Документальне оформлення створення власного капіталу та його змін

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 372 від 07 червня 2010 р.) встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності

Майно суб'єктів господарювання має відповідні джерела походження: власні або залучені, які по-іншому називаються, відповідно, власним капіталом і зобов'язаннями або пасивами.

Організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити надання інформації про стан пасивів підприємства для забезпечення управління ними та здійснення контролю за фінансовим станом суб'єкта господарювання.

Під власним капіталом розуміють загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та є джерелом формування активів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про власний капітал, розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал», норми якого стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Завдання організації бухгалтерського обліку власного капіталу розглянемо на рис. 3.2.

Забезпечення проведення інвентаризації зобов'язань у встановлені законодавством строки.

Рис. 3.2. Завдання організації бухгалтерського обліку власного капіталу

Чинними нормативними документами передбачено ряд альтернативних варіантів щодо методики відображення у бухгалтерському обліку операцій з власним капіталом. Крім того, ряд питань залишаються не врегульованими. Таким чином, Наказом про облікову політику повинні врегульовуватися питання щодо відображення в бухгалтерському обліку пасивів підприємства.

Особливої уваги потребує питання відображення у бухгалтерському обліку резервів підприємства, яке недостатньо розкрито в нормативних документах.

Формування резервів у бухгалтерському обліку може здійснюватися лише на основі:

- законодавчих і нормативних документів, які регламентують порядок, обсяги та перелік можливих до формування резервів;

- внутрішніх розпорядчих документів (Наказ про облікову політику, інші організаційно-розпорядчі документи).

Рішення про формування певного виду резерву повинно прийматися з урахуванням галузевої специфіки, майнового та фінансового стану, маркетингової політики, стратегічних напрямів діяльності, чисельності працівників та інших факторів.

У Наказі про облікову політику в частині відображення в бухгалтерському обліку резервів необхідно передбачити:

1. Види резервів і фондів, які формуються і використовуються на підприємстві, джерела їх формування, обсяг, напрями використання, документування.

2. Перелік осіб, відповідальних за здійснення резервування відповідно до чинного законодавства.

3. Перелік осіб, які мають повноваження приймати рішення щодо формування і використання певного резерву та /або фонду; порядок проведення інвентаризації резервів та фондів.

Об’єктами облікової політики власного капіталу є:

- порядок збільшення статутного капіталу;

- встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм капіталу;

- порядок розподілу чистого прибутку.

Документування господарських операцій є важливим засобом контролю за правильним формуванням і станом власного капіталу підприємства.

Документальне оформлення формування статутного капіталу супроводжується складанням засновницького опису майна (табл. 3.1).

Одночасно зі складанням засновницького опису майна оформлюються документи, які підтверджують передачу підприємству права власності на активи (накладні, акти приймання-передачі тощо).

Реєструючи зміни статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, потрібно керуватися чинним законодавством.

Таблиця 3.1