Види рядів динаміки

Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин.

За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні. Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу t.

В інтервальному ряді рівень — це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон

При вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика розв’язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів; виявляє фактори, які спричинюють зміни.

Передумовою аналізу будь-якого динамічного ряду є порівнянність статистичних даних, які його формують.

Порівнянність даних забезпечується на етапах їх збирання та обробки. Використовують також спеціальні прийоми зведення даних до порівнянного вигляду — «статистичні ключі» зімкнення динамічних рядів. Припустимо, помісячні рівні витрат сировини на виробництво продукції в І півріччі непорівнянні, оскільки у квітні змінився порядок обліку витрат (табл. 8.1). Подолати переривчастість ряду можна двома способами. Перший — спосіб відносних рівнів, коли за базу порівняння для кожного ряду беруть квітневий рівень. Два ряди відносних рівнів об’єднуються в один.

Таблиця 8.1

ЗІМКНЕННЯ ДИНАМІЧНИХ РЯДІВ

Місяці	Обсяг витрат, т	Зімкнений ряд
Старий порядок реєстрації	Новий порядок реєстрації	відносних величин, %	абсолютних величин, т
Січень		—		44,0
Лютий		—		49,5
Березень		—		52,8
Квітень				55,0
Травень	—			58,0
Червень	—			60,0

Другий спосіб ґрунтується на співвідношенні квітневих рівнів: 55: 50 = 1,1. Помноживши рівні першого ряду на цей коефіцієнт, дістанемо єдиний зімкнений (порівнянний) ряд динаміки за весь період (остання графа таблиці).

8.3 Аналітичні показники ряду динаміки

Швидкість та інтенсивність розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що позначається на структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінювання зазначених властивостей динаміки статистика використовує низку взаємозв’язаних характеристик. Серед них: абсолютний приріст, відносний приріст, коефіцієнт зростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту..

Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на порівнянні рівнів ряду. При порівнянні певної множини послідовних рівнів база порівняння може бути постійною чи змінною. За постійну базу вибирається або початковий рівень ряду, або рівень, який уважається вихідним для розвитку явища, що вивчається. Характеристики динаміки, обчислені відносно постійної бази, називаються базисними. Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім , характеристики динаміки називаються ланцюговими. Схематично варіанти порівняння ілюструє рис. 8.1.

Рис. 8.1. Схеми порівняння при обчисленні ланцюгових
і базисних характеристик динаміки

Приведено інтервальний ряд динаміки абсолютних величин. Його рівні можна підсумовувати, так як вони характеризують сумарну валову продукцію за чітко виражений інтервал часу (5 р.) і не мають повторного рахунку. Для аналізу розвитку вивчаємих явищ за окремі періоди часу в статистиці використовуються показники: абсолютний приріст; коефіцієнт зростання, темп зростання; темп приросту; абсолютне значення одного відсотку приросту;

середні рівні рядів динаміки; середній абсолютний приріст; середній темп зростання та приросту. Абсолютний приріст обраховується як різниця рівней ряду і виражається в одиницях виміру показників ряду:

Ланцюговий спосіб	Базисний спосіб
∆л = Уп – Уп-1	∆ = Уп - Уо

де ∆ – абсолютний приріст; У_п – порівнюваний рівень (звітний),

У_п-1 - попередній рівень; У_о - базисний.

Темп зростання динаміки розраховується як відсоткове відношення рівня вивчаємого періоду (У_п) до рівня прийнятого за базу.

Ланцюговий спосіб	Базисний спосіб
Тз =	Тз =

Темпи приросту можна розрахувати шляхом віднімання 100% від темпу зростання:

Т_пр = Т_з – 100

Абсолютне значення одного відсотку приросту розраховується тільки ланцюговим способом: діленням абсолютного приросту на темп приросту чи діленням попереднього рівня на 100

∆, % =