Відповідальність за порушення земельного законодавства

Правовою підставою для застосування заходів впливу та притяг­нення до юридичної відповідальності є вчинення земельного пра­вопорушення, яке являє собою винну протиправну дію або бездіяльність. Всі земельні правопорушення можна об'єднати в дві групи: зе­мельно-правові порушення, позбавлені екологічного забарвлення і не пов'язані з заподіянням шкоди землі як складовій частині на­вколишнього природного середовища, і земельні правопорушення, вчинення яких пов'язане з заподіянням шкоди землі і які є одно­часно екологічними правопорушеннями. До суто земельних правопорушень, що порушують вимоги раціо­нального використання земель, законних інтересів і прав власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, належать такі правопорушення, як: нераціональне використання сільськогоспо­дарських земель; використання земельних ділянок не за цільовим призначенням; знищення межових знаків; пору­шення містобудівної документації при відводі земель; порушення термінів розгляду заяв про надання земельних ділянок та термінів повернення тимчасово займаних земель; систематичне невнесення плати за землю; перекручення даних державного земельного кадас­тру і приховування інформації про наявність земель запасу; прихо­вування або перекручення відомостей про стан екологічної, у тому числі радіаційної обстановки та ін. До земельних правопорушень з екологічним забарвленням відносять: псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами та стічними водами; використання земель способами, що призво­дять до зниження родючості грунтів та погіршення екологічної об­становки; проектування, розміщення, будівництво і введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель та ін. Адміністративна відповідальність настає за такі протиправні по­рушення земельного законодавства, винні недоліки і недбалість у використанні й охороні земель, що за ступенем своєї небезпеки не потребують кримінального переслідування. КпАП встановлені такі підстави притягнення до адміністративної відповідальності, як: самовільне зайняття земельної ділянки; приховування або перекручення даних земельного кадастру; несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначен­ням; самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою; знищення межових знаків; пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях дер­жавного лісового фонду та ін. Грошовий штраф, що накладається на громадян, коливається від одного до двадцяти, на посадових осіб — від трьох до двадцяти п'яти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян. Залежно від виду земельного правопорушення адміністративний штраф накладається на правопорушника державними інспектора­ми Держземінспекції при Держкомземі України та державними інспекторами Державної екологічної інспекції при Мінприроди України. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законо­давства настає у випадках вчинення дій, що посягають на вста­новлений земельний правопорядок і становлять собою суспільну небезпеку. До суспільно небезпечних дій, що зумовлюють застосування за­ходів кримінальної відповідальності, КК України відносить: а) за­бруднення або псування земель (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здо­ров'я людей чи довкілля (ст. 239); б) безгосподарське використан­ня земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрагу їх ро­дючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, зми­вання гумусного шару, порушення структури грунту (ст. 254). Цивільна відповідальність настає за фактом порушення земель­ного законодавства, пов'язаного з заподіянням шкоди землям, що охороняються законом, правам і інтересам власників землі, земле­користувачів, у тому числі орендарів, незалежно від притягнення винних до інших видів правової відповідальності.