II. Бази практики

ВСТУП

Програму психолого-педагогічної практики та методичні ре­комендації розроблено відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 24.06.1993 р. № 161, «Про затвердження Положення про прове­дення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 08.04.1993 р. № 93 та листа Міністерства за № 1/9-224 від 10.11.1994 р. «Про реалізацію заходів Державної програми «Освіта» — психолого-педагогічна підготовка студентів».

Психолого-педагогічна практика завершує психолого-педагогічну підготовку студентів університету до викладацької діяльності, що розглядається як професійне спрямування циклу навчальних дисциплін: «Психологія діяльності та навчальний менеджмент» (загальна та вікова психологія, дидактика, управ­ління навчальною діяльністю тощо), «Комунікативні процеси у навчанні» (професійне спілкування, педагогічна майстерність тощо), «Методика викладання економіки» (активні методи на­вчання за вивчення різних сфер економічної науки, розроблення дидактичних матеріалів, планування та проведення занять з еко­номічних дисциплін для різних освітньо-вікових груп тощо), кур­сова робота з методики викладання економіки (теоретико-практична реалізація всіх аспектів підготовки та проведення за­нять з економіки у дитячих садках, початковій, основній, старшій школі, коледжах, училищах, вищих навчальних закладах і закла­дах післядипломної освіти).

Професійне спрямування бакалаврської програми у напрямі викладацької діяльності — це вирішення кількох важливих для людини і суспільства проблем: отримання додаткового соціаль­ного захисту (в жорстких умовах ринку праці суттєво загострю­ється проблема працевлаштування); підвищення рівня підготовки до суспільно-економічної діяльності (за рахунок психолого-педагогічної компоненти освіти); підвищення рівня гуманітарної підготовки, оскільки психолого-педагогічні дисципліни безпосе­редньо стосуються людини та її суб'єктивних відносин.

Психолого-педагогічна практика студентів має сприяти фор­муванню особистісно значущих вмінь і навичок, які є, з одного боку, інваріантними до багатьох сфер майбутньої практичної дія­льності, а з іншого — характеризують професійне спрямування бакалаврської програми — викладацьку діяльність випускників університету.

І. Мета практики

1.1. Мета психолого-педагогічної практики — це набуття сту­дентами певних навичок і вмінь з основних напрямів викладаць­кої діяльності. Самостійне опрацювання завдань практики має слугувати підґрунтям для засвоєння теоретичних знань з педаго­гіки та психології, методики викладання економіки, комунікацій у навчанні тощо на рівні вмінь їх застосування в реальних умовах життєдіяльності. Саме ці умови мають сприяти вихованню по­треби у систематичному самовдосконаленні, без чого неможлива творча натхненна праця.

1.2. Психолого-педагогічна практика має сприяти формуван­ню навичок виконання таких функцій викладача:

• здійснювати теоретичну і практичну підготовку до викла­дання навчального предмета;

• планувати матеріал викладання;

• використовувати ефективні форми, методи та засоби на­вчання;

• сприяти становленню особистості;

в проводити індивідуальну роботу;

• постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

1.3. Педагогічна практика має сприяти формуванню навичок ефективного використання основ таких знань, як:

• предмет викладання;

• психологія та педагогіка;

• методика викладання;

• цілі, принципи управління навчанням;

• навчальні плани, програми, підручники, посібники, наукова та методична література;

• індивідуальні характеристики тих, хто навчається;

• форми, методи та засоби навчально-виховного процесу;

• теорія і практика галузі;

• культура спілкування, його форми, способи, засоби тощо.

1.4. Психолого-педагогічна практика складається з трьох ета­пів:

І етап — підготовчий. На цьому етапі здійснюється аналіз ор­ганізаційно-функціональних особливостей бази практики та роз­робляються дидакто-методичні матеріали до майбутніх занять.

II етап — реалізація основних функцій викладача в умовах конкретного навчального закладу.

III етап — підсумковий. Включає підготовку звіту, його за­хист і підсумкове оцінювання результатів практики.

II. Бази практики

2.1. Базами педагогічної практики студентів університету є навчальні заклади та їх структурні підрозділи, які відповідають вимогам програми практики.

До переліку баз педагогічної практики входять різноманітні освітні заклади (дитячі садки, школи, гімназії, ліцеї), професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації (технікуми, коледжі) та кафедри вищих навчальних закладів II— III рівнів акредитації (у тому числі кафедри Київського націона­льного економічного університету).

2.2. Перелік баз практики пропонується студентам на початку семестру-практики з урахуванням їх схильності до педагогічної роботи в різних ланках освіти.

Студенти можуть самостійно вибрати для себе місце прохо­дження педагогічної практики.

III. Організація і керівництво практикою

3.1. Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівництво університету. Навчально-методичне та загальне керівництво і виконання програми практи­ки забезпечує кафедра педагогіки та психології університету. До навчально-методичного керівництва практикою залучаються до­свідчені викладачі кафедри педагогіки та психології, які брали безпосередньо участь у навчальному процесі, за яким проводить­ся педагогічна практика.

3.2. Керівники практики від університету:

1) контролюють підготовленість баз практики перед її початком;

2) забезпечують проведення всіх організаційних заходів на початку практики (інструктаж з техніки безпеки, порядок прове­дення, надання студентам необхідних документів — направлен­ня, програми, завдання, методичні рекомендації тощо);

3) доводять до відома студентів систему звітності з практики (подання письмового звіту, оформлення матеріалів тощо);

4) у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечують високу якість проходження її студентами відповід­но до програми практики;

5) контролюють виконання студентами програми практики на базах практики;

6) у складі комісії приймають заліки з практики;

7) подають на кафедру письмовий звіт про проведення із за­кріпленою групою студентів педагогічної практики; у звіті кері­вника практики від кафедри систематизуються та узагальню­ються результати практичної діяльності студентів, особлива увага приділяється аналізу характеристик студентів, даних керів­никами від бази практики; розробляються пропозиції щодо по­ліпшення практичної підготовки студентів до педагогічної діяль­ності.

3.3. Розподіл студентів на практику здійснює кафедра педаго­гіки та психології з урахуванням їхніх схильностей до виклада­цької діяльності та самостійного вибору студентом бази практи­ки. (База практики може бути рекомендована керівником від університету).

3.4. Студенти зобов'язані:

1) до початку практики одержати від керівників практики від університету консультації щодо оформлення всіх необхідних до­кументів, зокрема направлення на базу практики;

2) своєчасно прибути на базу практики;

3) своєчасно скласти календарний план практики;

4) у повному обсязі виконувати всі завдання за програмою практики і вказівки її керівників;

5) вивчити та дотримуватися правил з охорони праці, техніки безпеки, санітарної гігієни;

6) нести відповідальність за виконану роботу;

7) своєчасно скласти звіт та залік з практики.

3.5. Керівники-консультанти практики від бази практики:

• організовують практику студентів за її програмою;

• забезпечують студентів необхідними матеріалами;

• надають відповідні консультації;

• допомагають вирішувати організаційні питання практики за її програмою (відвідання занять, проведення занять, складання індивідуальних характеристик тощо);

• затверджують календарний план практики на базі;

• складають (у довільній формі) характеристику на кожного студента-практиканта, в якій зазначають повноту виконання про­грами, рівень оволодіння практичними навичками і вміннями ви­

кладацької діяльності ставлення студентів до практичної діяль­ності та виставляють підсумкову оцінку.

IV. Зміст діяльності практиканта

Протягом терміну, відведеного навчальним планом на практи­ку (чотири тижні за V та VI семестри), студент-практикант має довести, що він здатний самостійно обрати базу практики, ви­значитися із власним планом роботи та з допомогою консультан­тів від університету та бази практики виконати основні завдання програми практики.

4.1. Завдання 1. Здійснити критичний аналіз бази практики щодо наявності необхідних і достатніх умов для якісної економі­чної освіти суб'єктів навчання конкретного закладу освіти.

На першому етапі критичного аналізу розробляється загальна характеристика бази практики щодо основних аспектів економі­чної освіти. Форма викладу — довільна, але у звіті мають бути відповіді на такі питання;

1. Навіщо? — мета та завдання закладу освіти, в якому відбу­вається практика.

2. Що? — зміст основної діяльності закладу освіти.

3. Як? — як досягається мета та виконуються завдання (фор­ми, методи засоби навчання тощо).

4. Хто? — який склад викладачів, їхній професійно-кваліфі­каційний рівень, досвід тощо.

5. Де? — основна характеристика матеріально-технічної бази.

6. Коли? — терміни виконання завдань і функцій (графіки на­вчального процесу, періодичність контрольних заходів, канікул тощо).

7. У який спосіб? — основні види, форми та методи досяг­нення мети — економічної освіти учнів. На другому етапі критичного аналізу:

1. Аналізується загальний кількісний склад тих, хто навчаєть­ся і закріплений за базою практики (класи, групи тощо).

2. Визначаються чинні навчальні плани та програми дисцип­лін, формуються цілі та завдання навчання.

3. Виконується аналіз навчальної (основної та додаткової) лі­тератури, методичного забезпечення навчання та дидактичних матеріалів (плакатів, схем, слайдів тощо).

4. Вивчається система планування роботи викладача на рік, семестр (чверть) та окреме заняття (урок, лекція тощо).

5. Виконується аналіз існуючих на базі форм навчальних за­нять з висновками щодо їх відповідності цілям і завданням на­вчальних програм.

6. Визначається система мотивації та стимулювання навчання викладачами базами практики.

7. Визначається система контролю успішності навчання (по­точний та підсумковий контроль) та аналізуються його етапи:

а) наявність і визначеність стандартів (норм, моделей тощо);

б) система вимірювання (періодичність, форма, гласність то­що);

в) система оцінювання та відміток (шкали, бали, рейтинг то­що).

Третій етап критичного аналізу — це:

1) визначення позитивного в умовах економічної освіти на ба­зі практики;

2) характеристика негативного в умовах економічної освіти;

3) розроблення пропозицій з удосконалення економічної осві­ти (власний критичний аналіз необхідних і достатніх умов якіс­ного навчання в аналізованій сфері).

4.2. Завдання 2. За погодженням з керівниками від бази прак­тики та університету вивчити особливості навчального контин­генту (групи, класу), для якого планується проводити навчання. Основна мета — виявити навчальні та психологічні можливості учнів для подальшого врахування їх у викладацькій діяльності.

На першому етапі виконання цього завдання збираються зага­льні відомості про навчальну групу, в якій планується проводити заняття. Форма викладу — довільна, але звіт має містити таку ін­формацію:

1. Кількість учнів в групі.

2. Статевий склад (кількість чоловіків і жінок, відсотковий розподіл їх).

3. Загальна успішність навчання (кількість устигаючих і не-устигаючих учнів, відсотковий розподіл їх).

4. Ставлення учнів до навчання взагалі, до конкретного на­вчального предмета зокрема (інтерес чи байдужість, підвищений або знижений інтерес окремих учнів).

5. Загальний рівень дисципліни в групі (дисциплінованість чи недисциплінованість, порушники дисципліни).

Ця інформація збирається на основі бесіди з класним керівни­ком, учителями, вивчення класного журналу, бесіди з учнями, спостережень за учнями на заняттях (уроках). Практиканту реко­мендується перед відвідуванням навчальних занять і проведен­ням власного викладання зустрітися з навчальною групою, по­знайомитися з нею, розповісти про себе, відповісти на запитання учнів про навчання в університеті, провести необхідні бесіди й дослідження тощо. Така зустріч полегшить практиканту спілку­вання з учнями за подальших відвідувань групи і не витрачати навчального часу на ці питання.

На другому етапі виконання завдання практиканту рекомен­дується провести зібрати психологічну інформацію про особли­вості навчального контингенту. При цьому рекомендується звер­нути увагу на такі психологічні параметри учнів, які зазвичай найсуттєвіше впливають на ефективність Їх навчання:

• їндивідуачьно-типологічні властивості — переважання в групі осіб певних психологічних типів, відсотковий розподіл уч­нів за типами;

• соціально-психологічні властивості — характер міжособи-стісних стосунків в групі, соціально-психологічний клімат, наяв­ність певних угруповань у групах, виділення явних лідерів і аут­сайдерів.

Зазначені індивідуально-типологічні та соціально-психологічні особливості учнів можна виявити під час бесіди з класним керівником, вчителями, спостереження за учнями, застосування нескладних психодіагностичних методик (при­клади можливих методик психологічного дослідження наводять­ся у додатках, за бажанням і домовленістю з керівниками від бази практики студент-практикант може обрати більш цікаві для нього методики).

У відповідному розділі звіту мають бути подані результати проведених досліджень, а у додатках до звіту — зразки матеріа­лів діагностики (заповнені учнями бланки до методик, протоколи спостережень тощо).

Завершується виконання завдання 2 висновками про те, як не­обхідно враховувати виявлені особливості навчального контин­генту в процесі викладання (мотивація навчальної діяльності уч­нів, вибір форм і методів навчання, контроль навчання).

4.3. Завдання 3. За погодженням з керівниками-консуль­тантами відвідати та здійснити критичний аналіз двох навчаль­них занять викладачів бази практики. Критичний аналіз занять здійснюється за такими параметрами:

1. Готовність до уроку вчителя та учнів:

а) план уроку;

б) мета уроку;

в) розуміння учнями мети уроку;

г) доступність матеріалу;

д) відхилення від плану: причини і доцільність.

2. Дидактичний матеріал:

а) відповідність програмі;

б) зв'язок і з сучасним життям.

3. Організація початку уроку, час на кожний етап.

4. Організація поелементного засвоєння знань:

а) робота над домашнім завданням;

б) система проблемних, логічних завдань.

5. Зв'язок між домашньою і класною роботою:

6. Вивчення нового матеріалу:

а) форми роботи учнів (самостійна, колективна, групова);

б) методи активізації;

в) наочність;

г) технічні засоби навчання.

7. Індивідуальний підхід до учнів (робота із слабкими і силь­ними учнями).

8. Контроль знань і система заохочування учнів.

9. Міжпредметні зв'язки.

10. Досягнення науки і техніки.

11. Виховний аспект уроку.

12. Закріплення (методи активізації).

13. Форми домашнього завдання.

14. Мова та мовлення, стиль тон, такт, спостережливість.

15. Дисципліна, увага та зацікавленість на уроці (засоби).

16. Мотивація оцінок та їх об'єктивність.

17. Рівень теоретичної та методичної підготовки.

18. Організаційний аспект заняття — обстановка, обладнання, дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

19. Раціональність використання часу.

20. Результат заняття (уроку) (розвиток і виховання учнів, об­сяг, якість і характер засвоєного і виконаного, вимоги та пропо­зиції).

Завершується виконання завдання висновками, в яких:

а) висловлюються думки про те, що саме з практичного досві­ду викладача доцільно використовувати у власній майбутній дія­льності;

б) висловлюються міркування про можливі напрями вдоско­налення відвідуваних занять з метою підвищення їх результатив­ності та ефективності.

Зразок оформлення аналізу уроку наведено у додатку 3.

4.4. Завдання 4. За погодженням з керівниками-консультан­тами провести три заняття з класом (групою) за навчальним планом, розкладом і програмою навчального предмета бази прак­тики.

Організаційна форма занять, використані методи визначають­ся практикантом самостійно. Їх вибір обґрунтовується у звіті та доповнюється дидакто-методичними розробками, а також мате­ріалами, які підтверджують зворотний зв'язок практиканта з уч­нями (зразки робіт учнів, виконаних навчальних вправ, приклади виконаних тестових завдань). Ця частина звіту обговорюється з керівником від університету.

Виконання завдання завершується критичним аналізом якості проведених занять за такими ознаками:

1. Чи роз'яснено учням мету та задачі уроку?

2. Чи вдалося виконати намічений план уроку та досягти ви­значеної мети (навчальної, виховної, розвивальної)? Якою мі­рою?

3. Чи були відхилення від плану? Причини?

4. Чи засвоїли учні матеріал? Чи зможуть застосувати його на практиці?

5. Як було організовано роботу вчителя та учня на уроці? Хто працював інтенсивніше — учень чи вчитель?

6. Чи були учні активними на уроці (сильні, слабкі)? Чи вияв­ляли ініціативу під час проведення уроку?

7. Які форми роботи для активізації розумової діяльності пла­нувалися та як удалося їх реалізувати?

8. Що можна було б поліпшити в організації уроку, структурі, змісті, методах?

9. Чи було організовано на уроці самостійну роботу учнів і як це вплинуло на якість їхніх знань?

10. Як застосовувався на уроці дидактичний матеріал, ТЗН? Яку роль вони відігравали у підвищенні ефективності уроку та якості знань учнів?

11. Що сприяло пошуковій роботі учнів на уроці?

12. Які моменти уроку були найефективнішими? Що сприяло цьому?

13. Чи вдалося зацікавити, захопити учнів? Чим і як?

14. Чи раціонально використовувався час?

15. Як поводили себе учні на уроці?

16. Чи все заплановане вдалося здійснити? Яких помилок і не­вдач можна було б уникнути?

4.5. Завдання 5. Розробити ((Звіт з педагогічної практики» за наведеною у табл. 4.1 структурою. Загальний рекомендований обсяг звіту — 25—ЗО сторінок. Зразок оформлення титулу звіту наведено у додатку 2.

Таблиця 4.1

СТРУКТУРА ЗВІТУ 3 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Структурна одиниця звіту	Стислий опис змісту	Методичні рекоменда­ції	Рекомендо­ваний обсяг (сторінок)
Обкладинка	Відповідно до стандартних правил оформлення	С.32
	Включає перелік всіх структур­
Зміст	них одиниць звіту (крім обкла­	—
	динки) та номери сторінок
	Опис власного розуміння цілей
Вступ	проходження психолого-
	педагопчної практики
	Характеристика закладу освіти
Критичний	і критичний аналіз умов, в яких
аналіз бази	здійснюється практика, що їх	С.9
практики	необхідно врахувати за її орга­
	нізації та проведення
	Загальні відомості про навча­
	льну групу, в якій здійснюва­
Особливості навчального	тиметься викладання, резуль­тати психологічного дослід­	С. 10
контингенту	ження учнів, висновки щодо врахування в навчальному про­
	цесі виявлених особливостей
	навчального контингенту
Критичний аналіз відвідани­даних занять	Аналіз двох відвіданих занять керівника з бази практики в на­вчальній групі (класі), де про­ходитиме практику практикант	С. 12

Закінчення табл. 4.1

Структурна одиниця звіту	Стислий опис змісту	Методичні рекоменда­ції	Рекомендо­ваний обсяг (сторінок)
Викладацька діяльність	Обгрунтування обраних форм і методів, опис розроблених ме­тодичних матеріалів з прикла­дами, аналіз проведених занять і шляхи самовдосконалення	С. 13
Підсумки	Узагальнення зробленого за пе­ріод практики,висновки про досягнення особистих цілей проходження практики	—
Характерис­тика з бази практики	Складається керівником з бази практики. Містить опис навча­льної роботи,виконаної студе­нтом (перелік прослуханих і проведених занять, їх теми), характеристику студента як ви­кладача та рекомендовану оці­нку. Завіряється гербовою пе­чаткою у керівництва навчального закладу	—
Додатки	Приклади дидактичного забез­печення, зразки робіт учнів, ви­конаних навчальних вправ та інших матеріалів, які підтвер­джують зворотний зв'язок практиканта з учнями. Матеріа­ли психодіагностики (зразки заповнених учнями бланків психодіагностичних методик, протоколи спостережень і т. п.)	—

4.6. Завдання 6. Звітувати перед керівником-консультантом від бази практики та отримати характеристику з оцінкою практи­чної діяльності за підписом керівництва бази практики, скріпле­ним печаткою. Форма — довільна.

V. Підсумковий контроль: етапи та критерії

1. Основна форма підсумків психолого-педагогічної практи­ки — це письмовий звіт.

2. Звіт з пр; ^гики захищається студентом у комісії, призначе­ній завідувачем кафедри педагогіки та психології.

3. Комісія приймає залік в останні дні проходження практики. Залік є диференційованим. Оцінка виставляється у залікову відо­мість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Відсутність заліку з педагогічної практики вважається академіч­ною заборгованістю за відповідний семестр.

Критерії оцінювання результатів педагогічної практики

Оцінка з психолого-педагогічної практики має три складові:

• оцінка керівника від бази практики (за характеристикою вчителя);

• попередня оцінка звіту керівником від університету;

• оцінка презентації звіту під час захисту перед комісією. Звіт з практики подається керівникові в термін, визначений на підготовчому етапі. Затримка здачі звіту понад трьох днів знижує оцінку на 1 бал, на тиждень — на 2 бали (дисциплінованість і відповідальність). Критерії оцінювання результатів педагогічної практики наведено у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

ОЦІНЮВАННЯ ЗВІТУ 3 ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ