Українська національна революція 1917-1921 рр.: - основні етапи, діячі, досягнення і прорахунки

Юридичне оформлення радянської державності на теренах України відбулося 10 березня 1919 р., коли III Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові прийняв першу Конституцію Української Соціалістичної радянської Республіки, розроблену на основі конституційної моделі більшовицької Росії. Цей документ закріпив радянський лад в Україні, перемогу „диктатури пролетаріату". Центральним завданням цієї диктатури Основний Закон УРСР ставив перехід від всевластя буржуазії до влади робітничого класу (до соціалізму). У другій половині 1919 р. у зв'язку із захопленням України військами Денікіна, УРСР тимчасово припинила своє існування. Наприкінці 1919 року Червона Армія розгромила білогвардійські війська Денікіна, звільнивши від них територію України. Створений 11 грудня в Москві надзвичайний орган влади - Всеукраїнський революційний комітет, в міру звільнення української території, призначав ревкоми в губерніях, повітах і містах. На початку 1920 р. радянську владу на Україні було відновлено.

Основні причини поразки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.:

1. низький рівень національної свідомості українців і, як наслідок,слабка соціальна база визвольного руху

2. очолила національну революцію українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була малочисельною, а селяни політично несвідомими, неосвіченими, неорганізованими,розпорошеними і піддались на лозунги більшовиків;

3. робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України;

4. відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім'я загальнонаціональних інтересів. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П.Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії УНР, українські комуністи визнавали лише радянську владу, не було єдності між УНР та ЗУНР;

5. несприятлива міжнародна ситуація. Боротьбу проти українського визвольного руху вели набагато сильніші зовнішні вороги.

Проте українська національно -демократична революція 1917-1920 рр. має велике історичне значення:

1. у ході революції український народ створив власну державу і декілька років підтримував її існування;

2. героїчна боротьба українського народу 1917-1920 рр. стала

прикладом і дала досвід наступним поколінням українців. Без цієї боротьби було б неможливим проголошення державної незалежності в 1991 р. Варто відзначити також історичні уроки української революції: необхідність опору на власний народ, а не на іноземну допомогу:

3. оперативне розв'язання невідкладних соціально-економічних завдань, турбота про забезпечення добробуту народу, що забезпечує підтримку революції;

4. створення власної регулярної армії для захисту національної держави і розбудову владних структур не лише в центрі, а й на місцях;

5. чіткість програмних завдань розбудови національної держави;

6. наступальність агітаційно-пропагандистської роботи в масах;

7. забезпечення єдності в керівництві і в суспільстві загалом;

8. турбота про забезпечення зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів держави.

58. Українська революція 1917-1921 рр. у вітчизняній історіографії