Порядок виконання роботи

1) Несправності системи живлення карбюраторного двигуна: відсутність подачі палива; утворення надмірно бідної або багатої горючої суміші.

Ознаками несправностей системи живлення є неможливість запуску або ускладнений запуск двигуна, його нестійка робота, падіння потужності, перегрів, підвищена витрата палива.

Відсутність подачі палива можливо при засміченні фільтра приймальної трубки паливного бака, фільтра тонкої очистки палива, фільтра-відстійника, паливопроводів і при несправностях паливного насоса або карбюратора. В паливному насосі можливе заїдання клапанів або пошкодження діафрагми, в карбюраторі — заїдання поплавка або клапана подачі палива в закритому положенні.

Бідна горюча суміш утворюється або при зменшенні подачі палива, або при збільшенні кількості повітря, що поступає. Подача палива може зменшуватись через вказані вище причини, а також через низький рівень палива в поплавковій камері, засмічення жиклерів, сітчастого фільтра карбюратора, знос важільного приводу паливного насоса, зменшення пружності пружини діафрагми. Надходження повітря може збільшуватись при неповному закриванні повітряної заслінки, а також через його підсос в місцях з’єднання складових частин карбюратора з впускним трубопроводом і впускного трубопроводу з головками циліндрів.

При збідненні горюча суміш згорає з меншою швидкістю і догорає в циліндрі, коли уже відкритий випускний клапан. В результаті двигун перегрівається, а полум’я розповсюджується в впускний трубопровід і змішувальну камеру карбюратора, що викликає там різкі хлопки. Потужність двигуна при цьому падає, а витрата палива збільшується.

Причинами багатої горючої суміші є неповне відкривання повітряної заслінки, підвищений рівень палива в поплавковій камері, заїдання поплавка або клапана, подачі палива в відкритому положенні, збільшення отворів жиклерів, засмічення повітряного жиклера, порушення герметичності поплавка, клапанів подачі палива, клапанів економайзерів.

Багата горюча суміш має понижену швидкість горіння і не повністю згорає в циліндрі через недостачу кисню. В результаті двигун перегрівається, а суміш догорає в глушнику, що викликає в ньому різкі хлопки і появу чорного диму. Тривала робота двигуна на багатій суміші викликає перевитрату палива і велике відкладення нагару на стінках камери згорання і електродах свічок запалювання. Потужність двигуна при цьому падає, а його зношування підсилюється.

Нестійка робота двигуна, крім вказаних причин, може викликатися наступними причинами. Якщо двигун нестійко працює тільки на холостому ході, це може наслідком порушення частоти обертання колінчастого вала двигуна. Якщо двигун припиняє працювати при різкому відкритті дросельної заслінки, це вказує на можливі несправності прискорювального насоса: заїдання поршня, засмічення розпилювача, заїдання нагнітального клапана.

Причинами падіння потужності двигуна, крім вказаних вище, можуть бути неповне відкриття дросельної заслінки при натиску на педаль до упору і засмічення повітряного фільтра.

Причиною підвищеної витрати палива може бути його теча через нещільності в з’єднаннях паливопроводу або пошкоджену діафрагму паливного насоса.

2) Технічне обслуговування і усунення несправностей бензонасоса.

2.1) Перевірка технічного стану бензонасоса безпосередньо на двигуні. Для правки насоса на двигуні паливопровід від’єднують від карбюратора і опускають його кінець в прозорий сосуд, заповнений бензином. Якщо при натиску на важіль ручної підкачки із паливопроводу іде сильний струмінь палива, насос справний. Вихід із паливопроводу бульбашок повітря вказує на підсос повітря (негерметичність) в з’єднаннях трубопроводів або насосі.

Для виявлення несправностей паливного насоса також без зняття його з двигуна застосовують прилад моделі 527Б, який складається із шланга з наконечниками і манометра. Шланг приєднаний одним кінцем до карбюратора, а іншим – до паливопроводу, що іде від насоса до карбюратора. Запустивши двигун, по манометру визначають тиск, що створюється насосом при малій частоті обертання колінчастого вала. Для двигунів ЗМЗ-53 і ЗИЛ-130 він повинен складати 18…30 кПа. Менше значення може бути при послабленні пружини діафрагми, нещільному приляганні клапанів насоса, а також при засміченні паливопроводів і фільтра-відстійника. Для уточнення несправності необхідно виміряти падіння тиску. Якщо воно перевищує 10кПа за 30 с після зупинки двигуна, то це викликано нещільним приляганням клапанів насоса або голчастого клапана карбюратора. Приєднавши манометр до паливопроводу, що іде до карбюратора, запускають двигун і дають йому пропрацювати на паливі, що є в поплавковій камері карбюратора до встановлення тиску палива на раніше виміряному рівні. Якщо і при такому з’єднанні манометра після зупинки двигуна падіння перевищить 10 кПа за 30 с, це свідчить про негерметичність клапанів насоса.

Для перевірки розрідження, що створюється насосом, використовують вакуумметр КИ-5315, який приєднують до впускного штуцера насоса (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Вакуум-аналізатор КИ-5315: 1 – наконечник; 2, 5 – клапани; 3, 4 – пружини клапанів; 6 – регулювальний гвинт; 7 – корпус; 8 – вентиль; 9 – вакуумметр.

Провертаючи колінчастий вал двигуна стартером замірюють розрідження, яке у справного насоса повинно складати 45…50 кПа. Менше розрідження обумовлюється негерметичністю випускного клапана, пошкодженням діафрагми або прокладки.

Про пошкодження діафрагми свідчить припинення подачі палива і його витікання із отвору в корпусі насоса. Якщо при зменшенні або повному припиненні подачі палива важіль ручної підкачки переміщується вільно, це вказує на втрату пружності пружини діафрагми. Врешті решт, якщо розглянутих несправностей паливного насоса і засмічень в системі живлення не виявлено, але подача палива недостатня, слід зрівняти розміри важеля приводу насоса з новим важелем, оскільки можливий знос кінця важеля.

2.2) Послідовність розбирання і складання паливного насоса. Якщо усунути несправності паливного насоса без розбирання не можливо, він підлягає розбиранню для виявлення і усунення несправностей його деталей.

Порядок розбирання:

– закріпити в лещатах паливний насос (рис. 3.2);

– вивернути із корпуса 4 гвинти і зняти головку 13 в зборі з кришкою 12;

– розшплінтувати від важеля 19 приводу і за допомогою молотка і пробійця вибити її із корпуса 4;

– вийняти із корпуса 4 діафрагму 6 в зборі з верхньою 7 і нижньою 5 шайбами, штоком 16 і пружиною 15;

– відкріпити кришку 12, зняти її і сітку фільтра;

– вийняти із гнізда головки 13 обойми 8 впускних клапанів і зняти клапани з пружинами;

– затиснути в лещатах шток 16, звернути з нього гайку і зняти діафрагму.

Рис. 3.2. Паливний насос Б-9ДГ двигуна ЗМЗ-53: 1 – важіль для ручної підкачки; 2 – шайба; 3 – напрямна втулка; 4 – корпус; 5 – нижня шайба; 6 – діафрагма; 7 – верхня шайба; 8 – обойма; 9 – впускний клапан; 10 – сітчастий фільтр; 11 – гвинт; 12 – кришка; 13 – головка; 14 – випускний клапан; 15 – пружина; 16 – шток; 17 – валик; 18 – пружина; 19 – важіль.

Після контролю технічного стану зношені деталі паливного насоса вибраковують і замінюють новими. Складання паливного насоса виконують в зворотному порядку. Після складання паливний насос проходить випробування на спеціальному стенді для перевірки тиску і розрідження, що ним розвиваються.

3) Технічне обслуговування карбюраторів. Послідовність виконання операцій.

3.1) Продувка жиклерів без розбирання карбюратора (рис. 3.3).

При засміченні паливних жиклерів нормальна робота двигуна порушується. Для усунення несправності їх продувають стиснутим повітрям через отвори, попередньо вивернувши із них пробки. Карбюратор при цьому не розбирають. Продувати жиклери через паливопідвідний отвір або балансувальну трубку не рекомендується, оскільки це може викликати пошкодження поплавка.

Рис. 3.3. Продування жиклерів в зібраному карбюраторі.

Виконують цю операцію в такому порядку:

– вивернути пробку паливного жиклера і злити паливо в посуд;

– встановити в отвір під пробку жиклера наконечник шланга шинного насоса, притиснути його і продути жиклер;

– вивернути другу пробку і повторити операцію;

– завернути пробки паливних жиклерів.

3.2) Розбирання і промивка деталей карбюратора.

Два рази на рік, при сезонному обслуговуванні (при необхідності і частіше) карбюратор очищують і промивають, а жиклери і канали, крім цього, продувають стиснутим повітрям, що необхідно для видалення з деталей смолистих відкладень і механічних примішок, що випадково попали з паливом в жиклери і канали. Очистці підлягають: поплавкова, змішувальна і повітряна камери; дифузори; повітряні, паливні і емульсійні жиклери і канали в корпусах.

Карбюратор знімають з двигуна, занурюють (якщо він працював на етилованому бензині) на 10…20 хв. в гас для обезжирювання і промивають за допомогою волосяного пензлика. Потім його розбирають на вузли і промивають в неетилованому бензині, нагрітій до 80ºС воді або в ацетоні, який добре розчинює смолисті речовини. Паливні і повітряні жиклери і канали продувають стиснутим повітрям за допомогою шинного насоса. Забороняється прочищати їх дротом, оскільки це призводить до збільшення отворів в жиклерах і, відповідно, до перевитрати автомобілем палива.

3.3) Перевірка технічного стану деталей карбюратора.

Робота карбюратора порушується в результаті наступних несправностей:

– порушена герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус (призводить до переповнення поплавкової камери);

– рівень палива в поплавковій камері відхилений від нормального (при підвищеному утворюється багата горюча суміш, при пониженому – бідна);

– поплавок з вм’ятинами(змінена форма) і тріщинами (паливо попадає всередину поплавка, в результаті чого останній стає тяжким і точе);

– збільшені отвори в жиклерах (сприяє утворенню багатої суміші).

Виявлені несправності необхідно усунути.

Герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус перевіряється приладом (рис. 3.4).

Рис.3.4. Схема перевірки герметичності голчастого клапана з корпусом за допомогою приладу: 1 – бачок; 2 – контрольна трубка; 3 – шкала; 4 – корпус голчастого клапана; 5 – корпус приладу; 6 – трійник; 7 – кран; 8 – поршень насоса.

Голчастий клапан з корпусом 4 в зборі встановлюють на прокладках в корпус 5 приладу. Бачок 1 заповнюють водою. Поршень 8 насоса при відкритому крані 7 переміщують в напрямку стрілки. Дякуючи розрідженню вода із бачка 1 починає поступати в контрольну трубку 2. При досягненні рівня до 1000 мм (вказано на шкалі 3) рух поршня припиняють і кран 7 закривається (трійник 6 знаходиться під розрідженням).

Герметичність голчастого клапана з корпусом вважається нормальною, якщо за 30 с рівень води в контрольній трубці 2 понизиться не більш ніж на 10 мм. В іншому випадку голчастий клапан з корпусом притирають або вибраковують.

Перевіряють герметичність з’єднання вузла голчастий клапан – корпус розібраного карбюратора і роблять висновок про придатність їх до подальшої роботи.

Нормальний рівень палива в поплавковій камері встановлюють регулюванням.

Вм’ятини на поплавку випрямляють наступним чином. До вм’ятих місць припаюють куски дроту і витягують за них запалі частини. Після виправлення вм’ятин куски дроту відпаюють.

Герметичність поплавка перевіряють зануренням його на 30 с в воду, нагріту до 80…90ºС. По бульбашкам повітря, який виходить із поплавка і проходить через шар води, визначають отвір. Цей отвір збільшують шилом, зливають через нього паливо і запаюють.

Визначити герметичність поплавка, оглянути вм’ятини на ньому і усунути виявлені несправності. Знос отворів в жиклерах визначають приладом. Жиклери зі зношеними отворами замінюють новими.

3.4) Складання карбюратора і установка його на двигун.

3.5) Запуск двигуна, прогрів його і перевірка роботи карбюратора на різних режимах. При справних карбюраторі, механізмах і системах прогрітий двигун повинен на всіх режимах працювати стійко, рівно і без перебоїв.

4) Способи виявлення несправностей карбюраторів і їх усунення.

Послідовність виконання операцій.

4.1) Перевірка і регулювання рівня палива в поплавковій камері карбюратора.

Перевірку виконують на автомобілі, встановленому на горизонтальній площадці, при роботі двигуна з малою частотою обертання або на непрацюючому двигуні з заповненою поплавковою камерою паливом за допомогою важеля ручкою підкачки паливного насоса.

Рис. 3.5. Перевірка і регулювання рівня палива в поплавкових камерах карбюраторів: а) перевірка в карбюраторах К-126Г; б) К-88АМ; в) регулювання в карбюраторах К-126Г; г) К-88АМ; 1 – пробка контрольного отвору; 2 – прокладка; 3 – корпус голчастого клапана; 4 – язичок важеля поплавка.

Рівень палива повинен бути: у карбюратора К-126Г — поблизу риски заскленого оглядового вікна в стінці корпуса поплавкової камери (рис. 3.5, а); у карбюратора К-88АМ — біля нижньої кромки контрольного отвору в стінці корпуса поплавкової камери, із якого для перевірки рівня вивертають пробку 1 (рис. 3.5, б). При перевірці очі повинні знаходитися напроти контрольного отвору. Якщо рівень нормальний, паливо буде виднітись, але не витікатиме із отвору.

В експлуатаційних умовах карбюратор не від’єднують від двигуна, а знімають тільки кришку поплавкової камери. При регулюванні рівня палива в карбюраторі К-126Б підгинають язичок 4: для підвищення рівня — вниз, для пониження — вгору (рис. 3.5, в); в карбюраторі К-88АМ змінюють товщину прокладок 2 під корпусом 3 голчастого клапана: для підвищення — товщину зменшують, для пониження — збільшують (рис. 3.5, г). Якщо цим способом не вдається відрегулювати рівень, то підгинають кронштейн поплавка: для підвищення — вгору, для пониження — вниз.

Перевірити і при необхідності відрегулювати рівень палива в поплавковій камері карбюратора.

Підвищення палива в поплавковій камері може відбутися також через негерметичність поплавка. Герметичність поплавка перевіряють наступним чином. Необхідно зняти карбюратор з двигуна і розібрати його. Занурюють поплавок в нагріту до 80ºС і спостерігають за ним на протязі 30 с. Із негерметичного поплавка з'являться бульбашки повітря.

4.2) Регулювання кута відкриття дросельних заслінок.

Рис. 3.6. Регулювання кута відкриття дросельних заслінок при закритій повітряній заслінці.

Регулювання проводять на знятому карбюраторі (рис. 3.6).

– ослабити кріплення пересувної планки 1, розташованої на важелі 2 приводу прискорювального насоса;

– важелем 3 закрити повністю повітряну заслінку;

– відкрити дросельні заслінки настільки, щоб в зазор, утворений між однією із них і стінкою змішувальної камери, щільно входив циліндричний щуп діаметром 1,2 мм (кут відкриття дросельних заслінок дорівнює 12º);

– перемістити пересувну планку 1 до упора в виступ важеля 3 і закріпити її;

– відкриваючи і закриваючи повітряну заслінку, впевнитися в правильному виборі величини зазору між краєм дросельної заслінки і стінкою змішувальної камери. У випадку необхідності відрегулювати.

4.3) Перевірка дії приводів керування карбюраторів.

Привід карбюратора К-126Г:

– від’єднати фланець від кришки поплавкової камери, попередньо знявши повітряний фільтр з фланця;

– перевірити правильність регулювання ножного привіду дросельними заслінками. При натиску на педаль до упора в підлогу кабіни дросельні заслінки повинні бути повністю відкриті; при відпусканні — знаходитися в положенні, що відповідає холостому ходу. В іншому випадку привід необхідно відрегулювати.

– від’єднати тягу від валика приводу дросельних заслінок і тягу від важеля керування дросельними заслінками;

– встановити педаль (по шаблону) під кутом 113º до підлоги кабіни;

– відвести важіль дросельних заслінок до упора в гвинт 1 (рис. 3.7);

– відрегулювати довжину тяги і з’єднати її з важелем, незмінюючи встановленого положення педалі керування дросельними заслінками.

Рис. 3.7. Регулювальні гвинти карбюратора.

Перевірити правильність ручного регулювання приводів дросельних і повітряної заслінок; всунути до відказу ручки керування дросельними і повітряною заслінками; оглянути положення заслінок: дросельні повинні знаходитися в стані, що відповідає холостому ходу, а повітряна — повністю відкрита.

Витягнути до відказу ручки керування. Оглянути положення заслінок: дросельні повинні бути повністю відкриті, а повітряна — закрита. У випадку необхідності виконати регулювання (рис. 3.8), ослабити гвинт кріплення троса в упорі, висунути до відказу ручку керування дросельними заслінками, встановити зазор в 2…3 мм між тримачем троса і упором та закріпити трос.

Для регулювання приводу повітряної заслінки послабити гвинти кріплення троса і його оболонки, всунути ручку керування повітряною заслінкою, щоб вона не доходила до упору в щиток на 2…3 мм, відкрити повністю повітряну заслінку і закріпити гвинти троса і затискачі його оболонки.

Рис. 3.8. Регулювання ручного приводу дросельних заслінок карбюратора К‑88АМ.

Привід карбюратора К-88АМ:

– від’єднати повітряний патрубок від карбюратора, попередньо знявши повітряний фільтр;

– перевірити правильність ручного регулювання приводів дросельних і повітряних заслінок (рис. 3.8) таким самим шляхом, як і в карбюраторі К-126Г.

Перевірити правильність регулювання ножного приводу дросельними заслінками. У відрегульованому приводі при повністю відкритих дросельних заслінках педаль не повинна доходити до підлоги на 3…5 мм. Регулювання здійснюється зміною довжини тяг карбюратора і педалі керування дросельними заслінками.

4.4) Перевірка і регулювання карбюраторів К-126Г і К-88АМ на малу частоту обертання холостого ходу двигуна. Регулювання при необхідності проводять гвинтами 2 якості суміші і упорним гвинтом 1 (рис. 3.7) дросельних заслінок. При закручуванні гвинтів 2 горюча суміш збіднюється, при викручуванні — збагачується. Гвинтом 1 регулюється кількість горючої суміші, а значить, і частота обертання: при закручуванні гвинта вона збільшується, при викручуванні — зменшується.

Для перевірки правильності регулювання запустити двигун, прогріти його, становити на малу частоту обертання, різко відкрити і закрити дросельні заслінки. При правильному регулюванні двигун повинен працювати стійко і не зупинятися. Якщо ці умови порушуються, карбюратор необхідно регулювати:

– на неробочому двигуні закрутити обидва гвинта 2 якості суміші до упора (але не туго), а потім відкрутити кожен із них на два-три оберти;

– запустити двигун, прогріти його до 80…85ºС; встановити упорним гвинтом 1 найменше відкриття дросельних заслінок, при якому двигун працює стійко;

– не змінюючи положення упорного гвинта 1 і обертаючи гвинт 2 одної із камер карбюратора, добитися найбільшої частоти обертання. Аналогічну операцію проробити гвинтом 2 якості суміші іншої камери карбюратора. Гвинтом 1 спробувати зменшити частоту обертання;

– повторити регулювання якості суміші гвинтами 2 і зменшити частоту обертання гвинтом 1.

Зазвичай після двох спроб вдається знайти правильне положення всіх трьох гвинтів.

Перевірити якість регулювання, різко відкриваючи і закриваючи дросельні заслінки (двигун при цьому не повинен зупинятися).

4.5) Перевірка пропускної спроможності жиклерів з абсолютним заміром витрати води.

При підготовці автомобіля до зимової або літньої експлуатації необхідно перевірити пропускну спроможність жиклерів карбюратора.

Пропускну спроможність жиклера визначають на спеціальному приладі (рис. 3.9) по кількості дистильованої води (см³/хв), яка проходить через жиклер, що випробовується, при напорі водяного стовпа в 1 м, температурі 20±1ºС за 1 хв.

Для заповнення приладу дистильовану воду заливають в ванночку 2, звідки вона поступає в нижній бачок 1. Із бачка 1 вода подається в верхній напірний бачок 9 по гумовій трубці 14 під тиском повітря, що нагнітається в бачок 1 ручним насосом через кран 15. Рівень води в напірному бачку 9 визначають за допомогою скляної трубки 10.

Випробовуваний жиклер 5 встановлюють під перехідним бачком 7, вода в який поступає через поплавковий пристрій 11 і голчастий клапан 13. Поплавковий пристрій підтримує постійність напору води над прохідним отвором, що регулюється клапаном 13. Постійний рівень води на висоті в 1 м встановлюється в

Рис. 3.9. Перевірка пропускної спроможності жиклерів карбюратора на приладі з абсолютним заміром витрати води:

1 – нижній бачок; 2 – ванночка; 3 – мензурка; 4 – показник рівня; 5 ‑ випробовуваний жиклер; 6 – штанга; 7 – перехідний бачок; 8 – напірна трубка; 9 – напірний бачок; 10 – трубка для перевірки рівня; 11 – поплавковий пристрій; 12 – трубка для випуску повітря при заповненні перехідного бачка; 13 – голчастий регулювальний клапан; 14 – гумова трубка; 15 – кран для нагнітання повітря в бачок.

напірній трубці 8 за допомогою клапана 13 при витіканні води через жиклер 5. Замір величини стовпа рідини виконують рухомою штангою 6, нижній покажчик якої встановлюють під торець випробовуваного жиклера 5, а верхній показує рівень води.

Після регулювання напору води під випробовуваний жиклер встановлюють мензурку 3 і відкривають кран перехідного бачка 7, при цьому по секундоміру вимірюють час витікання води через випробовуваний жиклер. Кількість води, що поступила в мензурку за 1 хвилину, являє собою пропускну спроможність жиклера в см³/хв. Результати перевірки жиклерів повинні відповідати даним, приведеним в таблиці 3.1. Якщо жиклер має збільшену пропускну спроможність, то його слід замінити.

Таблиця 3.1 Основні дані по жиклерам карбюратора К-88АМ

Марка карбюратора	Пропускна спроможність жиклерів, см3/хв, або їх переріз, мм
жиклер потужності	головний жиклер	повітряний жиклер	жиклер холостого ходу
К-88АМ	2 (365±4,5)	2 (355±4,5)	2 (105±1,5)	2 (0,7 мм+0,045 мм)

Порушення регулювань карбюраторів призводить до перевитрати палива і нестійкої роботи на малих обертах холостого ходу двигуна. Не допускаються пошкодження прокладок між корпусами дифузорів та поплавкової камери і корпусами змішувальних камер та повітряної горловини карбюратора, а також між фланцем корпуса карбюратора і спускним трубопроводом. Повітряний фільтр, паливопровід від насоса, трубка вакуумного регулятора випередження запалювання і трубка вентиляції картера повинні бути надійно і щільно закріплені до карбюратора. Не допускається заїдання кнопок і тросів ручних приводів повітряної заслінки і дроселів. Регулювання карбюратора повинна забезпечувати повне відкриття і закриття заслінки і дроселів при їх ручному і ножному приводі. Верхній кінець педалі керування дроселями при повному їх відкритті не повинен доторкатися підлоги кабіни.

Регулювання карбюратора на малі оберти холостого ходу двигуна повинна забезпечувати стійку його роботу при 350…450 об/хв колінчастого вала і мінімальну витрату палива.

Правильно відрегульований і справний карбюратор під час руху автомобіля при прогрітому двигуні повинен забезпечувати хорошу прийомистість автомобіля і не вимагати збагачення суміші методом прикриття повітряної заслінки.

4.6) Перевірка вмісту оксиду вуглецю (СО) у відпрацьованих газах.

Вміст оксиду вуглецю (СО) у відпрацьованих газах визначають за допомогою газоаналізаторів моделі И-СО НИИАТ, НИИАТ-641, ГАИ-1, ОА-2109, К456, Инфралит-Абгаз та ін.. Прогрівши двигун, встановлюють пробовідбірний пристрій газоаналізатора в випускну трубу автомобіля на глибину 300 мм від зрізу. Вміст СО вимірюють не раніше чим через 30 с після досягнення усталеної частоти обертання колінчастого вала двигуна на двох режимах: при мінімальній частоті обертання колінчастого вала двигуна (чисельник) і при частоті обертання, що дорівнює 60% від номінальної (знаменник). Норми об’ємної долі СО в відпрацьованих газах складають для автомобілів випуску:

до 1.07.1978…………………………………..3,5/2,0

з 1.07.1978 до 1.01.1980……………………...2,0/1,5

після 1.01.1980………………………………..1,5/1,0

Підвищений в порівнянні з цими даними вміст СО при мінімальній частоті обертання колінчастого вала вказує на неправильне регулювання системи холостого ходу карбюратора, а при більшій частоті обертання — на несправність головної дозуючої системи або нещільному приляганні клапанів економайзера і прискорювального насоса.

5) Технічне обслуговування приладів системи.

5.1) Перевірка на автомобілі герметичності з’єднань приладів живлення.

Оглянути місця приєднання паливопроводів в напрямку від паливного бака до карбюратора. Ділянку від паливного бака до паливного насоса перевірити при непрацюючому, а від насоса до карбюратора — при працюючому паливному насосі, приводячи його в дію важелем ручної підкачки. В цьому випадку в паливо проводах створюється напір, що дозволяє виявити місця підтікання палива. При виявленні їх підтягнути гайки штуцерів (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Усунення підтікання палива із з’єднань паливопроводів.

5.2) Перевірка кріплення: карбюратора; паливних насоса, фільтрів, бака; повітряного фільтра і глушника. У випадку необхідності підтягнути кріпильні деталі ключем або викруткою.

5.3) Злити відстій із паливного бака і фільтра грубої очистки палива, промити їх. Цю операцію виконують два рази на рік, під час технічного обслуговування (ТО). Підставити посуд під паливний бак, викрутити зливну пробку, злити повністю бензин, пробку завернути. В бак залити 4…5 л чистого бензину, викрутити пробку, випустити весь бензин, пробку закрутити.

Підставити посуд під фільтр грубої очистки палива, вивернути пробку зливного отвору, випустити відстій. Зняти корпус і вийняти із нього фільтруючий елемент. Корпус і фільтруючий елемент помістити в ванну з неетилованим бензином і промити за допомогою волосяного пензлика (але не щітки), рис. 3.11.

Рис. 3.11. Промивання фільтра-відстійника.

5.4) Перевірити стан повітряного фільтра, при необхідності промити його і змінити масло. В звичайних умовах експлуатації фільтр промивають при ТО-2, а в важких дорожніх умовах — при ТО-1, при сильній запиленості повітря — через день. Одночасно замінюють і масло. Засмічений фільтруючий елемент промити в гасі або неетилованому бензині і опустити в ванну з маслом М-8Б. Почекати, поки масло стече, і встановити елемент на місце. Забруднене масло злити із корпуса фільтра, корпус промити і залити в нього до горизонтальних відміток, виштампованих на стінці, чисте масло М-8Б. Відпрацьоване (брудне) масло застосовувати не можна.

5.5) Перевірити стан паливо проводів і при необхідності продути їх стиснутим повітрям. Від’єднати паливопроводи від паливного насоса і продути їх за допомогою шинного насоса.

5.6) Перевірити подачу палива насосом і промити його фільтр. Від’єднати паливопровід від карбюратора і переміщувати важіль ручної підкачки (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Перевірка подачі палива насосом.

Якщо при цьому із паливопровода вибиває сильний струмінь палива, насос справний. Якщо ручна підкачка не діє, повернути колінчастий вал на 1/2 оберту. Для промивки фільтра насос слід розібрати.

Запустити двигун, прослідкувати за роботою приладів системи живлення. Після проведення технічного обслуговування двигун повинен працювати стійко, без перебоїв. На працюючому двигуні ще раз впевнитися в відсутності підтікання палива. Двигун зупинити. У випадку виявлення місць підтікання палива несправність усунути.

Таблиця 3.2 Несправності в паливному насосі і способи їх усунення

Ознака несправності	Несправність	Способи
виявлення	усунення
Подача палива припиняється	Пошкоджена діафрагма	Із отвору в корпусі насоса витікає паливо	Замінити діафрагму
Подача палива припиняється	Нещільна посадка клапанів	В розібраному насосі виявляється забруднення, знос або перекіс при посадці клапанів в гнізда	Розібрати насос, клапани промити в бензині і встановити на свої місця, а зношені замінити
Подача палива зменшується або повністю припиняється	Втрата пружності пружини діафрагми	Важіль ручної підкачки вільно переміщується	Замінити пружину
Подача палива зменшується або повністю припиняється	Недостатня щільність в з’єднаннях головка – кришка і головка – корпус	Кріпильні деталі піддаються закручуванню	Підтягнути кріпильні деталі
Подача палива зменшується	Знос важеля приводу	Зрівняти розміри нового важеля приводу з даним	Важіль приводу наварити і обробити по шаблону нового або замінити

Таблиця 3.3 Несправності системи живлення і способи їх усунення (за умови справності решти систем і механізмів двигуна)

Ознака несправності і несправність	Способи
виявлення	усунення
-1-	-2-	-3-
Ускладнений запуск двигуна
Бідна горюча суміш:	В циліндрі двигуна рідкі спалахи або їх немає зовсім
заїдання голчастого клапана поплавкової камери в закритому положенні	Викрутити спускну пробку карбюратора: паливо витікає із отвору нетривалий час, а потім зовсім припиняє витікати	Голчастий клапан промити бензином і продути стиснутим повітрям
низький рівень палива в поплавковій камері	Спостерігати через вікно (К-126) або контрольний отвір (К-88АМ) в корпусі поплавкової камери	Відрегулювати рівень палива в поплавковій камері
неповне закриття повітряної заслінки	Оглянути положення повітряної заслінки при знятому повітряному фільтру і висунутій до відказу ручці керування нею	Відрегулювати привід повітряної заслінки зміною довжини троса між ручкою керування і важелем повітряної заслінки
закриття сітчастого фільтра карбюратора	Вийняти із карбюратора сітчастий фільтр, оглянути і встановити його засміченість	Промити сітчастий фільтр в бензині і продути стиснутим повітрям
засмічення паливних жиклерів	Після продувки жиклерів двигун повинен працювати без перебоїв	Викрутити пробки і через отвори продути паливні жиклери стиснутим повітрям за допомогою шинного насоса
Продовження таблиці 3.3
підсос стороннього повітря в з’єднання карбюратора з впускним трубопроводом або впускного трубопроводу з головками циліндрів	Кріпильні деталі піддаються закручуванню	Підтягнути кріпильні деталі або замінити прокладки
несправний паливний насос	Див. таблицю 3.2	Див. таблицю 3.2
Надмірно багата горюча суміш:	Відсутність спалахів в циліндрах двигуна, попадання палива на свічки
підвищений рівень палива в поплавковій камері	Спостерігати через вікно (К-126) або контрольний отвір (К-88АМ) в корпусі поплавкової камери	Відрегулювати рівень палива в поплавковій камері
дуже зношені паливні жиклери	Приладом	Паливні жиклери замінити
не відкривається повністю повітряна заслінка	Оглянути положення повітряної заслінки при знятому повітряному фільтрі і всунутій до відказу ручці керування повітряної заслінки	Відрегулювати привід повітряної заслінки зміною довжини троса між ручкою керування і важелем повітряної заслінки
Двигун працює з перебоями
Низький рівень палива в поплавковій камері карбюратора	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"
Продовження таблиці 3.3
Засмічення паливних жиклерів карбюратора	Те ж	Те ж
Надмірно багата горюча суміш	Те ж	Те ж
Двигун нестійко працює при малій частоті обертання холостого ходу
Засмічення жиклерів холостого ходу	Розібрати карбюратор і оглянути жиклери	Карбюратор оглянути, розібрати, промити, жиклери продути стиснутим повітрям
Підсос стороннього повітря в з’єднанні карбюратора з впускним трубопроводом або впускного трубопроводу з головками циліндрів	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"
Неправильне регулювання карбюратора на малу частоту обертання холостого ходу	Закрутити або викрутити гвинти якості суміші і упорний гвинт дросельних заслінок карбюратора	Відрегулювати карбюратор на малу частоту обертання холостого ходу
Низький або високий рівень палива в поплавковій камері карбюратора	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"	Див. несправність "Ускладнений запуск двигуна"

Контрольні запитання:

1) Перерахувати несправності, що впливають на ускладнений запуск двигуна.

2) Як перевіряють справність паливного насоса карбюраторного двигуна?

3) Перерахуйте можливі несправності системи живлення карбюраторних двигунів та їх ознаки.

4) Як перевіряють справність карбюратора?

5) Які норми СО в відпрацьованих газах і як перевіряють його вміст?

6) Як регулюють рівень палива в поплавкових камерах карбюраторів?

7) Назвіть причини нестійкої роботи двигуна при малій частоті обертання холостого ходу. Як виявляють і усувають ці несправності?

8) Як перевіряють герметичність в місцях приєднання паливопроводів?

9) Як регулюють карбюратор на мінімальну стійку частоту обертання колінчастого вала при холостому ході?

10) Як впливає система живлення двигуна на його потужність, економічність, запуск, надійність та рівень токсичності відпрацьованих газів?

11) Чим визначається надійність системи живлення двигунів?