Тема 5. Мистецтво України на межі 19-20 століть

План лекції:

1. Пошуки самовиразу особистості митця.

2. Модерн в українському мистецтві.

3. Творчість Георгія Нарбута.

4. Символізм

5. Авангардні течії.

Нотатки:

Стиль модерн. Архітектура. Живопис. Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво. Синтез мистецтв. Символізм.

Об’єднання «Мир искусства».

До найвизначніших пам’яток українського модерну належить споруджений за проектом В. Кричевського будинок Полтавського губернського земства (1903-1908). Захоплення національно-романтичними мотивами почалося в архітектора на початку століття. Новий український стиль надходить з розвитком новітніх функціональних типів будівель: численних громадських культурно-просвітницьких товариств, що поєднували національно свідомих громадян, національних народних шкіл та училищ, мережа яких створюється по всіх українських землях, тощо.

Будинок Полтавського губернського земства - ”перший і найвидатніший приклад нововитворюваного українського архітектурного стилю -..саме цей приклад був поштовхом, що зрушив... справу пошуків національного стилю в цивільній архітектурі.”

Синтез мистецтв працює на виразність загального вирішення й нероз-ривно пов’язаний з геральдичною та народно-міфологічною символікою: різьблення “Дерево життя” на дверях головного входу та гербові щити-вставки над вишуканими ‑ з трапецієвидними завершенями ‑ вікнами першого поверху, квітчастий підкарнизний фриз з розетами й фігурними кронштейнами-кониками, виті колонки віконних обрамувань, блакитно-зелений дах полив’яної черепиці тощо.

Серед інших творів майстра слід відзначити комплекс музею Т.Г. Шевченка в Каневі (1932-1939) ‑ яскравий зразок стилістики української неокласики, що її свідомо вжито у створенні меморіалу Кобзаря.

Видатним твором декоративно-романтичної течії українського модерну став будинок Харківського художнього училища. Збудована на тихому Каплуновському майдані розложиста горизонтального ритму будівля має лише два поверхи, проте – й виразний силует, створений двома монументальними наметовими завершеннями й заломами високого даху. Центр позначено висунутим вперед колонним портиком з трапецієвидним порталом та витонченою башточкою на даху. Архітектор поєднав раціональність просторового вирішення головних функцій з монументальністю двох могутніх башт, що фланкували пружну криволінійну середню частину будівлі. Будівля має стриману, але багату декоративністю пластику деталей та барвистих керамічних панно-вставок.

Творчість Владислава Городецького – універсалізм європейського модерну, історичні стилізації, використання нових технологій. (Роботи в Києві та Черкасах)