За зміною рн води для ін'єкцій

Партію вважають відповідною до вимог АНД, якщо всі відібрані ампули витримують дослідження.

ЗАВДАННЯ №5. Визначення хімічної стійкості ампульного скла за допомогою розчинів індикаторів.

Хімічну стійкість скла можна визначити за зміною забарвлення кислотно-основних індикаторів (метилового червоного і фенолфталеїну).

1. Попередньо вимиті ампули заповнюють кислим розчином метилового червоного, запаюють і стерилізують при 120ºС протягом 30 хвилин. Ампули, в яких після стерилізації індикатор змінив забарвлення, відносяться до другого класу. Якщо ж видимих змін не відбулося - ампули відносяться до першого класу скла, де процеси вилужнювання незначні.

2. Попередньо вимиті ампули заповнюють водою для ін'єкцій з додаванням 1 краплі розчину фенолфталеїну на кожні 2 мл води, запаюють і стерилізують при 120°С протягом 30 хвилин. Ампули, у яких зміни забарвлення не відбулося, відносяться до першого класу. Вміст забарвлених ампул титрують 0,01М розчином хлористоводневої кислоти, за кількістю якої визначається хімічна стійкість ампульного скла. Якщо її витрачено менше 0,05 мл - ампули відносяться до другого класу, більше 0,05 мл – ампули вважаються непридатними для зберігання ін'єкційних розчинів.