Культура давньої Індії

Просторово–часові визначення давньоіндійської культури. Мохенджо–Дарро та Хараппа: силует культури Давньої Індії. Індія у культурному діалозі з давніми народами Близького Сходу. Праобрази індійської культурної традиції.

Арійське проникнення в Індію та «друге народження» індійської культури. Веди як втілення історії світогляду населення Давньої Індії. Міфологічні образи культурної свідомості давніх індійців. Брахманічна літературна традиція. Ритуал у культурній практиці населення давньої Індії. Світ уявний та реальний у ведичних текстах. Історичні та духовні виміри «Махабхарати» та «Рамаяни». Ведична концепція сутності існування. Космічна та соціальна ролі людини: ментальні підвалини варнової моделі суспільства. Образ царя у сакральному, соціокультурному та художньому вимірах. Обрії реальності у ранніх релігійно–філософських вченнях індійців.

Життя Будди як культурний сюжет. Концептуальні засади буддизму – основа нової культурної системи. Поняття «дхарми», «карми», «сансари», «нірвани» у буддизмі. Культурно–історична місія Маурьїв: канонізація буддизму. Відображення принципів буддийської духовної традиції у Великій ступі в Санчі. Символіка мандали. Хінаяна та махаяна: історичні стратегії буддизму.

Політико–культурна мозаїка давньої Індії ІІ ст. до н.е. – V ст. н.е. Каста як основа культурної системи. Генетичний зв'язок брахманізму й індуїзму. Індуїзм як етап культурної історії Індії Специфіка індійської релігійності. Переосмислення уявлень про душу, карму та сансару в індуізмі. Раціональність містики. Пошук спасіння: шість філософських систем. Взаємозалежність Вчителя й учня як вісь духовної традиції.

Принципи художньої творчості та ії втілення у образотворчій традиції давніх індійців. Міфо–ритуальні витоки індійської драми та естетика театральних видовищ. Характерні риси індійської писемності та розвиток лінгвістики. Медицина: синтез практичного та духовного досвіду індійців. Світоглядні основи індійської математики: усвідомлення плинності світу, уявлення про порожнечу і математичний нуль, рівняння з декількома невідомими. Міжнародні історико–культурні зв’язки Давньої Індії.

Основна література

Антонова К.М., Бонгард–Левин Г.М., Котовская Г.Г. История Индии. –М.,1979 . –608 с. (Индия в древности – с.8–165)

Альдебиль М.Ф. Забытая цивилизация в долине Инда. –СПб., 1991. –174 с.

Альбедиль М.Ф. Протоиндийская цивилизация: Очерки культуры / Рос. АН. Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера). – М.: Наука: Изд. фирма «Вост. лит.», 1994. – 272 с.

Бонгард–Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация: История. Религия. Философия. Эпос. Лит. Наука. Встреча культур / Моск. гос. ун–т им. М.В. Ломоносова. Ин–т cтран Азии и Африки. Центр индол. и буддол. исслед. – 3–е изд., перераб. и доп. – М.: «Вост. лит.» РАН, 2000. – 494 с.

Бонгард –Левин Г.М. Древняя Индия. История и культура. –СПб.: Алетейя, 2001. – 288 с.

Бонгард–Левин Г.М., Вигасин А.А. Образы Индии. Изучение древнеиндийской цивилизации в СССР. –М., 1984.

Бонгард–Левин Г.М., Герасимов А.В. Мудрецы и философы древней Индии. Некоторые проблемы культурного наследия. –М., 1975.

Бонгард–Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности.–СПб.: Алетейя, 2001.–813 с.

Бонгард–Левин Г.М., Грантовская Э.Л. От Скифии до Индии. Древние арии: мифы и история.–СПб.:Алетейя, 2001.–224 c.

Буддизм и культурно–психологические традиции народов Востока / Отв. ред. Н.В.Абаев. – Новосибирск, 1990. – 214 с.

Бэшем А. Чудо, которым была Индия. –М., 1977. –616 с.

Гринцер П.А. Древнеиндийский эпос. –М., 1974.

Гринцер П.А. Основные категории классической индийской поэтики. –М., 1987.

Дандекар Р.Н. От вед к индуизму: Эволюционирующая мифология / Пер. с англ. –М., 2002. –286 с.

Древняя Индия: Историко–культурные связи. –М., 1982. –344 с.

Древняя Индия: Язык. Культура. Текст. –М., 1985. –268 с.

Искусство Индии. Сб.ст. –М., 1969. –221 с.

История Индии / К. А. Антонова, Г. М. Бонгард–Левин, Г. Г. Котовский. – 2–е изд., испр. и доп. – М.: Мысль, 1979. – 608 с.

Косамби Д. Культура и цивилизация древней Индии.Исторический очерк. –М., 1968.– 216 с.

Культура древней Индии / Отв. ред. А.В. Герасимов. – М., 1975. – 429 с.

Луния Б.Н. История индийской культуры с древнейших времен до наших дней. –М., 1960.

Медведев Е.М. Очерки истории Индии до XIII века: Сб. ст. – М.: Наука, 1990.– 330 с.

Невелева С.Л. Мифология древнеиндийского эпоса. Пантеон. –М., 1975.

Ольденбург С.Ф. Культура Индии. – М., 1991. – 279 с.

Поссел Г.Л. Хараппская цивилизация и ее соседи – охотники и собиратели // ВДИ. –1993. –№4.

Прокофьев О.С. Искусство Индии. –М., 1964.

Радхакришнан С. Индийская философия. –М., 1956–1957. –Т.1–2.

Руднев В.А. По историческим и культовым местам Индиию – Л.: Наука, 1980. – 160 с.

Сидорова В.С. Художественная культура Древней Индии. –М., 1972.

Темкин Э.Н. Мифы древней Индии. – 4–е изд., доп. – М.: Рик Русанова и др., 2000. – 528 с.

Тюляев С.И. Искусство Индии, III тыс. до н. э. – VII в. н. э. –М., 1988. –342 с.

Чаттопадхьяя Д. История индийской философии. –М., 1966.

Шарма Р.Ш. Древнеиндийское общество. –М., 1987.

Шохин В. К. Древняя Индия в культуре Руси (XI—середина XV в.): Источ–никовед. пробл. / АН СССР. Ин–т востоковедения. –М.: Наука, 1988. –335 с.

Щербатский Ф.И. Философское учение буддизма // Восток – Запад: Исследования, переводы, публикации / Ред. Алаев Л.Б. и др. – М., 1989. – С. 224–238.

Эрман В.Г. Очерк истории ведийской литературы. –М., 1980. –232 с.

ТЕМА 6

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ

Природні, етнічні, історичні особливості формування давньокитайської культури. Витоки культурної традиції – культура бронзи. Цивілізація Шан – Інь – зародки культурної свідомості давнього Китаю. Держава у структурі архаїчного світогляду давніх китайців. Походження китайської ієрогліфічної писемності. Держава та суспільство Західного Чжоу за текстом Ши цзін («Книги пісень»). Політична культура та ментальні настанови населення Східого Чжоу періоду «Чуньцю» («Весен та осеней»). Культ Неба і культ предків.. «Дао» як принцип мислення. Поняття «ян» та «інь», їх втілення у китайськії культурі. Доба «Чжаньго»­ – «золота доба «китайської філософії. Конфуцій як особистість та конфуціанство як традиція. Людина та суспільство у трактуванні Конфуція. Світоглядний зміст І–цзин. Легенди про Лао–цзи. Космологічні, антропологічні та соціальні концепції у «Дао де цзін». Протиставлення культури і природи. Доктрина «недіяння» у даосизмі. Людина у світі «безлічи речей». Даоський ідеал особистості та уявлення про безсмертя. Соціокультурна практика даосів. Конфуціанство і даосизм: складові китайської духовності. Культурна місія буддизму у Китаї.

Період імперій Цінь і Хань: кристалізація китайської культурної системи. Універсалізм політичного простору. Цінь Шихуанді як культурний діяч. Архетипічні та історичні складові культу імператора. Головні центри ханьської культури. Культурна політика у імперії Хань. Культура ши. Велика Китайська стіна: її реальне та символічне значення. Конфуціанство як офіційна ідеологія та стрижень морально–етичної системи періоду Хань. Історико–культурна роль Великого шовкового шляху.

Китайське відчуття природи культури. Особливості міфологічної традиції давніх китайців. Уявлення давніх китайців про душу. Людина та суспільство в традиційних уявленнях давніх китайців. Китайські космологічні моделі та їх символічне втілення у культурній практиці. Космічна семантика будівництва та архітектури. Магія музики та поезії у естетичній системі давніх китайців. Світоглядні підвалини та історична обумовленість художньої традиції давнього Китаю. Технічні досягнення Древнього Китаю: винахід пороху, паперу, друкованого верстата і т.п. Китай як «плавильний котел» культурних традицій народів Азії.