Історичні постаті України. - Одеса, 1993

Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. - Львів,1990

Кухта Б. З історії української політичної думки. -Львів, 1993

Толочко П. Київська Русь. - К., 1997

Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. - К., 1993

ВінниченкоВ. Відродження нації.—К., 1990

Вінниченко В. Заповіт борцям за визволення. — К., 1994

Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть, - К., 1991 Драгоманов М. Вибране. - К., 1991

Історія філософії України: Хрестоматія. - К., 1993

Політологія. Кінець XIX - початок XX ст.: Хрестоматія. - Львів, 1996

КухтаБ. З історії української політичної думки.-К., 1994

Кармазіна М. Світ ідей М.Михновського // Нова політика. - 1998. -- №6

Круглов А. Михайло Драгоманов: Державницький виклик XX ст. // Віче. -2000.-№З

Україна XX ст. Проблеми національного відродження: Збірник наукових праць.-К., 1993

Томенко М. Самовизначення України: від історії до політики. -К.: Знання, 1998

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Працюючи над першим питанням, слід зосередити увагу на осмисленні політико-правових ідей ранніх слов'янських спільностей У-ІХ ст. Особливе місце в українській історії належить періоду княжої доби. Значним рубежем у духовно-культурному і політичному житті Київської Русі було прийняття християнства.

Для аналізу суспільно-політичних ідей у Київській державі необхідно використати писемні джерела, що дійшли до наших днів. Серед них:

"Повість врем'яних літ", "Слово о законі і благодаті" Ілларіона, "Руська правда", "Остромирове Євангеліє", "Ізборник Святослава", "Слово о полку Ігоревім", "Посланіє Климентія Смолятича", "Повчання" Володимира Мономаха та ін. Спробуйте процитувати окремі положення цих творів.

Працюючи над другим питанням, необхідно в першу чергу зробити акцент на проблемі формування політичних ідей в умовах українського" культурно-національного відродження, яке вирішувало історичне завдання самозбереження за умов чужоземної експансії.

Важливо розглянути державотворчі процеси і будівництво держави козацько-гетьманської доби.

Зверніть увагу на різні оцінки політичних процесів, що мали місце в той період. Характерною ознакою суспільного життя козацтва є демократизм. Подумайте над правознавчими, державницькими ідеями Конституції П. Орлика.

Перше питання семінару доцільно розпочати з характеристики поширення українського лібералізму та діяльності членів Кирило-Мефодіївського братства. Бажано розкрити державницькі ідеї, викладені М. Костомаровим (1817-1885 рр.) у праці "Думки про федеративне начало древньої Русі", і в програмовому документі "Книга битія українського народу", показати діяльність окремих членів братства.

Друге питання семінару потребує глибокого вивчення теоретичної спадщини М.Драгоманова, М.Грушевського, М.Міхновського, В.Липинського, Д. Донцова і інших. Зверніть увагу на те, що М.Драгоманов зробив великий внесок у розвиток демократичного напряму в українській політичній науці. Він - автор "Вольного Союза - Вільної Спілки" (1885) - одного з перших конституційних проектів, в основі якого були: 1) політична свобода суспільства і особи, що мала реалізуватися через народне представництво в

центрі; 2) самоуправління на місцях; 3) права і свободи особи.

Чільною постаттю в українському політичному житті тих часів був М.С. Грушевський (1866-1934). Він автор відомих багатотомних "Історії України-Русі", "Історії української літератури", біля 2 тис. наукових статей і праць. Голова Української Центральної Ради. Головним напрямом його політологічних досліджень була проблема національного самовизначення. М.С. Грушевський вивів закон суверенізації, стояв біля джерел відновлення української державності, при проголошенні відомих чотирьох Універсалів. Далі необхідно розглянути політологічні концепції інших авторів. Заключне питання семінару присвячено політичній думці 20-3 0-х років. Ми вже говорили про політичні погляди М.С. Грушевського, тому зараз необхідно зупинитись на поглядах В. Вінниченка (1880-1951) і розглянути зміст чотирьох Універсалів. Завершити огляд питання розкриттям змісту соціалістичних концепцій розвитку української держави у поглядах М.Хвильового, О.Шумського, М.Єкрипника та інших.