За способом сприйняття

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її. Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола. - Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас. - Тактильна — сприймається тактильними рецепторами. - Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола. - Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.

За формою подання подання інформація поділяється на такі види: - Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови; - Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії; - Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків; - Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

За призначенням: - Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму - Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація - Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Право на інформацію Змістом права на інформацію є можливість кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Основу правового регулювання права на інформацію в Україні складає Конституція України. Конституційні гарантії права на інформацію закріплені у ст. 32, 34, 40 та 50.

Педагогічна інформація "постає як результат пізнавальної діяльності у вигляді окремих фрагментів чи цілісних систем логічних висловлювань, гіпотетичних уявлень, теорій, суджень і висновків щодо закономірностей розвитку антропологічних та інтелектуальних можливостей соціального феномена – людини, а також відомостей про організацію і перетворення "самопізнавальних" систем науки, апарату пошуку й управління потоком її інформації про комунікативні зв’язки у світовому масштабі"

Педагогічна інформація, за словами Л.Д. Квіртія, складається з наукової, навчальної, інструктивної, емпірико-утилітарної, адміністративно-управлінської, рекомендованої інформації. Він визначає, що навчальну інформацію часто називають навчально-дидактичною інформацією, тобто науково обґрунтованою, і вона є складовою педагогічної інформації