Розділ III. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини

ДИТИНА І СІМ'Я

Стаття 11. Дитина і сім'я

Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного,
інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її
матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення
належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками
або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх
дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є
забезпечення інтересів своєї дитини.

Стаття 12. Права, обов'язки та відповідальність батьків за
виховання та розвиток дитини

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за
виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх
замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину,
піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний
розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її
природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до
самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її
особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови,
національних історичних і культурних цінностей українського та
інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві
в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення
рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між
народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу
у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає
права сім'ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків
без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку
утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини
в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті,
школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї,
іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, встановлюються законодавством України.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність
за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону
здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та
ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до
закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної
допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх
замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні
працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує
термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків
або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення
дитини в небезпеці.

Стаття 13. Державна допомога сім'ям з дітьми

З метою створення належних матеріальних умов для виховання
дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють,
соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну
допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та іншими законами України.

Сім'ям з дітьми у порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України, надаються пільгові довгострокові кредити на
придбання житла, предметів довгострокового користування та житлове
будівництво.

Багатодітним сім'ям надаються такі пільги:

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом
(квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством
(21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї, який
постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково
10,5 кв. метра на сім'ю);

2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними
послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та
вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах
норм, визначених законодавством.

Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за
опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена
сім'ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та
додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;

3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі
рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо
відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна
плата за користування квартирним телефоном встановлюється у
розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. { Статтю 13 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1343-VI
(1343-17) від 19.05.2009 }

Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати),
комунальними послугами та вартості палива, передбачені пунктами
1-3 частини третьої цієї статті, надаються багатодітним сім'ям
незалежно від виду житла та форми власності на нього. { Статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 1343-VI (1343-17) від 19.05.2009 }

Дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких
не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також
сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають
троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку
чи піклування, надаються пільги, передбачені частиною третьою, з
урахуванням умов, визначених частиною четвертою цієї статті. { Статтю 13 доповнено новою частиною згідно із Законом N 4723-VI
(4723-17) від 17.05.2012 }

Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

1) безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

2) щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних
та комунальних закладах охорони здоров'я із залученням необхідних
спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

3) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних
закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

4) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського
транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального
користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним
транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і
міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та
міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

5) безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку
відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок
дітей" (375-17). { Статтю 13 доповнено частиною згідно із Законом N 1343-VI
(1343-17) від 19.05.2009 }

Батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні
посвідчення. Зразок посвідчення (209а-2010-п), порядок
виготовлення і видачі посвідчень (209-2010-п) встановлюються
Кабінетом Міністрів України. { Статтю 13 доповнено частиною згідно із Законом N 1343-VI
(1343-17) від 19.05.2009 }

Стаття 14. Розлучення дитини з сім'єю

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за
винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах
дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним
або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в
порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та
побажання дитини.

Стаття 15. Право дитини на контакт з батьками,
які проживають окремо { Назва статті 15 в редакції Закону N 1397-VI (1397-17) від
21.05.2009 }

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має
право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і
прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати
участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом
визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному
вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з
батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої
участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків
виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з
цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому
законом.

Дитина має право на отримання інформації про відсутніх
батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному
здоров'ю.

Стаття 16. Право дитини на контакт з батьками, іншими
членами сім'ї та родичами, які проживають
у різних державах { Назва статті 16 в редакції Закону N 1397-VI (1397-17) від
21.05.2009 }

Дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право
на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками.
Дитина та її батьки для возз'єднання сім'ї мають право на вільний
в'їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому
законом.

Батьки, інші члени сім'ї та родичі, зокрема ті, які
проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному
реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов'язані
гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання
після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної
зміни її місця проживання. { Статтю 16 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1397-VI
(1397-17) від 21.05.2009 }

Стаття 16-1. Заходи і гарантії забезпечення виконання
рішення суду про реалізацію права дитини
на контакт

Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про
реалізацію права дитини на контакт визначаються судом у кожному
конкретному випадку.

Такими заходами і гарантіями є:

зобов'язання особи, яка контактує з дитиною, оплачувати
витрати, пов'язані з переїздом та проживанням дитини, а також, у
разі потреби, - будь-якої іншої особи, яка супроводжує дитину,
повідомляти особі, з якою проживає дитина, про місце перебування
дитини під час реалізації нею права на контакт, з'являтися
особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування з
періодичністю, визначеною судом;

заборона зміни місця перебування дитини під час реалізації
нею права на контакт;

реалізація права на контакт з дитиною на території іноземної
держави за умови подання органу опіки та піклування за місцем
проживання дитини документа, що підтверджує визнання рішення суду
України про контакт з дитиною на території іншої держави;

інші заходи, передбачені законом. { Закон доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 1397-VI
(1397-17) від 21.05.2009 }

Стаття 17. Право дитини на майно

Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на
одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і
грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або
визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця
проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не
втрачає права на успадкування їх майна.

У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду
безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх
коштів і майна.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без
дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону,
укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або
державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових
прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися
від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. { Частина третя статті 17 в редакції Закону N 3234-VI (3234-17)
від 19.04.2011 }

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або
відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно
накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що
повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
{ Частина четверта статті 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2435-VI (2435-17) від 06.07.2010 }

Інші майнові права дитини та порядок їх захисту
встановлюються законами України.

Стаття 18. Право дитини на житло

Держава забезпечує право дитини на проживання в таких
санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її
фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення
мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником
або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль
за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та
житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі
нового житла.