Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр

Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр яв­ляє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів Української держави по організації вивчення, раціонально­го використання надр для задоволення потреб, у мінеральній сировині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр в їх тісному взаємозв'язку з іншими природними об'єктами, забезпе­чення безпеки робіт при користуванні надрами, а також охорони прав підприємств, організацій, установ і громадян у цій сфері. Розрізняють державне управління в галузі вивчення, використання і охорони надр, яке здійснюється державними органами і від імені держави, і внутрішньогосподарське управління, що здійснюється ко­ристувачами надр. Відповідно до ст. 11 Кодексу України про надра державне уп­равління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Мінприроди України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші дер­жавні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України. Основними функціями державного управління у галузі гео­логічного вивчення, використання і охорони надр є: планування використання і охорони надр; державна експертиза та оцінка за­пасів корисних копалин; державний облік та кадастр родовищ, за­пасів і проявів корисних копалин та державний баланс запасів ко­рисних копалин; правове регулювання розподілу та перерозподілу надр і корисних копалин; державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охо­роною надр; вирішення спорів з питань користування надрами. Основою для планово­го використання надр і їх охорони є облік родовищ, запасів і про­явів корисних копалин, а також ділянок надр, наданих у користу­вання, не пов'язане з видобуванням корисних копалин. Для за­безпечення планування робіт по геологічному вивченню надр, роз­робки державних і регіональних програм геологічного вивчення надр та розміщення підприємств гірничодобувної промисловості, узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, запобігання дублюванню цих робіт, раціонального комплекс­ного використання родовищ корисних копалин, а також для вирішення інших господарських завдань ведеться державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку в державному кадастрі родовищ і про­явів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів ко­рисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геоло-го-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корис­них копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ве­деться Мінприроди України. Своєрідним продовженням державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин є державний баланс запасів корисних копалин. Відповідно до ст. 44 Кодексу України про надра державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про розміщення родовищ, які мають промислове значення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копа­лин. Державний баланс запасів корисних копалин ведеться Мінпри­роди України. Державний контроль за використанням та охороною надр у ме­жах своєї компетенції здійснюють ради, органи державної вико­навчої влади на місцях, Мінприроди України, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і їх ор­гани на місцях. Державний контроль за геологічним вивченням надр (держав­ний геологічний контроль) здійснюється Мінприроди України та його органами на місцях.