Тема 1. Мистецтво Давньої Греції

Питання для розгляду:

1. Мистецтво Егейського Світу як основа мистецтва Давньої Греції.

2. Основи міфології Давньої Греції.

3. Мистецтво гомерівського періоду.

4. Мистецтво архаїки.

5. Ордерна система в архітектурі.

6. Особливості мистецтва ранньої та високої класики.

7. Комплекс Афінського Акрополя.

8. Скульптура високої класики.

9. Скульптурні образи пізньої класики.

10. Елінізм.

Нотатки:

Мистецтво Егейського Світу як основа мистецтва Давньої Греції. Мінойська культура (20 – 15 ст. до н.е.). Кераміка стилю „Камарес”. Кноський палац: особливості архітектурної конструкції, сюжети розписів. Мистецтво Ахейської Греції (Мікени). Зразки архітектури: „Гробниця Атрея” та „Левові ворота” в Мікенах; пластика: золоті прикраси, поховальні маски.

Гомерівська Греція (11 – 8 ст. до н.е.) Мистецтво та давньогрецька міфологія. „Геометричний” стиль вазопису.

Архаїка (7 – 6 ст. до н.е.). Архітектура. Типи храмів: „храм в антах”, периптер. Формування ордерної системи. Ордери: доричний та іонічний. Розвиток архаїчної скульптури: куроси та кори – еволюція моделювання людського тіла та виразу обличчя. Кераміка – розвиток чорнофігурного вазопису.

Рання та висока класика (490 – 410 рр. до н.е.) Храмобудування: храм Посейдона в Пестумі, храм Афіни Афайї на о. Егіна, храм Зевса в Олімпії. Скульптура ранньої класики: „Аполон з Пьомбіно”, „Дельфійський візниця”, рельєфи „Трону Людовізі”. Творчість Мірона: „Дискобол”, „Афіна та Марсій”. Архітектурний ансамбль Афінського Акрополя. Парфенон – конструктивні особливості та скульптурний декор. Найвидатніший скульптор 5 ст. до н.е. Фідій і його школа: скульптурне оформлення Афінського Акрополя (фризи, фронтони, метопи, кругла скульптура). Хризоелефантинна техніка скульптури. Поліклет: канон та скульптурні роботи. (Саме Поліклет створив той узагальнений художній образ атлета, що став нормою й зразком. Саме він написав теоретичний трактат «Канон» (правило), де точно розрахував розмір частин тіла виходячи з росту людини як одиниці виміру. Свій ідеал він виразив у стримано-потужних, спокійно-величних образах «Дорифора», «Діадумена» та ін.). Червонофігурний вазопис.

Пізня класика (кінець 5 – три четверті 4 ст. до н.е.). Мистецтво втрачає гармонійну цілісність образів – відчувається криза етичних та естетичних ідеалів. Скульптура: замість виваженості та суворості образів строгої класики – інтерес до людських емоцій, страстей, навіть страждання та надзвичайно складного динамічного руху. Пракситель, Скопас, Лісіп, Леохар. Театр в Епідаврі: Мавзолей у Галікарнасі.

Мистецтво Еллінізму. Драматизм образів у скульптурі: „Ніка Самофракійська”, „Афродіта Мілоська”, „Лаокоон та його сини”. „Вівтар Зевса” у Пергамі та його рельєфи.

Додаткові інтернет-ресурси для самостійної роботи:

Галерея «Античное искусство»

http://ancientrome.ru/art/index.htm