Правові заходи охорони надр

Правова охорона надр — це система заходів (організаційних, технічних, технологічних, соціально-економічних, екологічних, право­вих тощо), передбачених чинним законодавством України, спрямова­них на забезпечення раціонального використання надр і мінеральних ресурсів, недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користу­ванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд, запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров 'я людей. Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повно­го і комплексного геологічного вивчення надр; додержання вста­новленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'яза­них з користуванням надрами, на збереження запасів корисних ко­палин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи за­консервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корис­них копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших фак­торів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання не­обґрунтованості та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку ви­користання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і ма­теріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених за­конодавством про охорону навколишнього природного середовища У разі порушення цих та інших вимог Кодексу України про надра користування надрами може бути обмежене, тимчасово заборонене (зупинене) або припинене органами Мінприроди Ук­раїни, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими державними органами в порядку, встановленому законодавством України. Визначені також основні умови забудови площ залягання ко­рисних копалин, зокрема, забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копа­лин, допускається у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому мають бути передбачені й здійснені заходи, які забезпечували б можливість ви­добування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загально­державного значення встановлюється Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого зна­чення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, допус­каються за погодженням з відповідними місцевими радами. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин припи­няється без відшкодування понесених витрат і витрат по рекульти­вації території й демонтажу зведених об'єктів. Підприємства по видобуванню корисних копалин і підземні споруди, не пов'язані з видобуванням корисних копалин, підляга­ють ліквідації або консервації по закінченні строку дії ліцензії, уго­ди про розподіл продукції або при достроковому припиненні ко­ристування надрами. Правовій охороні підлягають також мінеральні ресурси, які зна­ходяться на поверхні й у надрах морського дна виключної (морсь­кої) економічної зони та континентального шельфу України.