Завдання. 1. Вивчіть теоретичний матеріал, що стосується питань сутності, принципів, умов, форм та видів підприємництва в Україні; характеристики домашнього (сімейного)

1. Вивчіть теоретичний матеріал, що стосується питань сутності, принципів, умов, форм та видів підприємництва в Україні; характеристики домашнього (сімейного) господарства та його доходів і витрат; поняття прибутку та основних напрямів його використання.

2. Складіть конспект питань і дайте відповіді на такі за­питання:

2.1. Які основні умови розвитку підприємництва і Україні? На яких принципах базується підприємницька діяльність?

2.2. Які форми і види підприємницької діяльності розрізняють?

2.3. Які основні види доходів домогосподарства? Види витрат?

2.4. Якими показниками характеризується рівень життя населення?

2.5. Що повинен враховувати, на Вашу думку, оптимальний споживчий бюджет?

Література:

Закони України:

· Про підприємництво;

· Про підприємства в Україні.

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медвєдєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. Підручник. – К.: Вища шк., 1995.

3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник. За ред. Г.Н.Климко.-К.: Вища шк. - Знання, 1997.

4. Основи економічної теорії. За ред. С.В.Мочерного. - К.: Видавничий центр «Академія»,2001.

5. Політична економія:Навч. Посібник / За заг.ред. К.Т.Кривенка.-К.:КНЕУ, 2006.

6. Семененко В.М., Коваленко Д.І., Бугас В.В., Семененко О.В. Економічна теорія. Політекономія: Навч.посіб. –К.: Центр учбової літератури, 2011.

Тема 8: Конкуренція і монополія. Теорія ринкових структур.

Питання

1. Причини виникнення і форми монополії.

2. Антимонопольне законодавство.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Причини виникнення і форми монополії.

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні влас­тивості. Однією з негативних властивостей є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі. Причини виникнення монополій пов'язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва.

Причини виникнення монополій.

У процесі конкурент­ної боротьби відбувалася концентрація виробництва.

Концентрація виробництва — зосередження засобів вироб­ництва, працівників і обсягів виробництва на крупних підпри­ємствах.

Рушійною силою цього процесу є конкурентна бороть­ба. Щоб вціліти у ній, отримати більше прибутків, під­приємці змушені впроваджувати нову техніку, розширю­вати масштаби виробництва. При цьому з маси дрібних та середніх підприємств поступово виділяється кілька най­крупніших.

Перед ними постає альтернатива: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, або дійти згоди щодо мас­штабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Як правило, вони обирають другий шлях, який приводить до укладен­ня між ними угод (гласних і негласних), що є однією з найхарактерніших рис монополізації економіки.

Монополії виникають внаслідок не лише концентра­ції, а й централізації виробництва і капіталу.

Централізація виробництва — збільшення масштабів вироб­ництва продукції внаслідок об'єднання кількох окремих підпри­ємств в одне із загальним управлінням.

Централізація капіталу — збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

Ще однією важливою причиною виникнення монополіс­тичних тенденцій в економіці є перетворення індивідуальної капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил. Це означає, зокрема, що в останній третині XIX ст. наукові винаходи (нові методи виплавки сталі, нові види двигунів тощо) зумовили необхідність будівництва таких за­водів, які нездатний був збудувати жоден капіталіст окремо, або для накопичення необхідних коштів необхідний був надто тривалий період. Отже, потрібна була нова форма власності яка б могла швидко розв'язати ці проблеми. Нею й стала акціонерна капіталістична власність, яка виникла внаслі­док об'єднання декількох капіталістів. Тому не дивно, що масово такі товариства утворюються в останній третині XIX ст.

Монополія — окремі наймогутніші підприємства або об'єднання
кількох підприємств, які виробляють переважну кількість певної
продукції, завдяки чому впливають на процес ціноутворення
привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Першою монополізується сфера обігу. На цій основі виникли найпростіші форми монополістичних об'єднань - картелі та синдикати.

Картель — об'єднання кількох підприємств однієї галузі вироб­ництва, учасники якого зберігають власність на засоби вироб­ництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостій­ність і домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

Синдикат — об'єднання кількох підприємств однієї галузі промис­ловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробниц­тва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

У синдикатах збут товарів здійснює загальнозбутова контора. Нині синдикати існують переважно у сфері тор­гівлі, рідше — у сфері виробництва. Так, алмазний синди­кат контролює світовий ринок необроблених алмазів.

У процесі монополізації виробництва з'являються такі форми монополістичних об'єднань, як трест та концерн.

Трест — об'єднання підприємств однієї або кількох галузей про­мисловості, учасники якого втрачають власність на засоби вироб­ництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність.

Тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управ­ління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати відповідну частину прибутку.

Концерн багатогалузевий — об'єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і ви­готовлений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий конт­роль за іншими учасниками об'єднання.

Серед 500 наймогутніших монополій США понад 90% існують у формі багатогалузевих концернів.

У 60-ті роки у США і деяких інших країнах з'явилися і почали зростати конгломерати.

Конгломерат — монополістичне об'єднання, яке утворюється внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої та технічної спільності.

Так, найбільша американська телефонна монополія «АТТ» почала скуповувати готелі, автопрокатні станції тощо. Крім бажання привласнити прибутки рентабельних компаній, конгломеративні поглинання мали також на меті уникнути коливань кон'юнктури ринку під час криз.

Процес концентрації та централізації промислового капіталу й виникнення мо­нополій у сфері виробництва зумовлюють концентрацію й централізацію позичково­го капіталу, наслідком чого стало виникнення банківських монополій.

Концентрація банківського капіталу — збільшення розмірів власного капіталу банків за рахунок капіталізації банківського прибутку та залучення дедалі більшої маси вкладів юридичних і фізичних осіб.

Централізація банківського капіталу — укрупнення розмірів капіталу банків за рахунок об'єднання капіталів кількох банків.

Банківська монополія — окремий великий банк або об'єднання банків, які панують у банківській справі та привласнюють монопольний прибуток на капітал.

Основними формами банківських монополій є картелі, консорціуми, трести, концерни.

Монополізація промисловості й банківської справи докорінно змінюють роль банків у господарському житті капіталістичних країн. Вони поступово переростають із посередників у всесильних монополістів, розпоряджаються майже всім грошовим капіталом і грошовими потоками, більшою частиною засобів виробництва та джерел сировини. Кредитуючи промислові компанії, банки отримують доступ до комерцій­них таємниць своїх клієнтів.

Такі процеси пов'язують банки та промислові підприємства спільними інтереса­ми. Паралельно відбувається зрощування монополістичного промислового й банків­ського капіталу, і на основі цього виникнення нового виду капіталу — фінансового капіталу.

Основними формами зрощування промислових і банківських монополій є:

- взаємне володіння акціями (система участі);

- «особиста унія»;

- довірче управління вкладами клієнтів.

Організаційною формою фінансового капіталу є фінансово-монополістична група — вищий ступінь приватнокапіталістичної монополізації економіки.

Формування таких груп спочатку в певній галузі, а пізніше й на певних терито­ріях, в окремих регіонах призводить до виникнення фінансової олігархії — верхівки монополістичної буржуазії, яка підпорядкувала собі економічне й політичне життя країни, підкоряючи своїм корисним інтересам державний апарат, політичні партії, внутрішню та зовнішню політику держави.

В Україні процес формування фінансово-монополістичного капіталу, фінансової олігархії у формі фіна'нсово-промислових груп почався з прийняття Закону України в 1996 році «Про фінансово-промислові групи в Україні».

Це свідчить про те, що держава враховує обставини, які пов'язані з виникнення різних форм, типів монополізму й наслідків, орієнтується не тільки на боротьбу з еко­номічним, найшкідливішим монополізмом, але й на дослідження та підтримку пев­ного співвідношення між конкуренцією та монополією за допомогою законодавства.