Особисті немайнові правовідносини. Загальна характеристика особистих немайнових прав та обов’язків подружжя

Конституція України

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок 1979

СКУ

ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

Правила реєстрації

Подружні правовідносини – особливий вид сімейних правовідносин, що виникає на підставі певної сукупності юридичних фактів:

- Вільне волевиявлення/згода чоловіка і жінки на вступ до шлюбу

- Державна реєстрація шлюбу в органах реєстрації

Після державної реєстрації шлюбу між подружжям виникає комплекс сімейно-правових відносин, одним із елементів яких є особисті немайнові правовідносини.

У СКУ зазначається не весь спектр особистих немайнових прав та обов’язків подружжя, а лише той, який з точки зору законодавця є пріоритетним у правовому регулюванні особистих немайнових відносин подружжя.

Порівняно з попереднім кодексом, перелік особистих немайнових прав подружжя був розширений:

+ право на материнство

+ право на батьківство

+ право на повагу до своєї індивідуальності

+ право на зміну прізвища

+ право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань щодо життя сім’ї

+ право на свободу та особисту недоторканість

Ознакою ОНП є те, що вони можуть реалізовуватись без активних дій з боку іншого з подружжя і на це не потрібна його згода.

У науці сімейного права сьогодні ведуться дискусії щодо доцільності здійснення правового регулювання у сфері ОН правовідносин подружжя, бо вважається, що таке правове регулювання не досягає своєї мети, а регулювання цих відносин відбувається передусім за допомогою моральних, етичних та релігійних норм.

Законодавець виходить з принципу рівності осіб у шлюбі – право на материнство та право на батьківство; ст. 51 Конституції України.

Рівність подружжя в сім’ї:

- Однакові права та обов’язки під час шлюбу та після його розірвання (право кожного з подружжя на вільний вибір роду занять, професії; місця проживання); відсутність гендерної нерівності - позбавлення жінки права на рівні з чоловіком ставити питання про розірвання шлюбу під час вагітності або до спливу одного року після народження дитини (за старим СКУ жінка мала таке право, а чоловік – за згодою дружини)

- Однакові права та обов’язки як батьків (спільне вирішення подружжям питань материнства, батьківства, виховання та освіти дітей, інших питань сімейного життя – право на спільне вирішення різних питань спільного життя сім’ї)

- Однакові права вільно вирішувати питання про кількість дітей і проміжки часу між їх народженням

- Обов’язок подружжя будувати свої родинні відносини на основі взаємоповаги і взаємодопомоги, а також обов’язок подружжя сприяти благополуччю, зміцненню сім’ї, дбати про добробут та розвиток дітей

Специфіка правового регулювання ОНВ обумовлена наступними факторами:

- ОНВ здебільшого регулюються нормою моралі, звичаями,а також уявленнями кожного з подружжя про устрій сімейного життя, ніж правовими приписами самого законодавця – конкретний зміст цих відносин визначається передусім поглядами подружжя: що є «повага один до одного», «турбота». Отже правові норми встановлюють зовнішній каркас відносин, а змістовна частина ОНВ наповнюється залежно від особистих рис подружжя

- Правове регулювання ОНП та обов’язків зведено до мінімуму і спрямоване на забезпечення рівності подружжя у сім’ї, створення нормальних умов розвитку кожного з них та зміцнення сім’ї. У СКУ – лише ті права та обов’язки, на які можна впливати

- Доктрина сімейного права виходить з того, що ОНВ подружжя, на відміну від майнових, не мають економічного змісту і не носять матеріального характеру – ч.2 ст. 269 ЦКУ. У наукових колах її заперечують – економічна цінність об’єкта в умовах ринку повинна визначатися відповідно до наявного попиту і пропозиції

- ОНП є визначальними за своїм значенням при визначенні загального характеру шлюбних правовідносин. Така їх роль обумовлена сутністю шлюб як добровільного союзу між жінкою і чоловіком з метою створення сім’ї на засадах рівності подружжя.

- ОНП не можуть бути припинені чи змінені за згодою подружжя, не можуть бути предметом шлюбного договору чи іншого правочину; на них не впливає факт спільного чи роздільного проживання подружжя. Кожний з подружжя користується ними на власний розсуд.

- Ряд закріплених у СКУ ОНП належать їм як громадянам України і до вступу в шлюб: право на материнство, батьківство, свободу та особисту недоторканість. У той же час з моменту реєстрації шлюбу ОНП такого роду починають виступати якості суб’єктивних сімейних прав кожного з подружжя та забезпечуватися захистом з боку сімейного законодавства.

Особливості ОНП подружжя:

1. На відміну від цивільних ОНП, ОНП подружжя виникають не від народження, а у зв’язку з реєстрацією шлюбу, тобто реалізуються лише в рамках сімейних правовідносин, що виникли н підставі шлюбу
2. ОНП подружжя здійснюються в рамках відносних правовідносин між подружжям, проте за своєю природою вони мають абсолютний, а не відносний характер. Теоретично, без прив’язки до подружніх правовідносин ці права можуть бути здійснені як в рамках абсолютних правовідносин (право на повагу до своєї індивідуальності), так і в межах відносних правовідносин подружжя. У юридичній літературі можна зустріти думку, що ОНП подружжя нібито є відносними за свою природою, бо вони виникають і здійснюються в рамках відносних правовідносин між подружжям. Цей висновок є помилковим, бо:

- Природа абсолютного права не пов’язана з тим, у яких, відносних чи абсолютних, правовідносинах виникає це право (право власності може також виникнути в рамках договірних (відносних) правовідносинах – купівля-продаж, проте це не означає, що право власності втрачає свій абсолютний характер і стає відносним

- Кваліфікаційним критерієм абсолютності є можливість здійснення цього оправа без сторонньої допомоги (якісний критерій). Навіть реалізація права на материнство не означає, що це право може бути реалізоване лише в шлюбних правовідносинах. Умовно-відносний характер це право набуває у стосунках між подружжям саме тому, що воно розглядається СКУ через призму подружніх правовідносин – конкретизація права, коли заради досягнення цілей правового регулювання серед всієї кількості осіб (суб’єктів права) знаходять ті особи (подружжя), котрі повинні виступати як суб’єкти для певного конкретного виду правовідносин (шлюбні правовідносини)

- Природа ОНП подружжя дозволяє їх здійснювати як в абсолютних, так і у відносних правовідносинах (укладаючи договір найму квартири, ми реалізуємо своє абсолютне право власності в рамках відносних правовідносин найму) – не потрібно ототожнювати природу правовідносин з природою суб’єктивних прав, що в них реалізуються. Абсолютне суб’єктивне право – взаємопроникнення, тобто може бути реалізоване у будь-якому за характером правовідношенні, тоді як відносні права можуть існувати і здійснюватися лише в рамках відносних правовідносин

1. ОНП подружжя є визначальними у сімейних правовідносинах – ними характеризується мета шлюбних відносин
2. Здійснення ОНП одним із подружжя можливе не лише через погодження своїх дій з іншим з подружжя, а й з урахуванням інтересів сім’ї в цілому.
3. ОНП подружжя можуть припинятися з волі подружжя (розірвання шлюбу)
4. Неможливість відмови/позбавлення ОНП
5. На існування ОНП подружжя не впливає спільне чи роздільне їх проживання

Особисті немайнові відносини подружжя – це урегульовані нормами сімейного права відносини між подружжям щодо особистих нематеріальних/немайнових благ. Не кожне нематеріальне благо може бути об’єктом цих правовідносин.

Ознаки нематеріального блага: (що потрібно для того, щоб об’єкт став нематеріальним благом):