Модель Херсі і Бланшара

S1 - "видача вказівок" призначається для підлеглих з низьким рівнем зрілості(М І), які
не прагнуть або не можуть відповідати за конкретні завдання, їм потрібний постійний
контроль, постійне піклування і інструкції.

S2 - підлеглі прагнуть відповідальності, але володіють лише задовільним рівнем
"зрілості"(М2), керівник дає конкретні поради, але в той же час, підтримує бажання і
інтузіазм підлеглих брати на себе відповідальність

S3 — високий ступень зрілості(МЗ). Підлеглі взмозі, але не прагнуть нести
відповідальність. Найбільш прийнятний стиль для керівника, заснований на участі підлеглих
у прийнятті рішень, оскільки підлеглі обізнані, що і як виконувати і не потребують
додаткової інформації.

S4 - високий ступень зрілості(М4). Підлеглі прагнуть і можуть нести відповідальність.
Стиль керівництва - делегування - дозвіл підлеглим діяти за обставинами і невтручання у
процес прийняття рішень.

В) теорія Міітчела і Хауза "шлях - ціль "

Ефективне лідерство, згідно теорії Мітчела -Хауза передбачає виконання як мінімум
трьох видів завдань:

а) ІІояснення підлеглим, як найкраще і найзручніше досягти поставлених цілей,
розробляти і впроваджувати методи їх досягнення;

б)координаційна та направляюча діяльність, визначення проміжних цілей для
полегшення орієнтації;

в)залежно від обставин чергувати інтенсивність та полегшення зусиль підлеглих у
процесі виконання роботи.

Ця модель не прагне визначити найефективніший стиль керівництва в конкретних
умовах, навпаки, грунтується на переконанні, що поєднання різноманітних стилів,
максимальна гнучкість у діях і постійна можливість вибору дозволить досягти кращих
результатів. При цьому можливі чотири ситуації:

1. При використанні директивного стилю керівництва лідер визначає мету,
часові та просторові обмеження, методи роботи і стандарти виконання операцій
для своїх підлеглих.

2. Доброзичливе, чуйне керівництво приділяє підлеглим максимум уваги.
Створюється сприятливий мікоклімат, панує довіра і взаємоповага, виробничий
процес здійснюється послідовно і без зривів.

3. Управління, орієнтоване на виробничі досягнення, засноване на плануванні,
контролі якості, модернізації виробництва. Все підпорядковується виробництву,
проте не за рахунок персоналу. За особливі досягнення передбачається щедра
винагорода.

4. Управління, засноване на участі, прагне активно залучати підлеглих до
процесів розроблення та ухвалення управлінських рішень. Керівник постійно
враховує рекомендації, ідеї та оцінки, конструктивні пропозиції підлеглих'! і
заохочує їх ініціативу.