Висновки та пропозиції

В даній курсовій роботі було розглянуто ліквідність та платоспроможність комерційного банку та шляхи підвищення їх рівня.

Ліквідність та платоспроможність є важливими системними характеристиками банку, які свідчать про фінансову стабільність, спроможність банку розширювати обсяги активних операцій та протистояти негативним наслідкам кризових ситуацій. Ефективне управління ліквідністю та платоспроможністю є необхідною умовою забезпечення безперебійної роботи банку, оптимального розподілу і використання банківських ресурсів.

На динаміку ліквідності або надлишку резервів впливають три чинники:

· придбання або втрата коштів у зв'язку зі збільшенням або

зменшенням внесків;

· те ж у зв'язку зі зростанням або скороченням кредитів і/або

інвестицій;

· збільшення або зменшення розміру обов'язкових резервів

унаслідок зростання або скорочення внесків

Водночас стримуючим чинником збільшення банківської ліквідності були валютні інтервенції Національного банку України. Сальдо таких операцій за 2012 рік було від’ємним і становило “мінус” 7,5 млрд. дол. США (в еквіваленті), що призвело до вилучення з обігу коштів на суму близько 60 млрд. грн. Крім того, суттєвий вплив на динаміку ліквідності банківської системи у 2012 році здійснювали автономні чинники – приріст готівкових коштів, рух коштів Уряду на рахунках у Національному банку України.

На основі бази даних ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодня повинні розкриватися значення показників платоспроможності і ліквідності і проводитися аналіз перспектив розвитку операцій банку з врахуванням норм платоспроможності і ліквідності. Це дозволить взаємопов'язати вирішення питань по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банку в інших підприємствах і банках, щодо пошуку джерел додаткових прибутків і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності і платоспроможності.

Отже, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозуванням результатів діяльності і проведення в наступному науково - обгрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів.

Таким чином, для всебічного аналізу й ефективного регулювання банківської ліквідності необхідно враховувати дані про рух коштів за позичковими операціями. Ця необхідність підтверджується тим, що банк для задоволення можливих запитів своїх клієнтів може використовувати не лише залишки коштів у касі та на кореспондентському рахунку, але й суми, що вивільняються при погашенні заборгованості за виданими раніше позиками.

Вплив касових операцій на стан ліквідності комерційного банку пов'язаний із задоволенням вимог клієнтури в готівкових коштах. Чим більші потреби клієнтів у готівці, тим більшою повинна бути питома вага залишку коштів у касі банку в загальній структурі його активів. А оскільки діючими методиками оцінки банківської ліквідності не враховуються потреби щодо залишків готівки в касах, то необхідною складовою ефективного фінансового менеджменту в комерційному банку має бути постійний глибокий аналіз динаміки касових оборотів і попиту клієнтів на готівку. Організація безготівкових розрахунків має дещо менший вплив на рівень ліквідності банку. Однак різні види розрахунків мають неоднаковий вплив на стан банківської ліквідності. Так, якщо розрахунки здійснюються між клієнтами одного банку, відбувається лише періщення коштів за їхніми рахунками, що не впливає на загальний обсяг зобов'язань банку, а отже і на рівень його ліквідності