Часткова прогностика розглядає закономірності і способи розробки прогнозів розвитку в окремих сферах життя, природи і суспільства, відображаючи їх специфічні особливості

Вона знаходиться як би в подвійному підпорядкуванні: по лінії загальної прогностики в частині загальної прогностики в частині загальної теорії і методології прогнозування і наукових положень про прогнозування

Значення розробки науково-обгрунтованих прогнозів і прогнозування в цілому в системі управління народним господарством безперервно зростає разом з розвитком галузей матеріального виробництва, збільшенням масштабів і ускладненням вирішуваних задач в суспільстві.

Необхідно знати наслідки здійснення міроприємств, що проводяться, не тільки на ближній період, але й на тривалий час. Особливо це важливо тепер, коли проходить докорінна перебудова народного господарства на основі реалізації крупних реформ і переході до ринкових відносин, що торкаються всіх сторін життя людей. Передбачити їх далекі наслідки, щоб уникнути негативних процесів в ході здійснення, вкрай необхідно і на це повинна бути направлена вся система управління народним господарством.

Останнє відноситься і до управління використанням земельними ресурсами. Воно також повинно опиратися на передбачення майбутнього їх стану і використання в результаті розробки науково обгрунтованих прогнозів на далеку перспективу. Причому для природних ресурсів такі прогнози мають особливо велике значення, так як вони відносяться до невідновлюваних або важко відновлюваних ресурсів, а тому потребують ефективного збереження і найбільш раціонального використання, як в сучасних умовах, так і на віддалену перспективу.

Відведення земель для державних і господарських потреб.

В основу робіт по відведенню земель для державних та громадських потреб покладаються дані державного земельного кадастру. Таким чином роботи по наданню дозволу на відведення земель покладається на місцеву державну адміністрацію.

Роботи по відведенню земель для державних та громадських потреб включає в себе ряд наступних заходів:

Ø здійснюється правове обґрунтування необхідності чи відсутності необхідності відведення земельної ділянки;

Плата за землю справляється у виді земельного податку та орендної плати. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється із юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Оподаткуванню підлягають не всі землі, а ті, які дають прибуток. Слід зауважити, що в певних умовах всі землі почнуть давати прибуток, тому законодавство чітко розрізняє землі, які оподатковуються, а розмір податку диференціюється в залежності від місця розміщення, способу використання та цільового призначення земельної ділянки.

Орендна плата - це платіж, який орендар (той хто бере землю) вносить орендодавцеві (тому хто здає землю в оренду) за користування певною земельною ділянкою. Розмір І форма орендної плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки.