До середньовіччя панувала ідея надприродного пояснення походження влади, виключення людського начала, визнання лише божественного джерела влади, а природа –відображення волі Бога.
| У ХІІІ ст. Фома Аквінський висунув ідею трьох елементів влади:
принцип – Бог,
спосіб – правитель,
існування – народ. Божественне право дає владу не одній людині, а багатьом, передусім – народу.
| Марксизм ХІХ–ХХ ст. абсолютизує роль економіки та класової боротьби. В. Ленін: «Політика – це концентроване відображення економіки»
та «морально все, що є на користь революції»
| Правова концепція: право, а не політика має формувати владну волю суспільства. Закони мають зумовлювати зміст усіх політичних процесів. Державна влада після обмеження правомз діючим механізмом противаг – стає справедливою.
|
Тоталітарні режими скопіювали логіку взаємовідносин людей і влади (тільки Бога, релігію замінили певною ідеологією та вождями);
натуралістична парадигма виходила з пріоритетного впливу природних джерел чи самої людини на суспільство.
| Політика – сфера реалізації не соціальних інтересів, а самої людини (до того ж, люди можуть змінити свій вибір). Більш прагматичні підходи до розуміння природи політики у раціонально-критичній парадигмі (природа політичної взаємодії – це конфліктологія).
|