і на бага­тосторонніх основах.

Прикладом форми досягнення спільних дій у галузі еконо­міки є щорічні зібрання (саміти) семи найрозвинутіших країн світу: США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Італія, в яких останнім часом бере участь також і Росія.

Зовнішньоекономічні зв'язки виявляються, в основному, в таких формах, як міжнародна торгівля, міжнародний рух капі­талів, міжнародні кредитні відносини, міжнародні валютні відносини, міжнародна міграція робочої сили, міжнародний обмін технологіями та ін.