Житлова зона мікрорайону

Забудова житлової зонискладається з окремих груп і комплексів.

В архітектурному відношенні групи житлових будинків повинні мати закінчений вигляд і планувальну ув'язку з іншими групами і будівлями кварталу.

Згідно ДБН 360-92** [1] організації забудови житлового кварталу повинна передбачати захист території житлових груп або дворів від несприятливих зимових вітрів, запорошених буревіїв, від підвищеної аерації в дворових просторах, від протягів і перегріву відкритих просторів і т.п.

Відомі такі системи забудови мікрорайонів (кварталів):

- периметральна – забудова уздовж вулиць;

- групова – має в своєму розпорядженні житлових будинків окремі групи з невеликими внутрішніми дворами;

- лінійна – має в своєму розпорядженні будинків паралельні лінії незалежно від напряму вулиць;

- комбінована – комбінація перерахованих вище прийомів забудови (мал. 6.1)

а – периметральна б - групова

в- лінійна

Мал. 6.1 (а, б, в) Типологія систем забудови мікрорайонів (кварталів).

Групи житлових будинків утворюють первинну просторову композицію. Об'єднання груп житлових будинків і громадських будівель створює композицію забудови житлового комплексу.

У кожному конкретному випадку, враховуючи містобудівні і топографічні умови, необхідно формувати забудову тими прийомами, які забезпечують найбільші зручності для жителів і економічність рішень. Блокування рядових типових секцій за допомогою кутових і поворотних секцій або індивідуальних вставок дозволяє створювати різноманітні за формою і розмірам житлові простори.

Значно впливає на формування груп житлових будинків інсоляція і рельєф місцевості. Необхідна інсоляція досягається відповідною орієнтацією будівель по сторонах світу і відстанню між будівлями. Найбільш сприятливими з погляду орієнтації є східний, південно-східний і південний румби горизонту. Неприпустимою вважається орієнтація будинків з односторонніми квартирами на північну частину горизонту в межах від 310° до 50°. Для інсоляції квартир важливо, щоб будівлі не затінювали одна одну.

Відстані між житловими і будинками, між житловими і громадськими будівлями необхідно приймати на підставі розрахунків інсоляції і природного освітлення, але не менш протипожежних розривів і не менше 15 м для 2-3 поверхової забудови, 20 м для 4 і не менше 22,5 м для 5 і більш поверхів. Орієнтовно санітарні розриви між житловими будинками можуть бути прийняті за таблицею 6.1. [4] Житлові будинки з квартирами на перших поверхах необхідно розміщувати з відступом від червоних ліній не менше 3 м на житлових вулицях і 6 м на магістральних. По червоній лінії допускається розміщувати тільки житлові будинки з вбудованими в перші поверхи приміщеннями громадського призначення.

Таблиця 6.1.

Санітарні відстані між житловими будівлями

Нормована відстань	Відстань при забудові будівлями з кількістю поверхів
Від 2 до 4
Між довгими сторонами будівель
Між довгими сторонами і торцями будівель, а також між торцями з вікнами з житлових кімнат
Між торцями будівель без вікон, а також між одно поверховими будинками	За протипожежними нормами
Між будинками баштового типу, які розташовані на одній вісі	-	-

Протипожежні вимоги до планування і забудови мікрорайонів передбачають можливість у разі виникнення пожежі обмежити розповсюдження вогню і швидко його ліквідувати. Протипожежні розриви між будівлями приймаються відповідно до ДБН 360-92**[1, дод. 3.1, табл. 1], відомості з якого приведені в таблиці 6.2.

Таблица 6.2

Протипожежні розриви між будівлями

Ступінь вогнетривкості будівель	Відстань, м, при ступені вогнетривкості будівель
I, II	III	IІIa, IIIб, IV, IVa, V
I,II
III
IIIa, ІІІб, IV, IVa, V

Примітка. Відстані між стінами будівель без віконних отворів допускається зменшувати на 20 %, за винятком будівель ІІІа, ІІIб, IV, IVa, V ступені вогнестійкості.

Аерація території залежить від ухваленого планувального рішення і характеру організації будівель щодо домінуючих вітрів. Необхідно враховувати, що довгі будівлі, поставлені перпендикулярно до напряму вітру, створюють зону аераційної тіні, захищаючи простір від вітру. У середній смузі житлові двори повинні бути відкриті щодо південних, південно-східних, південно-західних вітрів і закриті з північної сторони. У північних районах доцільна компактна забудова із замкнутими дворами, що захищають від вітру, сніжних і запорошених буревіїв. Також замкнута система застосовується в районах з сухим і жарким кліматом.

Внутрішній простір житлових груп повинен бути організований так, щоб забезпечувати комфортні умови для мешкання і відпочинку населення. З цією метою тут повинні бути запроектовані майданчики для ігор дітей, відпочинку дорослих, господарчо-побутових потреб жителів.

Розміри майданчиків і відстань від них до житлових і громадських будівель слід приймати відповідно до ДБН 360-92**[1, р. 3, табл.3.2], відомості з якої приведені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3.

Майданчики	Питомі розміри майданчиків, кв. м/чіл.	Мінімальні відстані до вікон житлових і громадських будівель, м
Для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку	0,7
Для відпочинку дорослого населення	0,1
Для занять фізкультурою	2,0	10-40
Для господарських цілей	0,3
Для вигулу собак	0,3
Для стоянки автомашин	0,8	10-50 (залежно від місткості)

Відстані від майданчиків для занять фізкультурою встановлюються залежно від їх шумових характеристик, від майданчиків для сушки білизни - не нормуються; відстань від майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків, майданчиків для ігор дітей і відпочинку дорослих слід приймати не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до найбільш видаленого входу в житлову будівлю - не більше 100 м.

Допускається зменшувати, але не більше ніж на 50 %, питомі розміри майданчиків: для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.

Дитячі ігрові майданчики можуть мати або прямокутну форму або ж вільний контур. Співвідношення сторін майданчиків відпочинку бажано приймати 1:1,5 або 1:2,0. Приклади рішення дитячих ігрових майданчиків приведені на мал. 6.2 і 6.3.

Мал. 6.2. Дитячі ігрові майданчики:

а – для дітей ясельного віку; б – для дошкільників; 1 – пісочниця; 2 – лава; 3 – плескальний басейн; 4 – газон для ігор; 5 – тіньовий навіс; 6 – стіл; 7 – трельяж

Мал. 6.3. Приклади рішення майданчиків для відпочинку дорослого населення:

а – для настільних ігор; б – для тихого відпочинку: 1 – стіл з лавами; 2 – лава; 3 – альтанка;
4 – квіткарка; 5 – трельяж; 6 – басейн; 7 – пергола; 8 – мощення з бетонних плиток

Майданчики господарського обслуговування призначені для короткочасної стоянки індивідуальних автомобілів, розміщення сміттєзбірників, сушки білизни, чистки килимів. Майданчики для різних господарських потреб повинні розміщуватися на ізольованих ділянках, поблизу житлових будівель.

Ці майданчики повинні відділятися від місць відпочинку смугою зелених насаджень. До них повинні бути передбачені під'їзди для вивезення сміття.

Розміри господарських майданчиків, розміщених в групах житлових будинків, вказані табл. 6.4.

Устаткування, розміщення господарських майданчиків показані на мал. 6.4 і 6.5.

Приклади впорядкування в групах житлових будинків приведені на мал. 6.6.

Мал. 6.4. Устаткування господарських майданчиків: а – для сушки білизни; б – майданчик для сміттєзбірників і чищення домашніх речей; в – навіс для сміттєзбірників;

Мал.6.5. Розміщення господарських дворів в житловій забудові: 1 – господарські двори

Мал. 6.6. Приклади впорядкування в групах житлових будинків: 1 – басейн; 2 – майданчик для відпочинку дорослого населення; 3 – дитячий майданчик; 4 – спортивний майданчик; 5 – господарський майданчик

Таблиця 6.4.

Розміри господарських майданчиків