Види сучасного маркетингу. Конверсійний.Даний вид пов'язаний з негативним попитом

Конверсійний. Даний вид пов'язаний з негативним попитом. Негативний попит - це така ситуація, коли на ринку все або багато споживачів відкидають якийсь конкретний вид товару (послуги)Основним завданням цього виду маркетингу є розробка конкретного плану, що сприяє зародженню попиту на такі товари, з можливою перспективою розвитку.

Стимулюючий. Цей вид пов'язаний з байдужістю споживачів на конкретні товари. Основним завданням маркетингу є стимулювання попиту за допомогою певних методів.

Розвиваючий, пов'язаний з почався формуванням попиту на товари. Головне завдання - виявити потенційний попит і створити відповідний товар.

Ремаркетинг - це пошук нових шляхів маркетингу з метою створити новий життєвий цикл товару, на який впав попит.

Синхромаркетинг призначений для зміни структури попиту. Так, наприклад, щодо театрів, які в будні дні відвідують мало, зате у вихідні переповнені. Щоб вирішити дану проблему, синхронний маркетинг може запропонувати або рекламувати ті вистави, які йдуть по буднях, або підвищити ціну вхідного квитка у вихідні дні

Підтримуючий - це маркетинг, орієнтований на підтримку наявного повного попиту шляхом збереження необхідного обсягу продажів, стимулювання збутової діяльності, а також контролю за витратами.

Демаркетинг - це маркетинг, який вирішує проблему надмірного попиту за допомогою підвищення ціни на товар, припинення стимулювання продажів і т. д.

Протидіючий покликаний ліквідувати або знижувати попит на товари, які шкодять суспільного добробуту (алкогольні напої, тютюнові вироби).

7.Основні поняття маркетингу

Нестатки - виникають у людини, коли вона відчуває гостру потребу в будь-чому. Вони бувають фізіологічними (одяг, їжа, сон), соціальними (відсутність духовної близькості, взаєморозуміння) та особистими (нестача знань, неможливість самовираження).
Потреба - це нестатки, підкріплені певним соціально-культурним рівнем людини
Попит - це потреба, підкріплена платоспроможністю.
Товар - це все, що пропонується на ринку з метою задоволення попиту.
Виріб- це матеріальний результат виробничої діяльності будь-якого підприємства.
Цінність товару - це оцінка споживачем здатності товару задовольнити його потреби загалом
Обмін - це процес одержання від будь-якого бажаного об'єкта з пропозицією чогось натомість.
Ринок - це складний механізм, умовна територія, на якій здійснюється процес товарообміну. Суб'єктами ринку є споживачі, посередники, виробники, фінансові організації, постачальники, органи державного і недержавного контролю й інфраструктура ринку.
Споживачі - сукупність фізичних і юридичних осіб, які купують товари або одержують послуги для власного використання.
Посередники - сукупність фізичних або юридичних осіб, які закуповують товари з метою використання їх у виробництві інших товарів і послуг.
Виробники - сукупність фізичних і юридичних осіб, які виробляють товар і постачають його для подальшої реалізації.
Постачальники - сукупність фізичних або юридичних осіб, які виробляють товар і постачають його для подальшої переробки у процесі виробництва.
8.Мікросередовище маркетингу

Мікросередовище становлять: споживачі; конкуренти; постачальники; посередники; контактні аудиторії.

Контактні аудиторії - це групи, що виявляють інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей. Виділяють сім контактних груп:
/ внутрішні контактні аудиторії (трудовий колектив, акціонери, рада директорів, профспілки);
/ місцеві контактні аудиторії (місцеві жителі);
/ фінансові контактні аудиторії (банківські службовці, аудитори, дебітори, кредитори, фінансові консультанти, брокери);
/ контактні аудиторії державних установ (державні службовці, які відповідають за реєстрацію фірм, працівники податкової служби та статистичних органів, пожежної інспекції та санітарно-епідеміологічного контролю);
/ контактні аудиторії засобів масової інформації (журналісти, економічні оглядачі, працівники відділів реклами та інформації);
/ контактні аудиторії груп громадської дії (активісти екологічного руху, руху за здоровий спосіб життя тощо);
/ контактні аудиторії публіки-лідери громадської думки (естрадні зірки, спортсмени, політики).

9.Сегментація ринку та фактори сегментування

Сегментом ринку називають групу споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.

Існує велика кількість можливих факторів сегментації ринку. За ступенем специфічності й відповідності певній ситуації фактори сегментації розподіляються на потенційні, релевантні, визначальні та специфічні.
Потенційні фактори – усі можливі фактори розподілення ринку на сегменти;
Релевантні фактори – фактори, що належать до певного ринку, який підлягає сегментації;
Визначальні фактори – фактори, які впливають на купівлю певного різновиду товару;
Специфічні фактори – фактори, які впливають на купівлю певної товарної марки.

10.Основні принципи та завдання маркетингових досліджень

Маркетингові дослідження — це систематичне збирання, обробка й аналіз даних з метою прийняття обґрунтованих рішень

Основні завдання маркетингових досліджень:
□ аналіз кон´юнктури ринку;
□ дослідження поведінки споживачів, конкурентів та інших суб´єктів ринку (постачальників, посередників тощо);
□ оцінка результатів діяльності підприємства;
□ визначення конкурентних позицій продукції та підприємства в цілому;
□ прогнозні дослідження збуту продукції підприємства;.

Основними принципами маркетингових досліджень є:
□ системність — періодичність, послідовність, логічність;
□ комплексність — врахування й аналіз усіх діючих елементів і чинників у їх динаміці та взаємозв´язку;
□ цілеспрямованість — орієнтація на вирішення актуальних суто маркетингових проблем;
□ об´єктивність — незалежність від суб´єктивних оцінок та висновків;
□ надійність — точність одержання даних;
□ економічність — перевищення вигоди від удосконалення діяльності підприємства в результаті реалізації прийнятих рішень над витратами
□ відповідність принципам добросовісної конкуренції;
□ довіра з боку споживачів.

11.Типи досліджень маркетингової інформації
Особисте опитування відбувається віч-на-віч; цей метод гнучкий, орієнтований на одержання великої кількості відповідей, знижує невизначеність.

Семантичний диференціал — перелік протилежних визначень. За такого методу опитування використовують шкали порівняння замість запитань або на додаток до них. Він може бути відкритий або прихований залежно від того, чи повідомлено респондентові про реальну мету опитування.

Багатовимірне шкалування, що має прихований або відкритий характер. За його допомогою фіксують ставлення опитуваних до багатьох характеристик товару і компанії. Подальший комп'ютерний аналіз допомагає узагальнити індивідуальні характеристики й оцінити окремий товар або компанію.

Метод спостереження ( За цього методу збирання первинних даних дослідник безпосередньо спостерігає за людьми й обстановкою. Це аналітичний метод, за допомогою якого фіксують нинішню й результат минулої поведінки, часто в реальних ситуаціях.)

Метод фокусування (Полягає в цілеспрямованому доборі так званої фокус-групи (6-9 опитуваних), з членами якої всебічно обговорюються проблеми, що цікавлять дослідників. Фокусування має здійснювати фаховий «медіатор», бажано психолог-маркетолог)
Фокус-група може складатися з реальних або потенційних споживачів товару, представників певної соціальної групи, «лідерів думок» або експертів. Метод фокусування застосовують у пошукових дослідженнях, у разі тестування продукції та проведення рекламної кампанії.
Метод експерименту (Це дослідження, під час якого в контрольованих умовах змінюють один або кілька параметрів (наприклад, певний елемент маркетингу — від конструкції упаковки до засобів реклами).)

12.Модель купівельної поведінки та характеристика покупця

Фірма, що по-справжньому розібралася в тім, як реагують споживачі на різні характеристики товару, ціни, рекламні аргументи і т.п., буде мати велику перевагу перед конкурентами. Саме тому витрачається так багато часу і зусиль на дослідження залежностей між спонукальними факторами маркетингу і відповідною реакцією споживачів. Задача продавця - зрозуміти, що відбувається в “чорній шухляді” свідомості споживача.

На поведінку покупця при покупці товару великий вплив мають фактори культурного, соціального, особистого і психологічного характеру. У своїй більшості це фактори, що не піддаються контролю з боку продавця, але їх обов'язково варто взяти до уваги.

Існує п'ять етапів, що покупець проходить на шляху до ухвалення рішення про покупку і її здійснення.

1. Усвідомлення проблеми.2. Пошук інформації.3. Оцінка варіантів. 4. Рішення про покупку.5. Реакція на покупку.

13.Зовнішнє середовище підприємства

Зовнішні фактори - це в основному неконтрольовані сили, які мають вплив на рішення менеджерів та їх дії і, в кінцевому підсумку, на внутрішню структуру і процеси в організації.

Функціональні сфери зовнішнього середовища.
Соціальне середовище. Зростання населення, розвиток культури, освіти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірювання потреби в кількості та якості благ, які споживаються (продуктів, житла, комфорту).
Правове середовище. Всі бізнес-організації працюють в юридичних рамках, норми права регулюють поведінку бізнес-організацій і вирішують спори, конфлікти між ними і суспільством у цілому. Тому розвиваються закони, контрактне право, захист споживачів тощо.
Державне середовище. Держава в економіці може відігравати три різні ролі: невтручання держави в процеси економіки; радикальне втручання в економіку; прагматичне втручання, тобто узгодження політичних поглядів, індивідуальної ініціативи, прибуткової мотивації, ринкових сил).
Політичне середовище. Внутрішній ринок знаходиться під впливом політичних подій і рішень, аналогічно цьому політичні фактори можуть впливати на операції у сфері міжнародного бізнесу.
Технологічне середовище. Динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів впливає на темпи інноваційних процесів у технології. Сили конкуренції стимулюють процес розвитку технологій.
Економічне середовище. Процеси виробництва продукції та послуг завжди знаходяться в конкретному зв´язку з економічним середовищем: рівнем зайнятості, платіжним балансом, темпами економічного росту.
Ресурсне середовище. Економісти вважають, що ресурси, які споживаються людством, завжди обмежені. Цей принцип можна вважати правильним, якщо мова йде про ресурси, які не вимагають глибокої переробки

14.Маркетингова інформація:її значення роль та види

Маркетингова інформація - це об'єктивні (статистичні дані, результати маркетингових досліджень тощо) і суб'єктивні (оцінки, відчуття, думки, чутки) відомості, необхідні для прийняття маркетингових рішень.

Інформація, яку використовують для маркетингового дослідження повинна бути:
o високоякісною;
o вірогідною (мінімальна помилковість);
o повною;
o точною (відповідність реальним значенням стану справ);
o актуальною (свіжа інформація, не застаріла);
o цінною і корисною (відповідність меті, ситуації на ринку).

Маркетингову інформацію зазвичай поділяють на вторинну та первинну.
Вторинна маркетингова інформація — це дані, зібрані не для вирішення проблем певного дослідження. Тобто ця інформація не створюється у процесі проведення даного маркетингового дослідження.

Первинна маркетингова інформація — дані, які зібрані спеціально для вирішення проблеми даного маркетингового дослідження.

15.Географіні та демографічні фактори сегментації ринку

Географічний фактор
Передбачає розбиття ринку з урахуванням географічних відмінностей та дає змогу визначити групи споживачів за природно-кліматичними умовами.
Основними характеристиками сегментації за географічним фактором є:
- розташування регіону;
- чисельність та густота населення;
- структура комерційної діяльності;
- клімат;
- динаміка розвитку регіону;
- рівень інфляції і тощо.

Демографічний фактор
Сегментація за демографічним фактором передбачає розподілення на групи за такими демографічними даними, як стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність.

16.Класифікація маркетингу

Основна класифікація маркетингу по пріоритетних завдань:
1. Диференційований - це діяльність фірми в кількох сегментах ринку з виробництвом окремого товару для кожного з сегментів.

2. Недиференційований - це діяльність фірми, спрямована на звернення відразу до всього ринку з однією пропозицією, тобто фірма орієнтується не на окремі потреби, а шукає загальне в цих потребах. Намагається розробити товар масового споживання шляхом створення образу переваги у свідомості покупців.

3. Концентрований - це зосередження маркетингових зусиль на найбільшій частці одного або декількох субринків.

Залежно від широти охоплення ринку виділяють масовий маркетинг, який характеризується масовим виробництвом, масовим розповсюдженням і стимулюванням збуту якогось одного товару для всіх покупців.

Вертикальний - це маркетинг, орієнтований на вертикальну нішу ринку, з метою знайти такі шляхи реалізації даного вироби, які дозволять знайти нового покупця.

Горизонтальний - це маркетинг, орієнтований на горизонтальну нішу ринку з метою задовольнити потребу покупця по всьому колу виробів і послуг, в яких останній може тільки потребувати

17.Правило «Тріади»

Правило «Тріади» у глобальному маркетингу: якщо товари (послуги) користуються попитом на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони користуватимуться попитом у всьому світі. Правило «Тріади» має наступні особливості:
– необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходів унаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»;
– економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, що вартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупності можливо лише на світовому рівні;
– критична питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70–80 % виробництва та споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території країн «Тріади»;
– наявність товарів «глобальної природи» (високотехнологічне обладнання, універсальні споживчі товари(джинси, напої, камери, побутова техніка), послуги(туризм, кредитні картки, консулат.послуги)

18.Основні поняття маркетингу

Нестатки - виникають у людини, коли вона відчуває гостру потребу в будь-чому. Вони бувають фізіологічними (одяг, їжа, сон), соціальними (відсутність духовної близькості, взаєморозуміння) та особистими (нестача знань, неможливість самовираження).
Потреба - це нестатки, підкріплені певним соціально-культурним рівнем людини
Попит - це потреба, підкріплена платоспроможністю.
Товар - це все, що пропонується на ринку з метою задоволення попиту.
Виріб- це матеріальний результат виробничої діяльності будь-якого підприємства.
Цінність товару - це оцінка споживачем здатності товару задовольнити його потреби загалом
Обмін - це процес одержання від будь-якого бажаного об'єкта з пропозицією чогось натомість.
Ринок - це складний механізм, умовна територія, на якій здійснюється процес товарообміну. Суб'єктами ринку є споживачі, посередники, виробники, фінансові організації, постачальники, органи державного і недержавного контролю й інфраструктура ринку.
Споживачі - сукупність фізичних і юридичних осіб, які купують товари або одержують послуги для власного використання.
Посередники - сукупність фізичних або юридичних осіб, які закуповують товари з метою використання їх у виробництві інших товарів і послуг.
Виробники - сукупність фізичних і юридичних осіб, які виробляють товар і постачають його для подальшої реалізації.
Постачальники - сукупність фізичних або юридичних осіб, які виробляють товар і постачають його для подальшої переробки у процесі виробництва.
Інфраструктура ринку- сукупність організацій, що мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, які беруть участь в обігу товарів.

19.Поняття та класифікація товарів

Товар - це фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації, ідеї, робоча сила або все те, що призначене для обміну.

Існує кілька способів класифікації товарів:
1. Експортний - товар відповідає вимогам того сегменту ринку країни (групи країн), де намічається його продаж:
а) ринкової б) масовий (актуальний)

2. За призначенням: А) товар індивідуального споживання(товари короткострокового користування; товари довгострокового (тривалого) користування; послуги; товари ексклюзивного ассортименту; товари повсякденного попиту; допоміжні товари і послуги)

3. Послуги: 1) побутові: харчування, житло, обслуговування, відпочинок;
2) ділові: технічні, інтелектуальні, фінансові;
3) соціальні: освіта, охорона здоров'я, безпека, розвиток (музеї, театри, клуби, екскурсії);
4) виробничого призначення: експлуатація, ремонт, консультація.